Постанова № 71026593, 14.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Філінюка І.Г.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 року

у справі № 915/802/17

за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”

про: стягнення 9321,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - Порт) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” (далі – ТОВ «Нібулон») про стягнення 3097,07 грн. – основного боргу, 429,65 грн. – 3 % річних, 5794,99 грн. – втрат від інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № 7-С від 04.10.2010р. про надання послуг по обслуговуванню суден щодо сплати адміністративного та корабельного зборів у встановлений строк.

ТОВ «Нібулон» визнало позов частково посилаючись на проведення часткової оплати виставленого рахунку за надані послуги з обслуговування суден та заперечувало проти стягнення 736,35 грн., вважаючи зазначену суму подвійним нарахуванням корабельного збору та відповідно 65,31 грн. – 3 % річних, 682,04 грн. – збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 року (суддя – Фролов В.Д.) позов задоволено частково з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) заборгованість в розмірі 7838 грн. 01 коп., з яких: 2360 грн. 72 коп. – основний борг, 364 грн. 34 коп. – 3 % річних та 5112 грн. 95 коп. – втрати від інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1345 грн. 33 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована невідповідністю викладених у рішенні висновків суду обставинам справи та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, апеляційним судом не прийнято документи і матеріали, додані позивачем до письмових пояснень в якості додаткових доказів, з огляду на те, що відповідно до ст. 101 ГПК України заявник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 04.10.2010 року між Державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт”, правонаступником якого є Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” (Порт) та ТОВ СП “Нібулон” (Агент) було укладено договір № 7-С, за умовами якого Порт зобов’язався надавати ТОВ СП “Нібулон” за відповідними письмовими заявками послуги по обслуговуванню суден, а Агент зобов’язався приймати ці послуги та оплатити їх вартість згідно з дорученнями від імені та за рахунок судновласника, на умовах цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 17.06.2013р. до даного договору ДП “Миколаївський морський торговельний порт” було замінено на Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”.

Додатковою угодою № 2 від 20.06.2013р. до даного договору сторонами було внесено зміни до договору щодо зобов’язань сторін, порядку проведення розрахунків та доповнено договір додатком № 3 “Вільні тарифи на послуги, які надаються службою капітану порту”

Відповідно до умов п. п. 2.1.1, 2.1.3 договору №7-С (з урахуванням умов Додаткової угоди №2), порт зобов’язався надавати Агенту для підписання, на наступний день після надання послуг, приймально-здавальний акт; надавати рахунки для сплати зборів і платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін, державних тарифів і вільних тарифів, у т.ч. на послуги, які надаються службою капітану порту (Додаток №3, що є невід’ємною частиною даного Договору).

Згідно з п. 3.2 договору №7-С (в редакції Додаткової угоди №2) Агент здійснює остаточні розрахунки за портові збори – до виходу судна з порту, а за інші послуги до 20-го числа місяця, наступного за звітним на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів.

Згідно з п. 3.4 договору №7-С, у разі зміни ціноутворюючих факторів та державних регульованих цін та тарифів, вони набирають чинності в порядку, передбаченому законодавством, про що порт інформує Агента письмово. Про зміну вільних тарифів порт також інформує Агента.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір набирає силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання протягом одного місяця до закінчення дії цього договору.

Належних доказів які б свідчили, що сторонами було заявлено про розірвання даного договору, у справі не міститься, а тому цей договір є чинним по теперішній час.

На виконання вказаного договору, від ТОВ “Нібулон” до Порту надійшли заявки від 20.08.2014р. № 8050/3-14/33, № 8051/3-14/33, № 8052/3-14/33, в яких відповідач просив Порт дозволити дозавантаження судна “CAPTAIN P. EGGLEZOS” ячменем у кількості близько 13 000 тн на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ «Нібулон» після часткового навантаження біля причалу останнього.

В період з 28.08.2014р. по 30.08.2014р. ТОВ “Нібулон” здійснювало перевезення ячменю з власного причалу на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) для дозавантаження судна “CAPTAIN P. EGGLEZOS” буксирами “Лідіївський”, “Баштанський”, “Нібулон-4”, крановим судном “Святий Миколай” та баржами: “НБЛ-001”, “НБЛ-002”, “НБЛ-011”, “НБЛ-012”, що підтверджується наявними в справі коносаментами, дорученнями на відвантаження експортних вантажів, загальними деклараціями, довідками про оформлення приходу та виходу суден, здавальними актами та актом наданих послуг № 41921512 від 31.08.2014р.

У зв’язку з виконанням зазначених операцій, ТОВ “Нібулон” отримало від Порту послуги, які оплачуються портовими зборами, зокрема, адміністративним, корабельним та санітарним.

31.08.2014 року сторонами було підписано акт наданих послуг № 41921512 з використання місця на зовнішньому рейді порту судном “CAPTAIN P. EGGLEZOS” для перевантаження вантажу, в якому визначено вартість наданих послуг в сумі 9 051,52 грн.

За надані послуги Порт виставив ТОВ “Нібулон” рахунок № 42891512 від 31.08.2014 року для сплати зборів і платежів на загальну суму 12 303,20 грн., з яких: 1 369,99 грн. – адміністративний збір, 10586,38 грн. – корабельний збір, 346,83 грн. – санітарний збір.

Як зазначає позивач, дані послуги були частково оплачені відповідачем 30.03.2015 року на суму 9 206,13 грн., а саме: 1144,90 грн. – адміністративного збору 7714,40 грн. – корабельного збору, 346,83 грн. – санітарного збору, що підтверджується банківською випискою за період з 30.03.2015р. по 30.03.2015р. Портові збори в сумі 3 097,07 грн., з яких: 225,09 грн. адміністративний збір та 2871,98 грн. корабельний збір, залишились неоплаченими відповідачем.

У зв‘язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 3 097,07 грн. основного боргу за надані послуги, а також 429,65 грн. – 3% річних та 5794,99 грн. втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача адміністративного та корабельного зборів, колегія судів враховує наступне.

Згідно з ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про морські порти України” морським портом є визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України “Про морські порти України” у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку корабельний збір справляється із суден груп А, Б і Г за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку. Адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт (п. 7.1 Порядку).

Згідно з Додатком 1 до Порядку, вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А.

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об’єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (п.1.5 Порядку).

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №814 “Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті” встановлено, що Регістр судноплавства України здійснює технічний та класифікаційний нагляд за виконанням на суднах вимог міжнародних договорів України.

Регістром судноплавства України у п. 1.2.1 “Правил класифікації та побудови морських суден”, визначено, що вантажне судно - будь-яке судно, що не є пасажирським (суховантажне, наливне, транспортний рефрижератор, криголам, буксир, штовхан, рятувальне, технічного флоту, кабельне, промислово-транспортне, спеціального призначення та інше непасажирське судно).

Отже, судна, які були задіяні ТОВ СП „Нібулон” для дозавантаження судна “CAPTAIN P. EGGLEZOS” на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків), належать до групи А.

Умовний об'єм суден, які були задіяні ТОВ СП „Нібулон” довантаженні судна “CAPTAIN P. EGGLEZOS” на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків), дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (п.1.5 Порядку) та становить:

- КС “Святий Миколай”: 49,63 м х 22,00 м х 4,86 м = 5 306 м.куб.,

- буксир “Лідіївський”: 27,64 м х 8,30 м х 4,30 м = 986 м.куб.,

- буксир “Баштанський”: 27,00 м х 8,30 м х 4,34 м = 973 м.куб.,

- буксир “Нібулон-4”: 37,20 м х 11,12м х 3,50 м = 1 448 м.куб.,

- баржа NBL-001: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 м.куб.,

- баржа NBL-002: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 м.куб.,

- баржа NBL-011: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 м.куб.,

- баржа NBL-012: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 м.куб.

Згідно п. 7.1 Порядку із суден груп А, Б, В і Г у каботажному плаванні адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за ставкою: 0,0022 долара США за 1 куб.м умовного об’єму судна.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 8 Закону України “Про морські порти України”, морським портом є визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності, підставою для нарахування адміністративного та корабельного зборів є факт заходження судна в акваторію морського порту.

