Постанова № 71026422, 12.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017 справа № 905/1005/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №10/52 від 27.12.2016р. ОСОБА_5, довіреність №17/01 від 10.01.2017р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької областіна рішення господарського суду Донецької області від24.10.2017р. (повний текст підписано 30.10.2017р.)у справі№ 905/1005/17 (суддя О.В. Кротінова)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі”, м.Краматорськ Донецької області доПублічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області простягнення 34060333,77грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі”, м.Краматорськ Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області про стягнення 34060333,77грн., які складаються з наступних складових: заборгованості за активну електроенергію в розмірі 32257443,39грн., спожиту за період вересень – листопад 2016р.; пені в розмірі 1146010,87грн., нарахованої з 07.10.2016р. по 26.12.2016р.; 3% річних у розмірі 121685,57грн.; інфляційних у розмірі 535193,94грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2017р. (повний текст підписано 30.10.2017р.) у справі №905/1005/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” 33638539,30грн., у тому числі 32257443,39грн. суми боргу за активну електроенергію, 1142883,51грн. пені, 120973,96грн. 3% річних та 117238,44грн. інфляційних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору №3 0200 000 від 19.12.2008р. у частині розрахунків за спожиту за період вересень – листопад 2016р. активну електричну енергію та наявністю недоліків у розрахунках позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення.

Підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області апелянт зазначає порушення судом норм процесуального права, яке полягає у розгляді справи без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце та час судового засідання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 12.12.2017р.

Через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Від Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” у день судового засідання через канцелярію суду отримано наступні документи: клопотання про зменшення розміру неустойки; клопотання про додаткове подання доказів; клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи; заяву про відстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні 12.12.2017р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені, а також зазначені вище клопотання. Представник позивача проти задоволення клопотань відповідача заперечив, просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи, яке мотивоване потребою у додатковому часі для підготовки належного обґрунтування правової позиції та пояснень до апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Приймаючи до уваги завчасне повідомлення відповідача про час та місце розгляду його апеляційної скарги, з огляду на присутність представника Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” у судовому засіданні та висловлення останнім правової позиції по справі, судова колегія не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

19.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс - Інвест” (нині - Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі”, далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” (нині - Публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь”, далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №3 0200 000 (далі – договір).

За умовами пункту 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 452000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.2.2.2 договору постачальник, зокрема, зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до «Правил улаштування електропристроїв» (далі - ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; із дотриманням на межі балансової належності електромереж у точках продажу електричної енергії граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, дотримання яких залежить від постачальника; забезпечити отримання споживачем у точках продажу електричної енергії на межі балансової належності електромереж електричної енергії на рівні дозволеної потужності 448000 кВА, на умовах відповідних договорів, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що споживач зобов’язується, зокрема, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача”.

Відповідно до п.3.2 додатку №2 “Порядок розрахунків” до договору споживач зобов’язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки наступним чином, зокрема, до 06 числа (включно) щомісячно сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період.

Згідно з п.3.4 названого додатку при оформленні платіжного доручення у графі “призначення платежу” споживач повинен вказати період, за який здійснюється оплата, та підставу для оплати, тобто № договору, № та дату рахунку. У разі відсутності у платіжному документі посилань на період, за який здійснюється оплата, постачальник має право зарахувати перераховану споживачем суму, як погашення існуючої заборгованості споживача (за винятком заборгованості за попередні розрахункові періоди, погашення якої здійснюється за графіком, узгодженим сторонами відповідним договором реструктуризації заборгованості), починаючи з заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. Суму, що залишилась після погашення існуючої заборгованості, постачальник зараховує у першу чергу, як сплату за електроенергію, спожиту у поточному місяці, залишок суми – на оплату авансового платежу на наступний розрахунковий період.

За приписами пункту 9.4 строк дії договору встановлено до 31.12.2009р. включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Позивачем до матеріалів справи додано акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за вересень-листопад 2016р., які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств. Відповідно до названих актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії становлять: за вересень 2016р. активна електроенергія – 9914992 кВт/год на суму 11138793,31грн. (з урахуванням ПДВ); за жовтень 2016р. активна електроенергія – 9756231 кВт/год на суму 12905662,69грн. (з урахуванням ПДВ); за листопад 2016р. активна електроенергія – 10275541 кВт/год на суму 12838534,30грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно договору про постачання електричної енергії №3 0200 000 від 19.12.2008р. позивачем відповідачу виставлено рахунки за активну електроенергію, спожиту у визначений спірний період: за вересень 2016р. №35/30200000 від 30.09.2016р. на суму 11138793,31грн. (отримано відповідачем 01.10.2016р.); за жовтень 2016р. №35/30200000 від 31.10.2016р. на суму 12905662,69грн. (отримано відповідачем 01.11.2016р.); за листопад 2016р. №35/30200000 від 30.11.2016р. на суму 12838534,30грн. (отримано відповідачем 01.12.2016р.).

