Ухвала суду № 71025924, 13.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.12.2017 р. Справа № 914/2250/17

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ», м. Львів,

про: стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов’язання

ціна позову: 59763,18 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 – представник (довіреність від 14.04.2017р. №14-75);

Відповідача: ОСОБА_2 – представник (довіреність від 15.05.2017р. №007.2Др-20-0517).

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ» про стягнення 45662,91 грн. пені, 4181,89 грн. трьох відсотків річних та 9918,38 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов’язання. Ціна позову 59763,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 03.11.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.11.2017р. В судових засіданнях 21.11.2017р. та 05.12.2017р. оголошувалась перерва до 05.12.2017р. та 13.12.2017р. відповідно, про що представники Сторін належним чином повідомлялись під розписку в судовому засіданні.

Представникам Сторін оголошено права і обов’язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі, яку скеровано Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та письмові повідомлення про оголошення перерв в судових засіданнях) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення, вказав, що сума боргу, стягнення якого є предметом спору у справі, погашена Відповідачем повністю згідно Платіжного доручення від 11.12.2017р. №18039 на суму 59763,18 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав клопотання (вх. №42628/17), у якому, з підстав погашення Відповідачем суми боргу, стягнення якого є предметом спору у справі, просить суд припинити провадження у справі на підставі пункту 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмета спору. В підтвердження викладених обставин Відповідачем до поданого клопотання долучено копію Платіжного доручення від 11.12.2017р. №18039 на суму 59763,18 грн. Призначення платежу: «Оплата 45662,91 грн. пені, 4181,89 грн. трьох відсотків річних та 9918,38 грн. інфляційних втрат у справі №914/2250/17». Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на обов’язковість виконання якої вказувалось в ухвалі про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, Учасників судового процесу зобов’язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань в порядку ст.38 ГПК України протягом розгляду справи Сторонами не заявлялось.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Сторонам щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Впродовж розгляду справи в судових засіданнях суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ» про стягнення 45662,91 грн. пені, 4181,89 грн. трьох відсотків річних та 9918,38 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Підставою позовних вимог визначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013р. №13-258-В.

Ціну позову Позивач обґрунтовує пунктами 6.1.,7.2. Договору та відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленого за Договором природного газу у встановлені Договором порядку і строки.

Позивачем до клопотання від 13.12.2017р. вх. №42628/17 долучено копію Платіжного доручення від 11.12.2017р. №18039 на суму 59763,18 грн. Призначення платежу: «Оплата 45662,91 грн. пені, 4181,89 грн. трьох відсотків річних та 9918,38 грн. інфляційних втрат у справі №914/2250/17».

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що Відповідачем повністю погашено борг в розмірі 59763,18 грн. стягнення якого є предметом спору у даній справі, а відтак, відсутній предмет спору.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено в пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (у чинній редакції), що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови).

Відповідно до п.4.4. Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом роз’яснено представникам Сторін правові наслідки припинення провадження у справі, передбачені статтями 22 та 80 ГПК України.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновків про необхідність припинення провадження у справі у зв’язку із відсутністю предмета спору.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч.1; п.п.1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у чинній станом на момент подання позовної заяви до суду редакції) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою статті 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

При поданні позову згідно Платіжного доручення від 20.10.2017р. №5006947 Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено 1600,00 грн. судового збору, що відповідає приписам частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає і аналогічна правова позиція висловлена у пункті 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Враховуючи неподання Позивачем передбаченого Законом клопотання про повернення сплаченого судового збору у зв’язку із припиненням провадження у справі суд зазначає про відсутність правових підстав для вирішення питання щодо такого повернення. Проте, наведене не позбавляє Позивача права звернення до суду з відповідним клопотанням.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 44, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд –

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі.

Суддя Фартушок Т. Б.