Рішення № 71026031, 07.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017р. Справа № 914/2161/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрокомп» (м. Львів)

про: стягнення штрафу та пені на підставі рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.12.2016 року № 58 р/к у розмірі 50 000, 00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 13/08-1261 від 11.07.2017 року.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 30.10.2017 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрокомп» про стягнення штрафу та пені на підставі рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.12.2016 року № 58 р/к у розмірі 50 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.11.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2017 року відкладено розгляд справи на 07.11.2017 року, у звязку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2017 року відкладено розгляд справи на 20.11.2017 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2017 року відкладено розгляд справи на 07.12.2017 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 20.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.11.2017 року за вх. № 37615/17 представник позивача подав клопотання.

17.11.2017 року за вх. № 39041/17 представник позивача подав клопотання.

07.12.2017 року за вх. № 41644/17 представник позивача подав письмові пояснення.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 20.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

01.11.2017 року за вх. № 36911/17 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

07.11.2017 року за вх. № 37670/17 представник відповідача подав відзив.

07.11.2017 року за вх. № 37698/17 представник відповідача подав відзив.

20.11.2017 року за вх. № 39191/17 представник відповідача подав заяву.

20.11.2017 року за вх. № 39226/17 представник відповідача подав клопотання.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 07.12.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, рішенням адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.12.2016 р. № 58 р/к (далі -рішення):

а). визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій;

в). накладено на відповідача штраф у розмірі 25 000 грн.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» (надалі Закону) встановлює спеціальний порядок вручення, виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, тобто, під час вручення, виконання чи оскарження рішення необхідно дотримуватись такого порядку щодо:

а). вручення рішень - частина 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб; у разі, якщо вручити рішення немає можливості рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України - газеті «Урядовий кур'єр»;

б). виконання рішення - частина 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання;

в). сплати штрафу - частина 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - штраф сплачується у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

г). нарахування пені - частина 5 статі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу;

ґ). підтвердження сплати штрафу - частина 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документ, що підтверджує сплату штрафу;

д). оскарження рішення - частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення; цей строк не може бути відновлений.

Рішення з повідомленням ЛОТВ АМК України від 27.12.2016 р. № 13/04-2038 надіслане відповідачу поштовим відправленням (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», що було повернуте ЛОТВ АМК України.

У зв'язку із неможливістю вручити відповідачу рішення, на підставі частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ЛОТВ АМК України оприлюднило в газеті «Урядовий кур'єр» від 15.03.2017 р. № 49 (5918) інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене відповідачу з 25.03.2017 р..

Позивач зазначає, що на підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем:

а). сплати відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням було 25.05.2017 р.;

б). двомісячного строку оскарження відповідачем рішення до господарського суду було 25.05.2017 р.

Позивач наголошує, що, у свою чергу, відповідач протягом вищенаведених строків:

а). не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав ЛОТВ АМК України документ, що підтверджує сплату відповідачем штрафу, який накладений відповідно до рішення);

б). не оскаржив рішення до господарського суду, тобто, рішення є чинним і обов'язковим до виконання відповідачем.

У рамках здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, ЛОТВ АМК України подає до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення штрафу та пені на підставі рішення (далі - позовна заява).

За подання позовної заяви належить сплатити судовий збір, згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Стаття 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Такі докази до позовної заяви не додані у зв'язку з такими обставинами. Відповідно до:

а). статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель;

б). статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду;

в). статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету.

Вищевикладене свідчить, що при поданні позовної заяви територіальне відділення Антимонопольного комітету України діє в інтересах держави, споживачів та суб'єктів господарювання.

Згідно з статтею 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», фінансування Антимонопольного комітету України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету, обсяг асигнувань з державного бюджету на утримання Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, у тому числі розмір видатків на оплату праці їх працівників щорічно встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження Державного бюджету.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла до 01.09.2015 р.) органи Антимонопольного комітету України були звільнені від сплати судового збору у справах, які вирішувалися на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Позивач зазначає, що у 2017 фінансовому році, у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування, кошти у належному обсязі на сплату судового збору відсутні. Зазначені обставини ускладнюють подання доказу сплати судового збору за подання позовної заяви. Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 роз'яснено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарськім судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, що зазначено у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладено в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач зазначає, що, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити строк, але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи, або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі, коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у дохід Державного бюджету України.