Неналежне виконання Публічним акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” умов договору №3 0200 000 від 19.12.2008р. у частині розрахунків за спожиту електричну енергію за період вересень – листопад 2016р. стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” до суду за захистом порушених прав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.275 Господарського кодексу України (далі – ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 6, 7 ст.276 ГК України унормовано, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі – Правила, ПКЕЕ), розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно з пп.2 п.10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” належним чином виконало свої зобов'язання за договором та поставило Публічному акціонерному товариству “Енергомашспецсталь” за вересень-листопад 2016р. активну електричну енергію у загальному обсязі 29946764 кВт/год на суму 36882990,30грн., про що свідчать відповідні акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії.

Для оплати позивачем були виставлені відповідні рахунки (№35/30200000 від 30.09.2016р.; №35/30200000 від 31.10.2016р.; №35/30200000 від 30.11.2016р. ), факт отримання яких підтверджений відміткою відповідача на даних документах.

Відповідно до п.3.2 додатку №2 “Порядок розрахунків” до договору споживач зобов’язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки наступним чином, зокрема, до 06 числа (включно) щомісячно сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період.

Враховуючи умови зазначеного пункту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оплата вартості отриманої електричної енергії за вересень 2016р. повинна бути здійснена не пізніше 06.10.2016р., за жовтень 2016р. – не пізніше 06.11.2016р., за листопад 2016р. – не пізніше 06.12.2016р.

Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки, Публічним акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” 17.10.2016р. здійснено частковий розрахунок за спірним зобов’язанням вересня 2016р. у сумі 4625546,91грн.

Оскільки відповідних доказів сплати стягуваної заборгованості (32257443,39грн.) чи припинення відповідних зобов’язань іншим передбаченим законом способом, відповідачем всупереч ст.4-3, 33 ГПК України до справи не надано, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача заборгованості в заявленому позивачем розмірі 32257443,39грн.

Крім основного боргу, за прострочення оплати вартості активної електричної енергії, отриманої протягом вересня-листопада 2016р., з посиланням на приписи ст.625 ЦК України, позивачем нараховані та пред’явлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 121685,57грн. (нарахування здійснено з урахуванням проведених відповідачем оплат: за зобов’язанням вересня 2016р. на суму 11138793,31грн. з 07.10.2016р. по 17.10.2016р., на суму 6513246,40грн. з 18.10.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням жовтня 2016р. на суму 12905662,69грн. з 07.11.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням листопада 2016р. на суму 12838534,30грн. з 07.12.2016р. по 26.12.2016р.) та інфляційні в розмірі 535193,94грн. (нарахування здійснено: за зобов’язанням вересня 2016р. на суму 6513246,40грн., місяці нарахування інфляційних - жовтень-листопад 2016р.; за зобов’язанням жовтня 2016р. на суму 12905662,69грн., місяць нарахування – листопад 2016р.).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений господарським судом Донецької області, судова колегія зазначає, що він є обґрунтованим та арифметично вірним. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні у розмірі 117238,44грн. (нарахування здійснено: за зобов’язанням вересня 2016р. на суму 6513246,40грн., місяць нарахування інфляційних - листопад 2016р.) та 3% річних у розмірі 120973,96грн. (нарахування здійснено з урахуванням проведених відповідачем оплат: за зобов’язанням вересня 2016р. на суму 11138793,31грн. з 07.10.2016р. по 16.10.2016р., на суму 6513246,40грн. з 17.10.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням жовтня 2016р. на суму 12905662,69грн. з 07.11.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням листопада 2016р. на суму 12838534,30грн. з 07.12.2016р. по 26.12.2016р.).

При цьому, господарським судом Донецької області обґрунтовано зазначено, що визначений позивачем період нарахування інфляційних не відповідає приписам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», а при визначенні періоду для нарахування 3% річних позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін.

За несвоєчасне виконання Публічним акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” грошового зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” також просить суд стягнути пеню у розмірі 1146010,87грн., з урахуванням пояснень б/н від 10.07.2017р. (нарахування здійснено за зобов’язанням вересня 2016р. на суму 11138793,31грн. з 07.10.2016р. по 17.10.2016р., на суму 11138733,31грн. з 18.10.2016р. по 27.10.2016р., на суму 6513246,40грн. з 28.10.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням жовтня 2016р. на суму 12905662,69грн. з 07.11.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням листопада 2016р. на суму 12838534,30грн. з 07.12.2016р. по 26.12.2016р.).

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 договору сторони узгодили, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції, виходячи з того, що, за умовами укладеного між сторонами договору, день фактичної оплати включається в період часу, за який здійснюється нарахування, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення пені в сумі 1142883,51грн. (нарахування здійснено за зобов’язанням вересня 2016р. на суму 11138793,31грн. з 07.10.2016р. по 17.10.2016р., на суму 6513246,40грн. з 18.10.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням жовтня 2016р. на суму 12905662,69грн. з 07.11.2016р. по 26.12.2016р.; за зобов’язанням листопада 2016р. на суму 12838534,30грн. з 07.12.2016р. по 26.12.2016р.).

Підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області апелянт зазначає порушення судом норм процесуального права, яке полягає у розгляді справи без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце та час судового засідання. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.05.2017р. прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” та порушено провадження у справі №905/1005/17, судове засідання призначено на 06.06.2017р. (з урахуванням ухвали суду від 16.05.2017р. про виправлення описки, допущеної щодо дати судового засідання).

У зв’язку з неявкою представника Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, не виконанням останнім вимог ухвали суду першої інстанції щодо надання витребуваних документів, задовольняючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 06.06.2017р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2017р.

Факт отримання Публічним акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” зазначених ухвал підтверджений наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень.

Згідно протоколу судового засідання від 22.06.2017р. за участю представників сторін оголошено перерву по 10.07.2017р.

Ухвалою суду від 05.07.2017р. відмовлено Публічному акціонерному товариству “Енергомашспецсталь” у прийнятті зустрічної позовної заяви у справі №905/1005/17 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” про визнання недійсними додатків №3.1, №3.2, №4, №10, №17 до договору про постачання електричної енергії №30200000 від 19.12.2008р. з моменту їх укладання.

У зв’язку з надходженням апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” на ухвалу суду від 05.07.2017р., зважаючи на необхідність направлення справи №905/1005/17 до Донецького апеляційного господарського суду, 10.07.2017р. місцевим господарським судом зупинено провадження у справі до усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” на ухвалу господарського суду Донецької області про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви від 05.07.2017р. у справі №905/1005/17 повернуті заявникові.

22.09.2017р. ухвалою Вищого господарського суду України відмовлено Публічному акціонерному товариству “Енергомашспецсталь” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.07.2017р. у справі №905/1005/17; касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. у справі №905/1005/17 повернуто Публічному акціонерному товариству “Енергомашспецсталь”.

Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, листом господарського суду Донецької області від 05.10.2017р. призначено розгляд питання про поновлення провадження у справі №905/1005/17 на 24.10.2017р. о 14:00год. При цьому, зобов’язано учасників справи забезпечити явку уповноваженого представника. Як вбачається зі штампу канцелярії господарського суду Донецької області, наявному на зворотному боці листа, а також з наявного в матеріалах справи списку відправлень рекомендованих листів, копія листа місцевого господарського суду від 05.10.2017р. була надіслана на адресу відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2017р. відмовлено у прийнятті зустрічного позову Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” про визнання недійсними додатків №3.1, №3.2, №4, №10, №17 до договору про постачання електричної енергії №30200000 від 19.12.2008р. з моменту їх укладання.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 24.10.2017р. поновлено провадження у справі №905/1005/17, призначено розгляд справи на 24.10.2017р. о 14:05год.; продовжено строк розгляду спору у справі №905/1005/17 на три дні по 27.10.2017р. в порядку ст.69 ГПК України, за наявності відповідного клопотання позивача.

Враховуючи визначений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору, суть спору та загальну тривалість розгляду справи (більше п’яти місяців), з огляду на належне повідомлення відповідача про призначення розгляду питання про поновлення провадження у справі №905/1005/17 на 24.10.2017р. о 14:00год., приймаючи до уваги визначений ст.22 ГПК України обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, судова колегія не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

Крім того, з огляду на обізнаність відповідача про перебування справи №905/1005/17 на розгляді господарського суду Донецької області, враховуючи, що матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву та клопотання про проведення судової експертизи, а також те, що представник останнього брав участь у судовому засіданні 22.06.2017р., судова колегія не вбачає порушень з боку господарського суду Донецької області прав та інтересів відповідача.

При цьому, судова колегія звертає увагу на неодноразові звернення Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” з одних і тих самих підстав без виконання вимог ГПК України з зустрічними позовними заявами до суду першої інстанції, із апеляційними скаргами до Донецького апеляційного господарського суду, а також з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, що трактується судовою колегією як зловживання відповідачем наданими ГПК України правами та як затягування розгляду справи.

Клопотання Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про зменшення розміру неустойки та заява про відстрочку виконання рішення не розглядаються Донецьким апеляційним господарським судом, оскільки не подавалися відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Судова колегія також звертає увагу відповідача на те, що останній не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про надання відстрочки виконання рішення в порядку ст.121 ГПК України.

Крім того, з огляду на приписи ст.101 ГПК України, згідно яких додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про додаткове подання доказів та повертає їх відповідачу. При цьому, судова колегія наголошує, що судом першої інстанції було належним чином забезпечено відповідачу можливість для реалізації процесуальних прав, зокрема, шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв’язку) відповідних доказів до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017р. (повний текст підписано 30.10.2017р.) у справі №905/1005/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017р. (повний текст підписано 30.10.2017р.) у справі №905/1005/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017р. (повний текст підписано 30.10.2017р.) у справі №905/1005/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСДО