Постанова № 71026553, 13.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/5516/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: 1. Юра М.А. - представник по довіреності

від відповідача 2. не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_4 - представник по довіреності

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16

за позовом Приватного підприємства "Прогресфарм"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Фактор Плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5

про встановлення нікчемності правочинів

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 Приватне підприємство "Прогресфарм" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-2) про встановлення нікчемності правочинів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 - без змін.

30.12.2016 до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 за новоявленими обставинами.

Доводи заяви зводяться до того, що, на думку заявника, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з урахуванням приписів ст. 112 ГПК України.

Так, ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано, зокрема, постанову правління НБУ від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних», на підставі якої і було прийнято рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 19.03.2015 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь".

Враховуючи наведене, заявник зазначає, що оскільки вказану постанову НБУ скасовано, то і запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" було протиправним, а тому оскаржувані договори є такими, що укладені без порушень вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказані обставини, на думку заявника, спростовують доводи позивача та Банку щодо факту укладення договорів з порушенням Закону.

Також, заявник зазначв, що дізнався про наведені обставини вже після прийняття 05.12.2016 Київським апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/22323/15, а тому такі обставини є, на думку заявника, нововиявленими.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 залишити без змін.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями від 30.12.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Суліма В.В., Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.01.2017 вирішено відкласти питання про прийняття заяви ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 по справі №910/5516/16 за нововиявленими обставинами до надходження з Вищого господарського суду вказаної справи.

Також, 12.01.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_5 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 за новоявленими обставинами.

Доводи заяви зводяться до того, що, на думку заявника, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з урахуванням приписів ст. 112 ГПК України.

Так, ОСОБА_5 зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову правління НБУ від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних».

Враховуючи наведене, заявник вважає, що оскільки вказану постанову НБУ скасовано, то і запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015 № 61 було протиправним, а тому оскаржувані договори є такими, що укладені без порушень вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказані обставини, на думку заявника, спростовують доводи позивача та Банку щодо факту укладення договорів з порушенням Закону.

Заявник зазначає, що не знала про розгляд справи № 826/22323/15, оскільки стороною по цій справі не була. Дізналася про постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 Єдиного державного реєстру судових рішень лише 11.12.2017.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_5 просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання нікчемними договору № 20/03-15/1 від 20.03.2015 та договору № 20/03-15/2 від 20.03.2015, а в частині залишення без розгляду позовних вимог про встановлення нікчемності договору б/н від 20.03.2015 залишити без змін.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 12.01.2017 заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Суліма В.В. та Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 вирішено відкласти питання про прийняття заяви ОСОБА_5 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 по справі № 910/5516/16 за нововиявленими обставинами до надходження з Вищого господарського суду вказаної справи.

19.10.2017 до Київського апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшла справа №910/5516/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Іоннікової І.А., Гончарова С.А.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 24.10.2017 заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Іоннікової І.А., Гончарова С.А.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 прийнято до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. у справі № 910/5516/16.

Розгляд заяв призначено на 15.11.2017.

Розпорядженням від 14.11.2017, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Іоннікової І.А., Разіної Т.І.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.11.2017 заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. на лікарняному, передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Іоннікової І.А., Разіної Т.І.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 14.11.2017 заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А.. на лікарняному передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Іоннікової І.А., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 прийнято справу № 910/5516/16 за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 до провадження у визначеному више складі суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 розгляд справи № 910/5516/16 відкладено до 06.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2017 заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Іоннікової І.А., Станіка С.Р.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.12.2017 заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Іоннікової І.А., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 прийнято справу № 910/5516/16 за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 до провадження у визначеному више складі суддів. Призначено розгляд справи на 13.12.2017.

Представник позивача та відповідача-2 в судове засідання 13.12.2017 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавали.

В судовому засіданні 13.12.2017 представник відповідача-1 просив заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 - без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні 13.12.2017 підтримала доводи, викладені в заяві ОСОБА_5, просила заяву задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання нікчемними договору № 20/03-15/1 від 20.03.2015 та договору № 20/03-15/2 від 20.03.2015, а в частині залишення без розгляду позовних вимог про встановлення нікчемності договору б/н від 20.03.2015 - залишити без змін.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

У п. 3 Постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, встановлених ч. 3 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що розгляд заяви неодноразово відкладався, колегія суддів апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача-2, за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши доводи заяв, дослідивши наявні матеріали справи № 910/5516/16, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд останови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 за нововиявленими обставинами підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги були обґрунтовані тим, що, на думку позивача, договори про відступлення права вимоги № 20/03-15/1 та № 20/03-15/2 від 20.03.2015 та договір про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015 є нікчемними, в силу ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки були укладені після призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Позивач також вказав на недійсність укладених між відповідачами попередніх договорів, у зв'язку з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки такі договори були укладенні не в нотаріальній формі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задоволено частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 скасовано. Позов задоволено частково. Встановлено нікчемність договору про відступлення права вимоги № 20/03-15/1, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 469 та встановлено нікчемність договору про відступлення права вимоги № 20/03-15/2, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 470. Позов в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" - залишено без розгляду.