У позовній заяві позивач просить відстрочити ЛОТВ АМК України сплату судового збору за подання позовної заяв до прийняття Господарським судом Львівської області рішення за результатами її розгляду. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрокомп» (ідентифікаційний код: 23267510) до державного бюджету штраф у розмірі 25 000 грн. і пеню у розмірі 25 000 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вимоги позивача, що викладені в позовній заяві, ним не визнаються частково (в частині нарахування пені) з наступних причин. Позивач в позовній заяві застосовує частину 5 статті 56 Закон України «Про захист економічної конкуренції», в якій зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотки від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з чим відповідач не погоджується, оскільки статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а отже, пеня, на думку відповідача, нараховується наступним чином:

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 26.05.2017 р. по 26.10.2017 р. - 154 дні прострочення: 25 000, 00 грн. х 12, 5%/1ОО%/365 х 154 = 2 636,99 грн.

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 27.10.2017 р. по 07.11.2017 р. - 11 днів прострочення: 25 000, 00 грн. х 13, 5%/100%/365 х 49 = 203,42 грн.

Загальна сума пені складає: 2 840,41 грн.

Загальна сума, яка підлягає до стягнення: 25 000, 00 грн. + 2 840, 41 грн. = 27 840, 41 грн.

Відповідач наголошує на те, що розмір санкцій становить надмірно велику суму по відношенню до суми штрафу та те, що його прострочення не завдало збитків відповідачу. зазначає, що стягнення штрафних санкцій у розмірі, який вимагає позивач, негативно позначиться на економічному становищі відповідача, що може за собою потягнути скорочення кількості працівників або настання банкрутства, враховуючи політично-економічне становище.

Тому, враховуючи вищенаведене, відповідач вважає доцільним застосування судом першої інстанції при винесенні рішення по даній справі п. 3 ст. 83 ГПК України, в якій зазначено зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач просить, відмовити позивачу у стягненні нарахованої ним суми, що підлягає до стягнення, а саме: 50 000, 00 грн. та застосувати наступну суму до стягнення, з нарахування пені - 27 840,41 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України Про захист економічної конкуренції, Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, Законом України Про Антимонопольний комітет України.

Згідно з частинами першою та шостою статті 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України Про Антимонопольний комітет України).

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції (надалі Закон), рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, рішенням адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.12.2016 р. № 58 р/к (далі - рішення) визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, в звязку з чим накладено на відповідача штраф у розмірі 25 000 грн.

Згідно з рішенням адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.12.2016 р. № 58 р/к (далі -рішення):

а). визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій;

в). накладено на відповідача штраф у розмірі 25 000 грн.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» встановлює спеціальний порядок вручення, виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, тобто, під час вручення, виконання чи оскарження рішення необхідно дотримуватись такого порядку щодо:

а). вручення рішень - частина 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб; у разі, якщо вручити рішення немає можливості рішення органів Антимонопольпого комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України - газеті «Урядовий кур'єр»;

б). виконання рішення - частина 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання;

в). сплати штрафу - частина 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - штраф сплачується у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

г). нарахування пені - частина 5 статі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу;

г). підтвердження сплати штрафу - частина 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документ, що підтверджує сплату штрафу;

д). оскарження рішення - частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення; цей строк не може бути відновлений.

У свою чергу, відповідач, протягом вищенаведених строків не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав ЛОТВ ЛМК України документ, що підтверджує сплату відповідачем штрафу, який накладений відповідно до рішення); не оскаржив рішення до господарського суду, тобто, рішення є чинним і обов'язковим до виконання відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Таким чином, розмір штрафу, накладений на ТзОВ «Квадрокомп» згідно з рішенням, не перевищує розміру, визначеного абзацом 4 частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон), особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону, рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення з повідомленням ЛОТВ АМК України від 27.12.2016 р. № 13/04-2038 надіслане відповідачу поштовим відправленням (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», що було повернуте ЛОТВ АМК України.

