Ухвала суду № 71025763, 07.12.2017, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07 грудня 2017 рокуСправа № 921/821/16-г/10 УХВАЛА

у складі судді Бурди Н.М.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" № б/н від 19.07.2017 (вх. № 14511 від 24.07.2017р.) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі №921/821/16-г/4:

за позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 46001, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20а, ідентифікаційний код юридичної особи 21157616

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідпальністю "-Автотехсервіс-", 46001, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33, ідентифікаційний код юридичної особи 23588912;

про cтягнення заборгованості в сумі 38 125,71 грн.

За участі представників сторін:

Позивача (стягувача): уповноважена ОСОБА_1, посвідчення № 40 від 18.10.20 р.

Відповідача (боржника): не зявився

Органу ДВС: уповноважена ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.10.17 р.

Cуть справи:

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом (вх. № 899 від 22.12.2016) до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Автотехсервіс", м. Тернопіль про стягнення 38 125,71 грн пені в дохід Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2017 у справі № 921/821/16-г/10 (у складі судді М.Є. Півторак) позовні вимоги Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Автотехсервіс", м. Тернопіль, про cтягнення заборгованості в сумі 38 125,71 грн - задоволено.

22.06.2017 Господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази, якими зобов`язано стягнути:

- з ОСОБА_3 акціонерного товариства Автотехсервіс , м. Тернопіль в дохід Державного бюджету на рахунок № 31118106700002 в ГУДКУ Тернопільської області, МФО 838012, одержувач УДКС у м. Тернополі, ідентифікаційний код одержувача 37977726, код класифікації доходів бюджету 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції - 38 125,71 грн пені.

- з ОСОБА_3 акціонерного товариства Автотехсервіс, 46001, м. Тернопіль на користь Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 46000, м. Тернопіль ідентифікаційний код 21157616 - 1378,00 грн в повернення сплаченого судового збору.

29.06.2017 супровідним листом за № 853/17 від 29.06.2017р. матеріали справи направлені на адресу Львівського апеляційного господарського суду для здійснення касаційного провадження.

24.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою (вх. № 14511 від 24.07.2017) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

03.03.2017 наказом Господарського суду Тернопільської області за № 27-к суддю Господарського суду Тернопільської області Півторака Михайла Євстаховича звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв"язку з поданням заяви про відставку.

Згідно автоматичного розподілу судових справ відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено заміну судді М.Є. Півторака на суддю Н.М. Бурду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.07.2017 відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" № б/н від б/д (вх. № 14511 від 24.07.2017р.) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області до повернення матеріалів справи № 921/821/16-г/10 із Вищого Господарського суду України.

З огляду на повернення матеріалів справи № 921/821/16-г/10 на адресу Господарського суду Тернопільської області 08.11.2017 (вх. № 19987), ухвалою від 10.11.2017 призначено судове засідання по розгляду даної скарги на 07.12.2017 на 10:20 год.

В судовому засіданні, що відбулося 07.12.2017, представник стягувача проти поданої скарги заперечувала, однак письмових пояснень з цього приводу не подала.

Представником органу ДВС подано заперечення на скаргу, підтримане його представником в судовому засіданні, у якому просить в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" № б/н від 19.07.2017 (вх. № 14511 від 24.07.2017р.) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відмовити з огляду на те, що відповідно до частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року (який набрав чинності 05.10.2016 року) виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону ( фактичне виконання), якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тоді як згідно платіжного доручення № 2551 від 18.07.2017 та платіжного доручення № 2562 від 19.07.2017 борг у сумі 38125,71 грн. та 1378,00 грн. сплачено боржником уже після відкриття виконавчого провадження, а відтак дії державного виконавця по стягненню з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що повернута, є правомірними та такими, що відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник боржника в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань учасників судового процесу.

Відповідно до ч.2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" № б/н від 19.07.2017 (вх. № 14511 від 24.07.2017р.) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення та доводи представників сторін та прокурора, судом встановлено наступне:

24.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою (вх. № 14511 від 24.07.2017) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, у якій просить визнати неправомірними та скасувати п. З постанов Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області №54273270 від 11.07.2017 та №54277273 від 12.07.2017 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування поданої ним скарги скаржник посилається на те, що:

- 11 липня 2017 року державним виконавцем Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54273270 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2017 по справі №921/821/16-г/10 про стягнення з ПАТ «Автотехсервіс» 38125,71 гривень, п. З якої поставлено стягнути з боржника виконавчий збір в сумі 3812,57 гривень;

- 12 липня 2017 року державним виконавцем Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54277273 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2017 по справі №921/821/16-г/10 про стягнення з ПАТ «Автотехсервіс» 1378 гривень судового збору, п. З якої поставлено стягнути з боржника виконавчий збір в сумі 137,8 гривень;

- однак, зазначені у наказах Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2017 по справі №921/821/16-г/10 суми коштів в розмірі 38125,71 грн та 1378 грн (відповідно), сплачені боржником в добровільному порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №2551 від 18.07.2017 та №2562 від 19.07.2017;

- і так як у відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, а скаржник добровільно виконав означені накази суду, тому ПАТ «Автотехсервіс», вважає, що оскільки органом державної виконавчої служби не було стягнуто чи повернуто будь-які суми коштів чи майно, тому виконавчий збір не підлягає до стягнення.

Проаналізувавши подані скаржником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої ним скарги, заслухавши пояснення та доводи представників стягувача та органу ДВС, суд дійшов висновку, що в задоволенні поданої ТзОВ «-Автотехсервіс-" скарги б/н від 19.07.2017 (вх. № 14511 від 24.07.2017) на дії органу ДВС слід відмовити з огляду на таке:

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі по тексту - Закон від 02.06.2016 №1404-VІІІ), що набрав чинності 05.10.2016 року.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст. 5 Закону визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як унормовано ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В силу ст. 19 названого Закону сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч.1, 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як вбачається з вищевикладеного, нормами чинного Закону чітко визначена природа виконавчого збору, а саме, виконавчий збір є частиною успішних дій державного виконавця по стягненню або поверненню коштів та/або передачі стягувачу майна за виконавчим документом.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Крім того, як вбачається з ч.ч. 5, 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тобто, в статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 № 1404-VІІІ визначено вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується.

Як вбачається з долучених до матеріалів скарги доказів, зазначена у наказах Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2017 по справі №921/821/16-г/10 заборгованість в розмірі 38125,71 грн та 1378 грн, сплачена боржником в добровільному порядку лише 18.07.2017 та 19.07.2017, тобто після винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується копіями платіжних доручень №2551 від 18.07.2017 та №2562 від 19.07.2017.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що дії органу виконання судових рішень узгоджуються з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", а скаржник - ТзОВ -Автотехсервіс- не довів обґрунтованість своїх вимог за скаргою № б/н від 19.07.2017 (вх. № 14511 від 24.07.2017) на рішення (дії) Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі 921/821/16-г/10, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

До зазначених висновків суд прийшов з врахуванням приписів ст. 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та ст. 34 ГПК України, якою встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" № б/н від 19.07.2017 (вх. № 14511 від 24.07.2017р.) на дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі 921/821/16-г/10 - відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі та Тернопільському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

СуддяН.М. Бурда