Колегією суддів апеляційної інстанції в постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 встановлено, що 26.09.2012 між ПАТ "Банк "Київська Русь" (відповідач-1) та ПП "Прогресфарм" (позивач) було укладено Кредитний договір № 1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії. Також, 14.03.2013 між ПАТ "Банк "Київська Русь" (відповідач-1) та ПП "Прогресфарм" (позивач) було укладено Кредитний договір № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії.

17.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" було укладено Попередній договір про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/1 та Попередній договір відступлення частини права вимоги № 20/03-15/2 (далі - Попередні договори).

На виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги № 20/03-15/2, між ПАТ "Банк "Київська Русь" (відповідач-1) та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-2) 20.03.2015 було укладено Договір відступлення права вимоги № 20/03-15/1.

Також, на виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 між відповідачами 20.03.2015 було укладено Договір відступлення права вимоги № 20/03-15/2.

Окрім того, як зазначено у позові, 27.03.2015 між відповідачами було укладено Договір відступлення частини права вимог б/н, який ґрунтується на Договорі відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015, укладеному між відповідачами.

Тимчасовою адміністрацією згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За частиною третьої цієї статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах, а також Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року № 2, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893 (далі - Положення; у редакції, чинній на час укладення договорів відступлення права вимоги між ПАТ "Банк "Київська Русь" і ТОВ "ФК "Фактор Плюс").

За пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється Фондом одним з таких способів:

ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб;

ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку;

відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;

створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;

продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (пункт 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення).

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію. Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію має відповідати вимогам, встановленим Законом, цим Положенням (пункт 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення).

За пунктом 3.6 глави 3 розділу II Положення з дня призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію:

призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради, правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту);

виконавчою дирекцією Фонду надається доручення уповноваженому структурному підрозділу Фонду організувати повідомлення банків, Державної служби фінансового моніторингу України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України, Державну фіскальну службу України, Міністерство внутрішніх справ України, Державну виконавчу службу України, Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Пенсійний Фонд України, спеціалізовані небанківські іпотечні фінансові установи другого рівня, про здійснення Фондом тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію. Повідомлення направляються Фондом від імені Фонду.

Постановою правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 ПАТ "Банк "Київська Русь" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 19 березня 2015 року № 61 запровадила тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20 березня до 19 червня 2015 року; призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", яка приступає до виконання обов'язків 20 березня 2015 року відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції в постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 дійшла до висновку, що під час укладення 20 березня 2015 року договорів відступлення прав вимоги між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс", якими було підтверджено перехід від ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "ФК "Фактор Плюс" прав кредитора відносно ПП "Прогресфарм" за кредитними договорами про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.2013 та 26.09.2012, а також прав кредитора відносно поручителів ПП "Прогресфарм" за договорами іпотеки, застави, поруки, якими забезпечувалось виконання умов кредитних договорів, повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради, правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту) були призупинені відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", отже, ці договори є нікчемними відповідно до частини третьої цієї статті.

З урахуванням положень частини третьої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якою правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними, та встановлених обставини щодо прийняття 19.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду рішення про запровадження у ПАТ "Банк "Київська Русь" з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду, яка з цього дня набула повноваження органів управління та контролю банку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що голова правління банку Братко В.І. не мав повноважень на підписання 20.03.2015 від імені банку договорів відступлення прав вимоги; ці повноваження були припинені відповідно до положень частини першої статті 36 цього Закону.

Таким чином, кокелія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що укладені 20 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс" договори відступлення прав вимоги № 20/03-15/1 від 20.03.2015 та № 20/03-15/2 від 20.03.2015 є нікчемними в силу закону, а отже такими, що не створюють юридичних наслідків для сторін.

Що стосується позовних вимог в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс", колегія суддів апеляційної інстанції зазначила наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем при поданні позові не було надано належним чином завіреної копії вказаного договору.

За результатами судового засідання 07.12.2016, проведеного за допомогою звукозаписувального пристрою, колегією суддів було зобов'язано позивача надати суду належним чином завірену копію договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс".

Позивачем не було подано копію договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та не повідомлено про причини неподання, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про неможливість перевірити зміст спірного договору, обставини його укладення, відповідність вимогам чинного законодавства та інш.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстнції залишив без розгляду на підставі п.5.ч.1 ст.81 ГПК України позов в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс".

Згідно зі ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з пунктами 1 - 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам,нітретім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні суду.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, заявники просять суд переглянути за нововиявленими обставинами постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, з огляду на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову правління НБУ від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних» на підставі якої було приянто рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015 № 61"Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь".

Згідно ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене, вищевказана постанова суду апеляційної інстанції, на думку заявників, набрала законної сили.

З урахуванням наведеного, заявники вважають, що оскільки вказану постанову НБУ скасовано, то і запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015 № 61 було протиправним, а тому оскаржувані договори є такими, що укладені без порушень вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказані обставини, на думку заявників, спростовують доводи позивача та Банку щодо факту укладення договорів з порушенням Закону.

Як зазначає заявник, на його думку, вищенаведені обставини є нововиявленими та такими, що мають істотне значення для вирішення справи № 910/5516/15 по суті, оскільки існували в період первинного провадження і ухвалення судового рішення у справі, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні суду, та могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили.

ОСОБА_5 зазначила, що вона не знала про розгляд справи № 826/22323/15, оскільки стороною по цій справі не була. Дізналася про постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 Єдиного державного реєстру судових рішень лише 11.12.2017.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, представники відповідача-2 та третьої особи заявляли про винесення постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі № 826/22323/15, однак колегія суддів не прийняла до уваги ці посилання, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції 26.05.2016 вказані обставини не існували та судом не досліджувались та зазначила про те, що учасники апеляційного провадження не позбавлені права на звернення до суду з заявою про перегляд процесуальних рішень судів у даній за нововиявленими обставинами.

Отже, з наведеного вбачається, шо станом на день винисення рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 заявникам не було відомо істотні для справи обставини, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, і могли вплинути на рішення суду, а тому суд апеляційної інстанції, в рамках розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, приходить до висновку про те, що вказані обставини в заявах є нововиявленими в розумінні п.1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, оскільки характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і можуть бути підставою для перегляду судового акту в порядку передбаченому ст.112 КПК України.

Так, колегією суддів апеляційної інстанції, при розгладі справи за заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, встановлено, що постановою правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 ПАТ "Банк "Київська Русь" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Враховуючи наведене, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення від 19.03.15 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь",

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано, зокрема, постанову правління НБУ від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних».

Таким чином вищенаведене свідчить про те, що рішення від 19.03.15 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" є також протиправним, а тому не породжує будь-яких наслідків, в тому числі запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь, що відкидає підстави визнання договорів № 20/03-15/1 та № 20/03-15/2, укладених 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованих в реєстрі за № 469 та №470 відповідно нікчемними в силу ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі № К/800/35885/16, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 змінено. Рішення в частині зобов'язання Національного банку України надати можливість ПАТ «Банк Київська Русь» протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовлено. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 року - залишено без змін. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67092383).

З наведеного вбачається, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі № 826/22323/15 в частині визнання протиправною та скасуванні постанови правління НБУ від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних», залишена без змін.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи наведене, зокрема те, що підставою позовних вимог Приватного підприємства "Прогресфарм" про встановлення нікчемності оскаржуваних договорів прийнята правлінням НБУ постанова від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних», яка визнана протиправною та скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі № 826/22323/15, яка залишена без змін в цій частині позовних вимог постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі № 826/22323/15, а тому підстави для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Прогресфарм" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5, про встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги №20/03-15/1, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 469 та договору про відступлення права вимоги № 20/03-15/2, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 470 - відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову не було надано належним чином завіреної копії вказаного договору.

Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, в судовому засіданні 07.12.2016, проведеного за допомогою звукозаписувального пристрою, колегією суддів було зобов'язано позивача надати суду належним чином завірену копію договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс". Однак, позивачем не було подано копію вищевказаного договору.

Під час апеляційного провадження, при розгляді заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, позивачем також не було подано до суду договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" , та не повідомлено про причини неподання, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції позбавлена можливості перевірити зміст спірного договору, обставини його укладення, відповідність вимогам чинного законодавства та інш.

Пунктом 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Крім цього, п. 4.9. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 передбачено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні

для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме в частині однієї із заявлених позовних вимог.

Припис зазначеного пункту частини першої статті 81 ГПК може застосовуватися на загальних підставах і в здійсненні перегляду справ в апеляційній і в касаційній інстанціях (щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити без розгляду на підставі п. 5.ч. 1 ст. 81 ГПК України позов в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н від 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс".

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині встановлення нікчемності договорів № 20/03-15/1 та № 20/03-15/2, укладених 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., та зареєстрованих в реєстрі за № 469 та №470 відповідно. Позов в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяви ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 скасувати.

3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5516/16 - залишити без задоволення.

4. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Прогресфарм" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5, про встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги №20/03-15/1, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс", та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 469 та договору про відступлення права вимоги № 20/03-15/2, укладеного 20.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс", та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 470.

6. Позов в частині встановлення нікчемності договору про відступлення права вимоги б/н, укладений 20.03.2015р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" залишити без розгляду.

4. Матеріали справи № 910/5516/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді І.А. Іоннікова

С.Р. Станік