У зв'язку із неможливістю вручити відповідачу рішення, на підставі частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ЛОТВ АМК України оприлюднило в газеті «Урядовий кур'єр» від 15.03.2017 р. № 49 (5918) інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу з 25.03.2017 р..

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день подання позовної заяви, Відділення не отримувало від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням.

На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем:

а). сплати відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням, було 25.05.2017 р.;

б). двомісячного строку оскарження відповідачем рішення до господарського суду було 25.05.2017 р.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Виходячи з вищенаведеного, визначено розмір штрафу та пені, стягнення яких є предметом позову.

25 000 грн.штраф, що накладений на відповідача згідно з рішенням1,5 %розмір пені за кожний день прострочення сплати штрафу відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»25 000 грн.: 100 %х 1,5% = 375 грн.розрахована сума пені за кожний день прострочення сплати відповідачем штрафу25.03.2017 р. -25.05.2017 р.строк для сплати штрафу, що накладений на відповідача згідно з Рішенням26.05.2017 р.-31.07.2017 р.часовий проміжок (67 днів), у якому здійснено нарахування пені за прострочення сплати штрафу, що накладений, згідно з Рішенням: 26.05.2017 р. (наступний день після закінчення строку для добровільного виконання Відповідачем рішення) - 31.07.2017 р. (останній день нарахування пені, що обмежена відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розміром штрафу. 375 грн. х 67 днів = 25 125 грн., однак, на підставі частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного згідно з рішенням, тому, пеня складає 25 000 грн.сума пені, яка підлягає до сплати відповідачем за прострочення строків сплати штрафу, що накладений згідно з рішенням25 000 грн. + 25 000 грн. -50 000 грн.сукупна сума, яка підлягає до стягнення з відповідача: 25 000 грн. (несплачений штраф, що накладений на відповідача згідно з рішенням) + 25 000 грн. (пеня за прострочення сплати відповідачем штрафу, що накладений відповідно до рішення) = 50 000 грн.Отже, розмір пені становить 25 000 гривень.

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України Про виконавче провадження і частини першої статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили; за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Цей строк не може бути відновлено, він є присікальним, а закінчення його перебігу безпосередньо пов'язано із зверненням до господарського суду в порядку, встановленому ГПК України.

Відповідачем рішення у передбачений законодавством строк не оскаржувалося та судом, чи іншим уповноваженим на те органом, скасоване не було, а відтак, рішення є чинним та, відповідно до статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України та статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, обов'язковим до виконання.

Натомість, твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 06.11.2017 р. № 0611/17, щодо невизнання 22 159, 59 грн. пені, що підлягає до стягнення з відповідача за прострочення сплати штрафу, який накладений згідно з рішенням, є безпідставними, оскільки, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»; під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також, політичних партій та іншим об'єднань громадян.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції», законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установленим Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно - правових актів, прийнятим відповідно до цих законів. У законодавстві про захист економічної конкуренції питання нарахування пені регламентується частиною 5 статі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», де зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не регулює правовідносини у сфері економічної конкуренції.

Згідно з підпунктом 20.1 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваним штрафу та/або пені (у разі їм правомірного нарахування), зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 ГПК України, який передбачає право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази сплати штрафу та пені в повному обсязі, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов частково визнав та не надав належних та допустимих доказів у спростування решти частини позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрокомп» про стягнення штрафу та пені на підставі Рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.12.2016 року № 58 р/к у розмірі 50 000, 00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат. У відповідних ухвалах суд задовільнив клопотання позивача щодо відтермінування сплати судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрокомп (79016, м. Львів, вул.Шептицьких, 26, код ЄДРПОУ 23267510) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів УК у Галицькому р-ні м. Львів, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573, Банк отримувача ГУДКCУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) 825014, Рахунок отримувача 31118106700004, Код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 25 000 (двадцять пять тисяч) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 25 000 (двадцять пять тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрокомп (79016, м. Львів, вул.Шептицьких, 26, код ЄДРПОУ 23267510) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів УДК Личаківського району м.Львова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, Банк отримувача ГУДКCУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) 825014 Рахунок отримувача 31215206783006, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.12.2017 року.