Рішення № 71025589, 05.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа № 910/13245/14

За позовом Дочірнього підприємство "КМ Техно"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 33 535 293,90 грн., -

головуючий суддя Морозов С.М.,

судді Щербаков С.О., Спичак О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Малярчук Ю.Б. (представник з довіреністю № 2-644д від 01.08.2017р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "КМ Техно" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 в розмірі 18 270 918,92 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом 16.03.2015р.), з яких: 13 187 109,18 грн. - основний борг, 1 340 850,16 грн. - пеня, 391 701,29 грн. - 3% річних та 3 351 258,29 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 надав відповідачу визначені договором послуги, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що договір №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 є недійсним, оскільки укладений всупереч Закону України "Про здійснення державних закупівель" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності". Крім того, відповідач зауважує на тому, що оскільки Кабінет Міністрів України не затверджував фінансовий план Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на 2014-2015 роки, він позбавлений можливості здійснити оплату за дані послуги.

Протягом розгляду справи, зокрема, у судових засіданнях 14.11.2017р., 28.11.2017р., 05.12.2017р., поданих до суду поясненнях та клопотаннях, відповідач посилався на неналежне надання позивачем послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за договором, у зв'язку з чим вказував на відсутність правових підстав для оплати вказаних послуг та задоволення позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва (головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Марченко О.В., Ломака В.С.) від 06.04.2015р. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Дочірнього підприємства "КМ Техно" 13 187 109 грн. 18 коп. основного боргу, 1 256 682 грн. 65 коп. пені, 391 701 грн. 29 коп. 3% річних, 3 351 258 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 72 743 грн. 35 коп. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. змінено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Дочірнього підприємства "КМ Техно" основний борг в сумі 13 187 109 грн. 18 коп., пеню в сумі 1 243 824 грн. 93 коп., 3 % річних в сумі 391 701 грн. 29 коп., збитки від інфляції в сумі 3 351 258 грн. 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 72 691 грн. 92 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2015р. справу № 910/13245/14 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2015р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.09.2015р. справу №910/13245/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Балац С.В., Андреїшина І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2015р. справу №910/13245/14 прийнято до провадження вище вказаною колегією суддів та призначено її до розгляду на 07.10.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. розгляд справи відкладено до 18.11.2015р.

В судовому засіданні 18.11.2015р. судом оголошено перерву до 16.12.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2015р. провадження у справі №910/13245/14 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2015 у справі №910/20158/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.06.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016р. провадження у справі №910/13245/14 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2015 у справі №910/20158/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.01.2017р.

Судове засідання 11.01.2017 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному.

Розпорядженням керівника Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/13245/14 у зв'язку із перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.01.2017р. справу №910/13245/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Балац С.В. та Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2017р. справу 910/13245/14 прийнято до провадження вище вказаною колегією суддів та призначено її до розгляду на 08.02.2017р.

03.02.2017р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму заборгованості в розмірі 33 535 293,90 грн., з яких 16 635 050,81 грн. - основного боргу, 1 592 078,51 грн. - пені, 1 363 247,15 грн. - 3% річних та 14 944 917,43 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 08.02.2017р. прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги та відкладено розгляд справи до 22.02.2017р.

В судовому засіданні 22.02.2017р. судом оголошено перерву до 01.03.2017р.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2017р. у прийнятті апеляційної скарги Дочірнього підприємство "КМ Техно" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. про призначення у справі № 910/13245/14 судової експертизи відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2017р. у справі № 910/13245/14 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. про зупинення провадження у справі №910/13245/14 залишено без змін.

Супровідним листом № 01-16268/17 від 10.07.2017р. матеріали справи скеровано до експертної установи.

21.08.2017р. до суду від експертної установи надійшло повідомлення № 12115-17 від 18.08.2017р. про залишення ухвали суду від 01.03.2017р. без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. у задоволенні заяви Дочірнього підприємство "КМ Техно" про відвід суддів Сташківа Р.Б. та Балаца С.В. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. самовідвід суддів Сташківа Р.Б. та Балаца С.В. від розгляду справи № 910/13245/14 задоволено, а справу передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017р. справу № 910/13245/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Морозов С.М., судді Щербаков С.О., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017р. справу № 910/13245/14 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено її до розгляду на 14.11.2017р.

В судових засіданнях 14.11.2017р. та 28.11.2017р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 28.11.2017р. та 05.12.2017р. відповідно.