Спір між сторонами виник внаслідок нарахування портових зборів, яке здійснено позивачем у зв’язку із переміщенням суден відповідача в межах акваторії порту та за відсутності подвійної події заходу та виходу в/з акваторії морського порту та подвійного справляння плати за одну і ту ж послугу (примусове виконання цивільного зобов’язання, яке є припиненим внаслідок його виконання).

За розрахунком позивача, за надані відповідачу послуги з використання місця на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) судном “CAPTAIN P. EGGLEZOS” для перевантаження вантажу, адміністративний збір становить 1369,99грн., який оплачений останнім частково на суму 1144,90 грн., заборгованість складає 225,09 грн.

Відповідач не заперечував проти нарахованого йому адміністративного збору за дозавантаження судна “CAPTAIN P. EGGLEZOS”.

Оскільки адміністративний збір справляється під час кожного заходу судна у порт, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача суму адміністративного збору у розмірі 225,09 грн.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідача корабельного збору, колегія суддів вважає, що позивачем невірно визначено факт заходу /виходу суден з акваторії порту і, як наслідок, виникнення у відповідача обов’язку сплати корабельного збору за кожний такий факт заходу/виходу, з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об’єму судна за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про морські порти» акваторія морського порту (портова акваторія) – це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;

морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності;

рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» від 22.10.2008 №934 визначено, що акваторія порту включає:

-водний простір р.Південний Буг, обмежений береговою лінією, лінією кордонів причалів та лініями, що з’єднують точки з такими координатами...;

-водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв;

-водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з’єднують точки за такими координатами…;

-водний простір територіального моря (акваторія приписаного портового збору пункту Очаків), обмежений береговими гідротехнічними спорудами та лініями, що з’єднують точки з такими координатами…:

-акваторію підхідного каналу портового пункту Очаків завширшки 200 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу у напрямку 30*-210* між лініями, що з’єднують точки з такими координатами …;

-акваторію портового пункту Очаківського каналу завширшки 100 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу.

Згідно Лоції Чорного та Азовського морів на води України Миколаївський морський порт розташований біля лівого берега річки східніше Каботажного молу. Акваторія порту поділена на зовнішній та внутрішній рейди. Акваторія порту охоплює водний простір річки Південний Буг, обмежений береговою лінією причалів, тринадцятим коліно Бузько-Дніпровсько- Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першим коліном каналу акваторії порту Миколаїв, що є внутрішнім рейдом порту; акваторію приписаного портового пункту Очаків і підхідного каналу портового пункту Очаків; а також водний простір в районі банки Трутаєва, що є зовнішнім рейдом порту.

Зовнішній рейд порту використовується для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт.

Враховуючи, що в даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали виходу з акваторії порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “CAPTAIN P. EGGLEZOS”, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами і сплата корабельного збору відповідачем частково вже була здійснена за вхід та вихід з акваторії порту, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення подвійно нарахованого корабельного збору за вхід в акваторію порту крановим судном “Святий Миколай” в сумі 736,35 грн. За таких встановлених обставин даної справи, відповідачем не сплачено корабельний збір за вихід суднами відповідача з акваторії Миколаївського морського порту на суму 2135,63 грн., яка й була стягнута з нього на користь позивача за рішенням суду.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачеві втрати від інфляції з вересня 2014 року по липень 2017 року в сумі 5794,99 грн. та 3 % річних станом на 14.08.2017 року в сумі 429,65 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки факт порушення встановленого умовами договору строку виконання грошового зобов’язання з боку відповідача є встановленим, і останнім не спростовано, то, відповідно, і вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими.

Перевіривши обчислені позивачем розрахунки втрат від інфляції та процентів річних господарський суд першої інстанції правильно встановив, що вони є частково неправильними, оскільки розраховані на суму боргу більшу, ніж задоволено судом, а тому з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, судом здійснено власний розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, згідно з яким стягненню з відповідача підлягає 4526,28 грн. втрат від інфляції та 324,37 грн. 3% річних. Зазначені розрахунки відповідачем не спростовані як в цілому так і за їх складовими.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 915/802/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_3