Постанова № 71026050, 11.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2017 справа №905/1803/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідачаОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3О ОСОБА_4 не зявились не зявились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ , м.Добропілля, Донецька область на рішення господарського суду Донецької областівід27.09.2017р.у справі№905/1803/17( суддя Левшина Я.О.)за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РУТЕКС, м.Конотоп, Сумська область Приватного акціонерного товариства ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ, м.Добропілля, Донецька областьпро стягнення суми основного боргу в розмірі 105739,20грн., 3% річних в розмірі 94345,43грн., інфляційних нарахувань в розмірі 99160,25грн.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «РУТЕКС» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом вих. №173 від 31.07.2017 р. до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_6 Донбасу», м. Добропілля, Донецька область про стягнення суми основного боргу в розмірі 105 739 грн. 20 коп.; інфляційні нарахування в розмірі 991160 грн. 25 коп.; 3% річних в розмірі 9434 грн.43 коп. та судового збору у розмірі 3 215 грн. 01 коп. (а.с.3-7).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №40-116 від 19.03.2014р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.09.2017р. по справі №905/1803/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю РУТЕКС, м. Конотоп, Сумська область до Приватного акціонерного товариства ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ, м. Добропілля, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 105379,20 грн., 3% річних в сумі 9434,43 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 99160,25грн., задоволено частково (а.с.63-65).

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ, м. Добропілля, Донецька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РУТЕКС, м. Конотоп, Сумська область суму основного боргу у розмірі 105379,20грн., 3% річних в сумі 9420,93грн., інфляційні нарахування в розмірі 97940,61грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3196,37грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ, м. Добропілля, Донецька область звернулось з апеляційною скаргою б/н від 26.10.2017 р. на рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2017р. по справі №905/1803/17 з клопотанням про поновлення строку.

В апеляційній скарзі, апелянт просить повністю скасувати рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1803/17. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було допущено неповне зясування обставин, що мають значення для справи. Висновки суду не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Також, апелянт вважає, що позивач невірно оцінив обставини, які існували на день укладення договору, та обставини, які склалися станом на дату винесення рішення. Стверджує, що зміна обставин полягає у тому, що в результаті дії непереборної сили для відповідача настала неможливість виконання зобовязання, що тягне за собою припинення зобовязань.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О. (а.с. 71).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2017р. апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження рішення та порушено провадження по справі №905/1803/17 . Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.12.2017р. на 14:00 год. (а.с.72).

28.11.17р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕКС», м. Конотоп, Сумська область надійшов відзив №274 від 23.11.2017р., в якому останній просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2017р. по справі №905/1803/17 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ», м. Добропілля, Донецька область без задоволення. Судова колегія розглянула та долучила даний відзив до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 11.12.2017 р. не зявились, були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.89).

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін по даній справі за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання (а.с.102).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1803/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

19.03.2014 р. між позивачем (постачальник) в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту з однієї сторони та відповідачем (покупець) в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту укладений договір №40-116 (далі договір), згідно з умовами п.п.1.1, 1.2, якого, постачальник зобовязався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі продукція), в асортименті, кількості, в строки, вартості та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невідємними частинами даного договору, а покупець зобовязався прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію відповідно до умов даного договору (а.с.21-28).

Умови поставки продукції DDP, відповідно Інкотермс 2010. Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору, згідно п. 4.2 договору.

Пунктом 4.3 договору унормовано, на підтвердження поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю або організації, яка здійснює транспортно-експедиторське обслуговування (далі-організація) ПАО ДТЕК ОСОБА_6 Донбассу на основі відповідного договору, наступні товаротранспортні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну одночасно з поставленою продукцією на склад покупця (а у випадку неможливості одночасного надання разом з поставкою продукції, протягом 3 календарних днів з моменту поставки); належним чином оформлені відповідні товаросупровідні накладні (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна); сертифікат якості завода виробника та технічний паспорт (на російській чи українській мовах); сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації).

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про приймання продукції, відповідно до п.4.5 договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору врегульовано, що ціни на поставлену постачальником продукцію визначаються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору. Розрахунки за поставлену постачальником продукцію по даному договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку, якщо строк оплати припадає на вихідний та/або не платіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015р. включно. У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороной) своїх зобовязань за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобовязань, відповідно до п. 8.1 договору.

В матеріалах справи міститься специфікація до договору №40-116 від 19.03.2014р, в якій сторони узгодили найменування, кількість, ціну, загальну вартість продукції, умови поставки продукції, строк поставки, а також визначили умови оплати товару протягом 90 календарних днів з моменту поставки продукції (а.с.31).

На виконання умов договору позивач поставив продукцію за накладною №116 від 12.05.2014р. на загальну суму 105739,20грн., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.32).

Продукція була отримана уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреності №859 від 07.05.2014р. (а.с.34)

Із матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу листи (№325 від 17.09.2014 р., №405 від 27.09.2014 р., №329 від 24.12.2014 р.) з вимогами про сплату заборгованості, однак вони не були задоволені останнім (а.с.35-37).

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Враховуючи вищенаведені норми статей укладений між позивачем та відповідачем договір №40-116 від 19.03.2014р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У даному випадку, сторони визначили п. 5.2 договору та специфікацією до договору №40-116 від 19.03.2014р. порядок оплати, а саме протягом 90 календарних днів з моменту поставки продукції.

У звязку із цим, у відповідача виникло зобов'язання з оплати продукції у розмірі 105379,20 грн.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що регулюються із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору №40-116 від 19.03.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Факт отримання товару за накладною №116 від 12.05.2014 р. відповідачем не заперечується, доказів оплати поставленої продукції не надано.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що неналежне виконання грошових зобов'язань визначено як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 105379,20 грн.

У даному випадку, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 9434,43 грн., інфляційні нарахування в розмірі 99160,25 грн.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевим господарським судом правомірно враховано, що в специфікації до договору №40-116 від 19.03.2014р. (а.с.31) сторони встановили порядок оплати за поставлену продукцію, а саме протягом 90 календарних днів з моменту поставки продукції.

Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за накладною №116 від 12.05.2014р. 12.08.2014р.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, періоди, правові підстави, порядок їх нарахування, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення цих вимог та стягнення з відповідача на користь позивача: інфляційних нарахувань в розмірі 97940,61 грн., 3% річних в розмірі 9420,93 грн.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2017 року у справі №905/1803/17 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ОСОБА_5 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ , м. Добропілля, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2017 р. по справі № 905/1803/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано: 3 прим

1 позивачу

1 відповідачу

1 у справу

1' ГСДО