01.12.2017р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, письмові пояснення (заперечення на клопотання про призначення експертизи) та клопотання про витребування доказів.

В поданій суду заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 635 050,81 грн. основного боргу, 1 592 078,51 грн. пені, 19 582 015,48 грн. інфляційних втрат та 1 793 562,33 грн. 3% річних.

З огляду на дотримання позивачем при зверненні з даною заявою вимог ст. ст. 22, 54 - 57 ГПК України, судом прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, отже, має місце нова ціна позову, з якої і вирішується спір.

В судовому засіданні 05.12.2017р. судом було поставлено на обговорення наявне в матеріалах справи клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та матеріали справи в цілому, заслухавши пояснення представника відповідача, врахувавши при цьому, заперечення позивача на вказане клопотання, суд відзначає наступне.

За приписами ст. ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При розгляді даного клопотання, судом враховано, що ухвалою суду від 01.03.2017р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз, яка відповідно до повідомлення експертної установи № 12115-17 від 18.08.2017р. залишена без виконання.

Суд також приймає до уваги те, що протягом всього розгляду справи позивач (як вбачається з письмових пояснень останнього та наданих суду поясненнях у судових засіданнях, зокрема 14.11.2017р. та 28.11.2017р.) заперечував проти призначення у справі судової експертизи та вказував на те, що це призведе до затягування строків розгляду справи, що не припустимо при здійсненні господарського судочинства, а даний спір просив суд вирішити за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням викладеного, оскільки у справі було призначено судову експертизу (ухвала суду від 01.03.2017р.), яка залишена без виконання, зважаючи на заперечення позивача проти призначення у справі нової експертизи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача та відмовляє в його задоволенні.

В судовому засіданні 05.12.2017р. судом також розглянуто клопотання позивача про витребування доказів та відмовлено в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Заслухавши пояснення представника відповідача, врахувавши при цьому предмет та підстави даного позову, з огляду на положення ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки останній належним чином (в порядку ст. 38 ГПК України) не обґрунтував подане ним клопотання та не довів суду обставин, які можуть підтвердити вказані у ньому докази.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 05 грудня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012 позивач як виконавець та Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є відповідач, як замовник уклали договір про надання послуг № УГВ6757/19-12 (а.с. 88-92 т. 3), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу послуги по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати ці послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 18.03.2013, сторони визначають перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за Договором, в додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додатку № 4, додатку № 5 до договору, які складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 4.1 Договору послуги надаються пофазно відповідно до етапів, визначених в додатку № 2 до Договору. Передача та приймання наданих послуг по відповідній фазі здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання відповідного акту передачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов Договору сторонами при укладення Договору були підписані Додаток № 1, яким сторони визначили перелік та опис послуг, Додаток № 2, яким погодили етапи проекту та строк їх виконання, та Додатки № 3 та № 4, якими визначили вартість кожної фази кожного етапу послуг, надання яких є предметом Договору.

В подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до Договору та додатків до нього шляхом підписання відповідних додаткових угод (а.с. 103-121 т. 3).

Так, 18.03.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору, за умовами якої внесено зміни п.1.2 договору шляхом доповнення додатком №5 до договору; у п.2.2 договору, за яким визначили, що замовник має оплатити загальну вартість послуг, визначену у п. 2.1 договору, згідно графіку проведення платежів, що є додатком №5 до цього договору. При цьому, якщо акт приймання-передачі наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в додатку №5, продовжується до підписання сторонами такого акту приймання-передачі наданих послуг. Виключено з договору п.2.2.1, п.2.3.1 та п.2.4 договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 13.06.2013, загальна вартість послуг позивача за Договором становить 58 986 155,70 грн., в тому числі ПДВ за діючою ставкою 20% - 9 831 025,95 грн., яка включає в себе вартість етапу № 1 та вартість етапу № 2. Розрахунки за Договором здійснюються у гривнях у безготівковій форма, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.

Пунктами 2.1.1 та 2.1.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 7 від 04.11.2013, сторонами погоджено, що загальна вартість послуг етапу № 1 за Договором становить 34 506 739,41 грн., а загальна вартість послуг етапу № 2 за Договором - 24 479 416,29 грн.

