Постанова № 71026403, 12.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017 справа № 905/2293/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 20/09/17-3 від 20.09.2017р. ОСОБА_5, довіреність № 271216-17/9.2.1п від 27.12.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4”, смт.Слобожанське Дніпропетровської областіна рішення господарського суду Донецької області від31.10.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.)у справі№ 905/2293/17 (суддя О.В. Кротінова)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4”, смт.Слобожанське Дніпропетровської області доПублічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області простягнення 121316,99грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4”, смт.Слобожанське Дніпропетровської області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 121316,99грн. (сума не використаної передоплати).

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.10.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/2293/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що отримання спірних коштів відповідачем відбувалося у межах та на підставі договору про постачання електричної енергії №697 від 28.11.2007р., який на момент розгляду справи є діючим, що з огляду на розцінювання судом строку передачі товару як такого, що існує протягом строку дії договору, виключає підстави для повернення спірних коштів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у справі №905/2293/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, скаржник вказує, що виходячи з умов пункту 3.1.1 договору №697 від 28.11.2007р., постачальник не має права отримувати від споживача плату за відсутності поставки електричної енергії, у зв’язку з чим, з огляду на відсутність доказів постачання електричної енергії в обсязі 11300 кВт/год у серпні 2014р., передоплата отримана постачальником без достатніх правових підстав.

Апелянт також вважає, що строк поставки рахується від події, яка неминуче має настати, а поставка підлягає виконанню з настанням цієї події. На переконання позивача, фактично цією подією є настання серпня місяця 2014р., у якому відповідач повинен був виконати зобов’язання з поставки електричної енергії відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), а отже строк поставки товару не є тотожнім періоду дії договору. У зв’язку з чим скаржник з посиланням на приписи ст.693 ЦК України стверджує, що висновки суду про передчасність вимог позивача є безпідставними.

Крім того, скаржник зазначає, що з огляду на проведення антитерористичної операції на території м.Торез, де знаходився об’єкт позивача, останній не перебував на зазначеній території у серпні 2014р., що беззаперечно свідчить про відсутність факту використання попередньої оплати.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 12.12.2017р.

Від Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.12.2017р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

28.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (нині - Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Донецькобленерго”, далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет” (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №697 (далі – договір).

За умовами п.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 85 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.9.5 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Договір підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідно до пункту 4.5 додатку №5 від 28.11.2007р. “Порядок розрахунків” до договору №697 від 28.11.2007р. розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ.

Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому.

У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі “призначення платежу”: за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п.4.1 та п.4.2); за який період здійснюється оплата; номер і дата укладеного договору про постачання електроенергії.

Пунктом 4.8 додатку передбачено, що у разі, якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше, ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, залишок коштів зараховується як попередня оплата споживача на наступні розрахункові періоди. Зазначений пункт діє виключно за умови відсутності заборгованості споживача за попередні розрахункові періоди.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №22 “Акт прийняття-передавання товарної продукції”.

Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (п.7 додатку №5 “Порядок розрахунків” до договору).

На виконання умов договору Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4” рахунок №38/697 від 17.06.2014р. на суму 121316,99грн. із зазначенням «передоплата за електроенергію за серпень 2014р.»

Споживачем здійснена оплата зазначеного рахунку, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №113483 від 07.07.2014р. на суму 121316,99грн. з призначенням платежу «за активну електроенергію дог. №697 рах. №38/697 від 17.06.2014р. за 08.14р.»

Разом з тим, доказів поставки електроенергії на суму 121316,99грн. матеріали справи не містять.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлену електричну енергію за договором №697 від 28.11.2007р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання, який підпадає під правове регулювання норм статті 275, 276 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст.712 ЦК України та статей 264-271 ГК України, Закону України “Про електроенергетику”, а також Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. У частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно приписів ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст.276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зазначеній статті кореспондується передбачений ч.1 статті 662 ЦК України обов’язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1, 2, 7 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

На підставі аналізу матеріалів справи, зокрема рахунку №38/697 від 17.06.2014р. та платіжного доручення №113483 від 07.07.2014р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що отримання коштів відповідачем відбулося у межах та на підставі договору про постачання електричної енергії №697 від 28.11.2007р., тобто при наявності достатніх правових підстав.

При цьому, названим договором сторонами узгоджено попередню оплату за активну електроенергію, що підпадає під правове регулювання ст.693 ЦК України, та передбачено право постачальника зараховувати кошти в рахунок погашення заборгованості за попередні розрахункові періоди, а також право постачальника залишок коштів зараховувати як попередню оплату на наступні розрахункові періоди.

Проте, матеріали справи не містять доказів поставки електроенергії на спірну суму (121316,99грн.), як і не містять доказів відсутності заборгованості за договором №697 від 28.11.2007р. за минулі періоди, а також підтвердження ненастання у майбутньому підстав для зарахування коштів споживача на наступні розрахункові періоди.

Стаття 693 ЦК України визначено передумови виникнення такого обов'язку як попередня оплата та строк його виконання, а також підстави, за яких можлива вимога її повернення та правові наслідки невиконання цього.

Зокрема, частиною 2 ст.693 ЦК України визначено право вимоги покупця передати оплачений товар або повернути суму попередньої оплати, у разі, якщо такий товар йому не поставлено в строк.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми передоплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання. При цьому, з наведеної норми матеріального права не вбачається пов'язаність виникнення права вимоги лише з порушенням зобов'язання з поставки товару у строк за винних дій продавця.

Крім цього, беручи до уваги специфіку правовідносин сторін, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив строк передачі товару у спірному випадку як такий, що існує протягом дії договору.

Аналіз викладених вище положень чинного законодавства, у контексті спірних правовідносин, має наслідком визначити застосування ч.2 ст.693 ЦК України, враховуючи приписи ч.4 ст.653 ЦК України, як правову підставу повернення суми невикористаної попередньої оплати у зв'язку з фактичним її невикористанням у строки визначені договором, тобто відсутність потреби у виконанні цього обов'язку у майбутньому, з огляду на певні обставини, внаслідок яких припинились зобов'язання постачальника перед споживачем з постачання електричної енергії.

За приписами статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Разом з тим, доказів припинення або розірвання договору №697 від 28.11.2007р. матеріали справи не містять, як і доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення спірної суми.

Таким чином, беручи до уваги передбачене статтею 693 ЦК України право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, а також враховуючи факт наявності договірних відносин між сторонами, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4” права вимагати від Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” повернення перерахованої попередньої оплати та, відповідно, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, разом з іншим, зазначає, що з огляду на проведення антитерористичної операції на території м.Торез, де знаходився об’єкт позивача, останній не перебував на зазначеній території у серпні 2014р. і, відповідно, не отримував електричну енергію.

Разом з тим, відповідно до п.2.5 договору в разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі, шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов’язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника включно, а постачальник зобов’язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Згідно з п.6.18 Правил користування електричною енергією у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Таким чином, проведення остаточних розрахунків за договором можливе лише після його розірвання сторонами, а позивачем всупереч наведеним приписам не повідомлено відповідача про звільнення займаного приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/2293/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ – ОСОБА_4”, смт.Слобожанське Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/2293/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/2293/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1- позивачу; 1 - відповідачу; 1- ГСДО; 1- до справи; 1- ДАГС