Постанова № 71026913, 11.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 803/1435/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Автозахід» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Автозахід» (далі ТзОВ «Прогрес-Автозахід», позивач), звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2017 №0005851404 та №0005861404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу ГУ ДФС у Волинській області від 15.05.2017 №984 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», направлень на перевірку від 15.05.2017 №675 та №676, на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Прогрес-Автозахід» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість (далі ПДВ) за період з 01.09.2016 по 31.03.2017.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Прогрес-Автозахід» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні показників податкової звітності з ПДВ за період з 01.09.2016 по 31.03.2017 ГУ ДФС у Волинській області складено акт №3212/03-20-14-04-07/40091753 від 29.05.2017 року, яким встановлено порушення позивачем статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 2 201 514,00 грн. за березень 2017 року та завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 428 694,00 грн. за березень 2017 року.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.07.2017 №0005851404 та №0005861404, які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак залишені без задоволення податковим органом.

Зазначає, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог ПК України зроблені без всебічного зясування обставин, системного аналізу наданих первинних документів щодо здійснення фінансово-господарських операцій, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку. Вказує на ту обставину, що господарські операції з купівлі-продажу транспортних засобів підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. За таких обставин просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2017 №0005851404 та №0005861404.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Просили адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з тих підстав, що згідно проведеного аналізу інформаційних даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено, що підприємством з 01.09.2016 по 31.03.2017 здійснено операції з реалізації автотранспортних засобів. При цьому, в поданих податкових накладних не вказано реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим неможливо ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ, що і стало підставою для надіслання запитів. Однак, позивачем не було надано пояснень та повного документального підтвердження на письмові запити Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та ГУ ДФС у Волинській області, натомість документи були надані частково. Таким чином, ненадання в повній мірі витребуваних документів стали підставою для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стверджує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 2 201 514,00 грн. за березень 2017 року та завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 428 694,00 грн. за березень 2017 року, зроблені ГУ ДФС у Волинській області зроблені правомірно. За таких обставин вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області від 15.05.2017 №984 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та направлень на перевірку від 15.05.2017 № 675 та № 676, на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Прогрес-Автозахід» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні показників податкової звітності з ПДВ за період з 01.09.2016 по 31.03.2017 у звязку з ненаданням відповідей на запити від 27.10.2016 №15378/10/03-18-12-01, від 29.11.2016 №17631/10/03-18-12-01, від 22.12.2016 №18542/10/03-18-12-01, від 07.02.2017 №774/10/03-20-12-01-13, від 20.03.2017 №1962/10/03-20-12-01-13, від 23.03.2017 №2087/10/03-20-12-01-13, які обґрунтовують дані, зазначені в деклараціях з податку на додану вартість.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Прогрес-Автозахід» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні показників податкової звітності з ПДВ за період з 01.09.2016 по 31.03.2017 ГУ ДФС у Волинській області складено акт від 29.05.2017 № 3212/03-20-14-04-07/40091753 (а. с. 8-14 том 1).

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в акті за наслідками перевірки, 08.06.2017 подав заперечення на нього (а. с. 15-16, том 1), за результатами розгляду якого ГУ ДФС у Волинській області листом від 06.07.2017 за №5383/10/03-20-14-04-11 повідомлено позивача про те, що встановлені перевіркою порушення є правомірними, а заперечення ТзОВ «Прогрес-Автозахід» по даних порушеннях залишено без задоволення (а. с. 19 том 1).

Як слідує з акту перевірки, ТзОВ «Прогрес-Автозахід» на вимогу податкового органу в ході проведення перевірки не надано інформації щодо підтвердження чи спростування показників, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за період з 01.09.2016 по 31.03.2017.

Зокрема, перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2016 по 31.03.2017 позивачем задекларовано податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 18 128 375,00 грн. Перевіркою повноти визнання податкових зобовязань за період з 01.09.2016 по 31.03.2017 встановлено їх завищення на загальну суму 18 128 375,00 грн. та заниження на 21 729 864,00 грн. Згідно поданих податкових декларації з ПДВ встановлено, що ТзОВ «Прогрес-Автозахід» задекларувало податкові зобовязання за вищевказаний період на загальну суму 21 743 215,84 грн.

Проте, враховуючи ненадання підтверджуючих документів щодо реалізації товару, використання його в господарській діяльності, даних про залишки товарно-матеріальних цінностей (автомобілів) перевіркою встановлено відсутність залишків товарів станом на 31.03.2017.

Відповідно до наявної інформації в базах даних АІС «Податковий блок» встановлено, що у період з 01.09.2016 по 31.03.2017 ТзОВ «Прогрес-Автозахід» було ввезено на митну територію України товар (авто- та мототранспортні засоби, обладнання для будівництва та форм для лиття мінеральних матеріалів нових), на загальну суму 108 729 864,00 грн. При цьому, перевіркою встановлено, що за вказаний період позивачем задекларовано податкового кредиту по ПДВ в сумі 20 752 095,00 грн.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за вищезазначений період встановлено їх завищення на загальну суму 28 719,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року 1 003,00 грн., за жовтень 2016 року 14 306,00 грн., за листопад 2016 року 2 194,00 грн., за грудень 2016 року 4 011,00 грн., за січень 2017 року 1 652,00 грн., за лютий 2017 року 2 890,00 грн., за березень 2017 року 2 266,30 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 2 201 514,00 грн. за березень 2017 року та завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 428 694,00 грн. за березень 2017 року.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 10.07.2017 №0005851404, яким зменшено розмір відємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 428 694,00 грн., у тому числі за березень 2017 року на суму 1 428 694,00 грн., та №0005861404, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 2 751 892,50 грн., з яких: 2 201 514,00 грн. за податковими зобовязаннями та 550 378,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 6, 7 том 1).

Спірні податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТзОВ «Прогрес-Автозахід» в адміністративному порядку, однак, рішенням ДФС України від 25.09.2017№21311/6199-99-11-01-01-25 «Про результати розгляду скарги», податкові-повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області залишено без змін, а скаргу без задоволення (а. с. 23-28 том 1).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:

а) в операціях, що не є обєктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому пунктом 189.1 статті 189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Разом з тим пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

Податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість та витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають господарську операцію, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проаналізувавши наведені норми ПК України, в їх сукупності суд приходить до висновку про безпідставність позиції контролюючого органу щодо заниження ПДВ за березень 2017 року на суму 2 201 514 грн. та завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року в сумі 1 428 694,00 грн. з огляду на наступне.

Так, як слідує з матеріалів справи, на адресу ТзОВ «Прогрес-Автозахід» Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було надіслано інформаційний запит від 27.10.2016 №15378/10/03-18-12-01 «Про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження)», у якому зазначено, що згідно проведеного аналізу інформаційних даних ЄРПН товариством у вересні 2016 року реалізовано автотранспортні засоби та здійснено коригування в сторону зменшення до податкових накладних, при цьому в поданих податкових накладних не вказано реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим неможливо ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ. Відповідно до даного запиту позивачу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту необхідно було надати письмові пояснення та їхнє документальне підтвердження (копії договорів купівлі-продажу, первинних бухгалтерських та інших документів, щодо придбання/продажу товарів або послуг, транспортування продукції, актів прийому-передачі, розрахункових документів) що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались (їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку та звітності) у період з 01.09.2016 по 30.09.2016 (а. с. 31).

Листом від 21.11.2016 №66 ТзОВ «Прогрес Автозахід» надіслало на адресу контролюючого органу інформацію та первинні документи що підтверджують реалізацію у вересні 2016 року автотранспортних засобів та документи, для ідентифікації придбання (походження) даних ТЗ, у яких зазначені реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, а саме: копії договорів купівлі-продажу від 09.09.2016 № 28 та від 15.09.2016 № 38, копії видаткових накладних, актів прийому-передачі автотранспортних засобів та валютно-митних декларацій (ВМД) на придбання автотранспортних засобів (а. с. 32).

