Рішення № 71025743, 13.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/19132/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про відшкодування 22 891,50 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Рибалко С.М. - представник за довіреністю № 19 від 01.01.17від відповідача Кучерявий С.В. - представник за довіреністю № 05-2017 від 01.01.17

У судовому засіданні 13.12.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування 22 891,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (надалі - позивач) на підставі договору страхування № 250526884.16 від 26.03.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Renault", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191, Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (надалі - відповідач), позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 22 891,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19132/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.12.2017.

У судовому засіданні 06.12.2017 за участю представників сторін було оголошено перерву до 13.12.2017.

У судове засідання, призначене на 13.12.2017, з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

26 березня 2016 року за договором страхування № 250526884.16 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - позивач) було застраховано автомобіль марки "Renault", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за договором є ОСОБА_3.

З довідки № 3016310448596743 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 31.10.2016 в м. Києві по вул. Кудрявська, 29 мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Renault", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 та "Toyota", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2016 у справі № 761/39658/16-п.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2016 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про випадок та із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку СПД «Власенко Любов Андріївна» № СТОО1729 від 02.03.2017 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Renault", державний номер НОМЕР_1 склала 22 891,50 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась 31.10.2016, за участю застрахованого автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту № 149694 від 09.03.2017 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 22 891,50 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 2665 від 15.03.2017.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 1321 від 13.05.2017 про виплату страхового відшкодування, проте останнім вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_6, який керував автомобілем "Toyota", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2016 у справі № 761/39658/16-п.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_6, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АЕ/6877338), який діяв на момент вчинення ДТП та відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль "Toyota", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування №250526884.16 від 26.03.2016, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Renault", державний номер НОМЕР_3. В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом враховується, що розмір страхового відшкодування, здійсненого позивачем потерпілій особі визначається Законом України "Про страхування" та договором добровільного страхування та має відповідати фактичній вартості відновлення транспортного засобу.

Водночас, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначений законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутись з позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Вищого господарського суду України від 20.09.2016 у справі №910/3772/16 та від 22.12.2016 у справі №910/8026/16.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи наявний висновок суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, що був здійснений за заявою ПрАТ "Страхова компанія "Еталон" та відповідно до якого було встановлено коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складників колісного транспортного засобу "Renault", державний номер НОМЕР_1, станом на ДТП - 0,63.

Також, відповідачем до матеріалів справи було подано Страховий акт № 712-10797, за яким ПрАТ "Страхова компанія "Еталон" визначено суму страхового відшкодування до виплати третій особі (ОСОБА_3.) у розмірі 18 596,25 грн.

Таким чином, з урахуванням вказаного висновку, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при спірному ДТП складає 18 569,25 грн.

Отже, приймаючи до уваги вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначений полісом АЕ/6877338 розмір франшизи та ліміт відповідальності, відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати у розмірі 18 596,25 грн.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 18 596,25 грн., в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування у розмірі 18 569 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1 297 (одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2017

Суддя Пукшин Л.Г.