Додатком №5 до договору, сторони погодили графік проведення платежів за договором в цілому та вказаним додатком визначили дату сплати замовником вартості послуг, чітко обумовили розмір платежу на вказану дату, що складається з певного відсотку від вартості договору, та посилання на акт приймання-передачі.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги по першому етапу на загальну суму 29 788 928,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі наданих послуг № УГВ 6757/19-12-1 від 20.02.2013 на суму 5 078 766,00 грн., № УГВ 6757/19-12-2 від 12.03.2013 на суму 2 728 977,96 грн., № УГВ 6757/19-12-3 від 12.07.2013 на суму 2 433 412,80 грн., № УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та № УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн. (а.с. 122-126 т. 3). Вказані акти підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками.

З наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку позивача та довідки ПАТ "Енергобанк" № 227 від 16.01.2015 (а.с. 202-208 т. 1) слідує, що відповідачем позивачу перераховано грошові кошти в сумі 25 362 448,11 грн., проте частина з них, а саме 8 760 628,38 грн., була перерахована за іншим, ніж спірний договір, а саме за договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) № УГВ6686/12-15 від 30.11.2012 (а.с. 4-31 т. 3).

Отже, загальна сума коштів, які відповідачем позивачу перераховані в рахунок оплати виконаних за Договором робіт, становить 16 601 819,73 грн., тобто неоплаченими із спірних залишились роботи на загальну суму 13 187 109,18 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач послався на підпункт 2.2.1 Договору, згідно з яким оплата мала бути здійснені протягом 15 банківських днів після підписання Акту здачі-приймання послуг по відповідній фазі.

Втім, суд вважає безпідставними посилання позивача на підпункт 2.2.1, оскільки Додатковою угодою № 3 від 18.03.2013 (а.с. 107 том 3) сторони дійшли згоди щодо виключення з Договору вказаного підпункту, а відтак, всі посилання позивача на його умови до уваги судом не приймаються.

Водночас згідно з п. 2.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 18.03.2013, відповідач має оплатити загальну вартість послуг, визначену у п. 2.1 Договору, згідно графіку проведення платежів, що є додатком № 5 до Договору. При цьому, якщо акт приймання-передачі наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в додатку № 5, продовжується до підписання сторонами такого акту приймання-передачі наданих послуг.

Графіком проведення платежів (Додаток № 5 до Договору) в редакції додаткової угоди № 7 від 04.11.2013 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 9 від 20.01.2014 (а.с. 119, 124 т. 3), сторони визначили порядок оплати.

Враховуючи, що за умовами Договору строк оплати наданих послуг визначений саме вищевказаним Графіком проведення платежів (Додаток № 5 до Договору) в редакції додаткової угоди №7 від 04.11.2013, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №9 від 20.01.2014, та, виходячи зі змісту Графіку, строк оплати наданих послуг не поставлений в залежність від виконання певного етапу робіт, тобто залежить від дат, визначених певними пунктами Графіку та дат підписання відповідних Актів передачі-приймання послуг.

Позивач, звертаюсь до суду з цим позовом, посилається на те, що відповідачем частково, в сумі 1 329 299,49 грн., не оплачений акт № УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та повністю не оплачений акт № УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн.

При цьому, позивач посилається на те, що грошові кошти в сумі 1 329 299,49 грн. (акт № УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013) відповідач мав оплатити в строк не пізніше 03.12.2013, а грошові кошти в сумі 11 857 809,69 грн. (акт № УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014) - не пізніше 25.03.2014.

В поданій до суду заяві про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивачем заявлено до стягнення 15 635 050,81 грн. основного боргу, 1 592 078,51 грн. пені, 19 582 015,48 грн. інфляційних втрат та 1 793 562,33 грн. 3% річних.

Вищий господарський суд України, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у своїй постанові від 19.08.2015р. вказав на те, що суди достеменно не встановили належне виконання позивачем умов договору щодо надання послуг по кожній фазі надання послуг кожного етапу проекту, визначеного у додатках № 1, №2 до договору №УГВ6757/19-12, з яким як умовами договору (п.2.2., п.4.1 договору, додатку №5 до договору), так і чинним законодавством передбачено виконання замовником послуг свого обов'язку з їх оплати. Судами під час розгляду справи взагалі не досліджувалось питання про передачу замовнику результатів виконаних робіт, які зазначені в актах приймання-передачі (а.с.122-126 т.3) та відсутні в матеріалах справи, зокрема статут проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, план проекту; загальний протокол функціональних вимог від майбутньої системи; концепція функціональних рамок системи управління та ін., а тому висновки судів про обґрунтованість заявлених позовних вимог за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання позивачем послуг є передчасними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між позивачем та відповідачем-2 договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором надання послуг, до яких відноситься спірний договір, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, факт належного та в повному обсязі надання послуг за договором підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт, про які зазначено вище.

Щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт, про що вказував Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.08.2015р., позивач зазначив наступне.

Так, відповідно до ст. 1-2 Додатку № 1 до Договору проект передбачає впровадження комплексної системи автоматизації на наступних об'єктах:

1. Апарат управління ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», (ПАТ «Укргазвидобування»).

2. Філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»:

2.1. Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (ШВПГКН);

2.2. Управління з переробки газу та газового конденсату (УПГКН);

2.3. Бурове управління «Укрбургаз»;

2.4. Управління будівельно-монтажних робіт «Укрспецбудмонтаж»,

2.5. Газопромислове управління «Полтавагазвидобування»;

2.6. Львівське відділення ГПУ «Полтавагазвидобування».

За умовами Додаткової угоди № 7 від 04.11.2013 результатом надання послуг 3 і 4 Фаз Етапу 1 є:

- створено системний ландшафт;

- проведено налаштування системи;

- отримано протокол функціонального тестування від виконавця;

- отримано протокол функціонального тестування від проектної команди замовника;

- отримано протокол функціонального тестування від ключових користувачів системи;

- проведено тест по навантаженню системи, отримано протокол про результати тестування;

- розроблені шаблон для перенесення історичних даних;

- проведено навчання ключових користувачів;

- побудована концепція ролей і повноважень;

- проведено інтеграційні тестування, отримано протокол (Етап І, Фаза 3).

- проведено навчання ключових користувачів, отримано протокол;

- побудована концепція ролей і повноважень;

- проведено інтеграційне тестування, отримано протокол;

- підготовка системи до продуктивного старту, отримано протокол;

- перенесено налаштування в продуктивну систему, отримано звіт (Етап І, Фаза 4).

За твердженнями позивача, 11.11.2013 сторонами підписано Акт № УГВ6757/19-12-4 приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого Виконавець (Позивач) надав, а Замовник (Відповідач) прийняв послуги по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм БАР - Етап 1 Фаза 3 «Реалізація».

Підписанням Акта № УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2014 сторони посвідчили факт належного виконання і передачі послуг по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм БАР - Етап 1 фаза 4 «Завершальна підготовка».

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи додаток до Акта № УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 Концепцію ролей і повноважень на СD-диску, Статут проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР; Концепцію функціональних рамок системи управління; Загальний протокол функціональних вимог від майбутньої системи.

Щодо вартості послуг за договором, позивач вказує на те, що за умовами укладення Додаткової угоди № 7 від 04.11.2013 вартість послуг складала 58 986 155,70 гривень, з яких, вартість послуг Етапу 1 складає 34 506 739,41 гривень.

Вартість Послуг Фази 3 Етапу 1 відповідно до Додаткової угоди № 7 від 04.11.2013 складає 7 689 962,46 грн., з яких Відповідач оплатив 6 360 662,97 грн., вартість послуг Фази 4 Етапу 1 відповідно до Додаткової угоди № 7 від 04.11.2013 складає 11 857 809,69 грн., які відповідач не оплатив взагалі.

При цьому, в матеріалах справи міститься, наданий позивачем висновок №1031/003 експертного економічного дослідження за заявою про надання послуг від Адвокатського бюро "Прагнум" Віталія Бобриньова" від 20.01.2017р., відповідно до якого експертами на поставлені питання надано відповіді щодо наявності у відповідача заборгованості за договором по основному боргу, пені, 3 % річних, інфляційних втратах.

Суд відзначає, що за приписами чинного процесуального кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, вказаний висновок розцінюється судом як письмовий доказ за загальними правилами доказування в господарському судочинстві відповідно до положень ст. ст. 32 - 34, 36, 43 ГПК України та не може вважатись висновком судового експерта в розумінні ст. 42 ГПК України, оскільки експерти при його складенні не несли відповідальності за достовірність даних, використаних для його складання, не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України).

При цьому, відповідно до вказаного вище експертного дослідження, питання поставлені на вирішення експертів стосувались питань економічної експертизи (наявності у відповідача простроченої заборгованості за договором по основному боргу, пені, 3 % річних, інфляційних втратах).