29.11.2016 на адресу ТзОВ «Прогрес-Автозахід» Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було надіслано інформаційний запит №17631/10/03-18-12-01 «Про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження)», у якому зазначено, що згідно проведеного аналізу інформаційних даних ЄРПН товариством у жовтні 2016 року реалізовано автотранспортні засоби та здійснено коригування в сторону зменшення до податкових накладних, при цьому в поданих податкових накладних не вказано реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим неможливо ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ. Відповідно до даного запиту позивачу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту необхідно було надати письмові пояснення та їхнє документальне підтвердження (копії договорів купівлі-продажу, первинних бухгалтерських та інших документів, щодо придбання/продажу товарів або послуг, транспортування продукції, актів прийому-передачі, розрахункових документів) що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались (їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку та звітності) у період з 01.10.2016 по 31.10.2016 (а. с. 33).

Листом від 09.12.2016 №68 ТзОВ «Прогрес - Автозахід» надіслано на адресу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області інформацію і первинні документи що підтверджують реалізацію у жовтні 2016 року автотранспортних засобів та документи, для ідентифікації придбання (походження) даних ТЗ, у яких зазначені реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, а саме: копію договору купівлі-продажу від 26.09.2016 № 48, копії видаткових накладних, накладних на повернення, актів прийому-передачі транспортних засобів та акту огляду реалізованого транспортного засобу, валютно-митних декларацій (ВМД) на придбання транспортних засобів (а. с. 34).

22.12.2016 на адресу ТзОВ «Прогрес-Автозахід» Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було надіслано інформаційний запит №18542/10/03-18-12-01 «Про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження)» у якому зазначено, що згідно проведеного аналізу інформаційних даних ЄРПН товариством у листопаді 2016 року реалізовано автотранспортні засоби, при цьому в поданих податкових накладних не вказано реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим неможливо ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ. Відповідно до даного запиту позивачу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту необхідно було надати письмові пояснення та їхнє документальне підтвердження (копії договорів купівлі-продажу, первинних бухгалтерських та інших документів, щодо придбання/продажу товарів або послуг, транспортування продукції, актів прийому-передачі, розрахункових документів) що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались (їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку та звітності) у період з 01.11.2016 по 30.11.2016 (а. с. 35).

Листом від 13.01.2017 ТзОВ «Прогрес-Автозахід» надіслано на адресу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області інформацію і первинні документи що підтверджують реалізацію у листопаді 2016 року автотранспортних засобів та документи, для ідентифікації придбання (походження) даних ТЗ, у яких зазначені реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, а саме: копії договорів купівлі-продажу від 31.10.2016 № 75, від 03.10.2016 №55 та від 10.10.2016 №61, копії видаткових накладних, актів прийому-передачі транспортних засобів, валютно-митних декларацій (ВМД) на придбання транспортних засобів (а. с. 36).

07.02.2017 на адресу ТзОВ «Прогрес-Автозахід» ГУ ДФС у Волинській області було надіслано інформаційний запит №774/10/03-20-12-01-13 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», у якому зазначено, що згідно проведеного аналізу інформаційних даних ЄРПН та інформації що міститься в інформаційній системі «Податковий блок» товариством у грудні 2016 року реалізовано автотранспортні засоби ряду підприємств, при цьому в поданих податкових накладних не вказано реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим неможливо ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ. Відповідно до даного запиту позивачу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту необхідно було надати письмові пояснення та їхнє документальне підтвердження (копії договорів купівлі-продажу, первинних бухгалтерських та інших документів, щодо придбання/продажу товарів або послуг, транспортування продукції, актів прийому-передачі, розрахункових документів) що стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались для зясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з іншими СГД за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 (а. с. 37-38).

Литом від 16.02.2017 №25 ТзОВ «Прогрес-Автозахід» на виконання вищевказаного запиту надіслано на адресу ГУ ДФС у Волинській області інформацію та усі первинні документи що підтверджують реалізацію у грудні 2016 року автотранспортних засобів та документи для ідентифікації придбання (походження) даних ТЗ, у яких зазначені реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, а саме: копії договорів купівлі-продажу від 13.12.2016 №103, від 27.12.2016 №118, від 30.12.2016 №121, від 02.12.2016 № 97, від 01.12.2016 №95, від 12.12.2016 №102, копії видаткових накладних, актів прийому-передачі транспортних засобів, валютно-митних декларацій (ВМД) на придбання транспортних засобів (а. с. 39).

20.03.2017 на адресу ТзОВ «Прогрес-Автозахід» ГУ ДФС у Волинській області було надіслано інформаційний запит №1962/10/03-20-12-01-13 та 23.03.2017 №2087/10/03-20-12-01-13 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», у яких зазначено, що згідно проведеного аналізу інформаційних даних ЄРПН та інформації що міститься в інформаційній системі «Податковий блок» товариством у січні та березні 2017 року реалізовано автотранспортні засоби ряду підприємств, при цьому в поданих податкових накладних не вказано реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим неможливо ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ. Крім того, товариством зареєстровано 10 розрахунків у січні 2017 року, 1 розрахунок у лютому 2017 року та 80 розрахунків у березні 2017 року коригувань на повернення автотранспортних засобів, реалізованих неплатникам ПДВ - кінцевому споживачу у попередніх податкових періодах.

Відповідно до даних запитів позивачу протягом 15 робочих днів з дня отримання запитів необхідно було надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження (копії договорів купівлі-продажу, первинних бухгалтерських та інших документів, щодо придбання/продажу товарів або послуг, транспортування продукції, актів прийому-передачі, розрахункових документів) що стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались для зясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з іншими СГД за період з 01.012.2017 по дату надання відповіді (а. с. 40-44).

Листом від 03.04.2017 №24 ТзОВ «Прогрес-Автозахід» на виконання вищевказаних запитів надіслано на адресу ГУ ДФС у Волинській області інформацію і первинні документи що підтверджують реалізацію у січні та березні 2017 року автотранспортних засобів та документи, для ідентифікації придбання (походження) даних ТЗ, у яких зазначені реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, а саме: копії договорів купівлі-продажу від 26.01.2017 №13, від 16.01.2017 №6, від 16.03.2017 №57, від 13.03.2017 №52 та від 03.03.2017 №45, копії видаткових накладних, рахунку-фактури та зазначено, що решту документів буде надано після повернення другого екземпляру контрагентом (а. с. 45).

Згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобовязане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

В ході судового розгляду справи суд встановив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, податкові накладні, договори купівлі-продажу) містять усі обовязкові реквізити, передбачені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть бути підставою для висновку контролюючого органу про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, про що неодноразово наголошував Вищий адміністративний суд України, наприклад, у постанові від 28.01.2016 №К/9991/28670/12.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ «Прогрес-Автозахід», надавало запитувану інформацію по господарських операціях щодо реалізації товариством за період з 01.09.2016 по 31.03.2017 автотранспортних засобів та їх документальне підтвердження (копії первинних, бухгалтерських та інших документів), що підтверджують фінансово-господарські відносини, факт укладення договорів та отримання товару, а саме: копії договорів купівлі-продажу, копії видаткових накладних, рахунків-фактур, актів прийому-передачі транспортних засобів, валютно-митних декларацій (ВМД) на придбання транспортних засобів тощо. У зазначених документах були вказані реєстраційні номери кузовів автотранспортних засобів, у звязку із чим податковий орган мав можливість ідентифікувати придбання (походження) даних ТЗ (а. с. 95 том 1- а. с. 97 том 5).

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних сум податку по відносинах з контрагентами ТзОВ «Прогрес-Автозахід» щодо купівлі-продажу автотранспортних засобів, суд зазначає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум ПДВ у звязку з таким придбанням.

Судом встановлено, що купівля-продаж автотранспортних засобів безпосередньо повязана з господарською діяльністю ТзОВ «Прогрес-Автозахід», а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Крім того, ПК України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Як встановлено судом, господарські операції ТзОВ «Прогрес-Автозахід» підтверджені належним чином оформленими податковими та видатковими накладними. Крім того, суд звертає увагу, що порушень з приводу правильності оформлення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №803/02) «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, повязаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, тому, висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТзОВ «Прогрес-Автозахід» підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області від 10.07.2017 №0005851404 та №0005861404.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 62 708,79 грн., сплачений квитанцією №14189227 від 07.07.2017 (а. с. 53).

Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10.07.2017 №0005851404 та №0005861404.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Автозахід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (код ЄДРПОУ 39400859) витрати по сплаті судового збору в розмірі 62 708 (шістдесят дві тисячі сімсот вісім) гривень 79 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 грудня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийО.А.Лозовський