Як було зазначено вище, судом у даній справі (ухвала суду від 01.03.2017р.) було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз, на вирішення якої було поставлено питання про те чи були передані позивачем відповідачу результати виконаних робіт за договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012, а саме ті, які зазначені в актах приймання-передачі (а.с.122- 126 т.3), дослідити та вказати окремо по кожній з фаз І Етапу; чи відповідають результати наданих послуг, які зазначені в актах приймання-передачі (а.с.122- 126 т.3), вимогам, які висувались та описувались у додатку № 2 до договору №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 та статуті проекту; у випадку, якщо має місце передача не всіх результатів робіт, зазначених в актах приймання-передачі (а.с.122- 126 т.3), та якщо має місце їх невідповідність вимогам, які висувались та описувались у додатку № 2 до договору №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 та статуті проекту, то яким чином це вплине на вартість виконаних робіт по кожній з фаз І Етапу і якою буде документально підтверджена вартість робіт по кожній з фаз І Етапу, виконаних позивачем належним чином, яка відповідно до повідомлення експертної установи № 12115-17 від 18.08.2017р. залишена без виконання.

При цьому, суд визнає правомірними посилання позивача у своїх поясненнях від 27.11.2017р. на те, що за змістом ст. ст. 4-5, 86 ГПК України, п. п. 1.13., 4.21. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1350/5 від 27.07.2015р.), п. п. 11, 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повним та належним виконанням ухвали суду про призначення у справі судової експертизи у даному випадку є вмотивоване повідомлення експертної установи про неможливість її проведення.

Разом з тим, в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, зокрема, на те, що попри підписання актів приймання-передачі наданих послуг по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР, фактично програма SАР у відповідача не працює, у зв'язку з чим відповідачу невідомо чи здійснив позивач всі необхідні дії щодо виконання умов Договору № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012 р., а саме чи в повному обсязі та належної якості надано послуги по побудові вказаної автоматизованої системи.

Так, за твердженнями відповідача, Додатком № 2 до Договору від 12.12.2012р. № 6757/19-12 передбачалось на стадії нульової фази створення Статуту проекту, якій мав включати наступні розділи:

1. Функціональний об'єм фаз впровадження;

2. Організаційна структура проекту і її склад:

- склад управляючого комітету;

- склад проектних груп;

3. План проекту.

4. Зони відповідальності замовника і виконавця.

5. Методика оцінки досягнення результатів.

6. Методика мінімізації ризиків впровадження проекту.

Фактично, у створеному Статуті проекту встановлена відсутність наступних розділів:

1. Функціональний об'єм фаз впровадження;

4.Зони відповідальності замовника і виконавця;

5. Методика оцінки досягнення результатів;

6. Методика мінімізації ризиків впровадження проекту.

Таким чином, за твердженнями відповідача ДП «КМ Техно» не виконало Фазу 0 в обсязі, передбаченому умовами договору від 12.12.2012р. № 6757/19-12, а саме, у Статуті проекту відсутні розділи, створення яких передбачалось на стадії нульової фази створення Статуту.

За твердженнями відповідача, по Фазі І "Аналіз і збір вимог" результатом виконання за умовами договору є:

- 12.03.2013р. складений загальний протокол функціональних вимог від майбутньої системи;

- 28.02.2013р. сформована концепція функціональних рамок системи управління.

Проведено первинне навчання керівників відповідних робочих груп. В наданому до перевірки протоколі про проведене первинне навчання керівників робочих груп ПАТ «Укргазвидобування» по фазі І «Аналіз і збір вимог», зазначено, що були проведені наступні семінари:

- 14.01.2013р. - «Управління матеріальними потоками продукції, робіт, послуг»;

- 15.01.2013р. - «Технічне обслуговування і ремонти виробництва»;

- 20.02.2013р. - «Податковий та бухгалтерський облік», «Управління витратами доходами та дохідністю».

Відповідно до протоколу було проведено навчання керівника робочої групи «Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів, бізнес-аналітика», однак дата проведення навчання не вказана.

В наданих до перевірки документах відсутні будь-які протоколи, що підтверджують первинне навчання наступних керівників робочих груп за відповідними напрямками: «Охорона праці»; «Капітальне будівництво»; «Управління діловодством та документообігом»; «Адміністрування системи».

Таким чином, за твердженнями відповідача Фаза 1 «Аналіз і збір вимог» не виконана в повному обсязі, не підтверджено первинне навчання керівників робочих груп ПАТ «Укргазвидобування» відповідними напрямками, передбачене даною фазою.

За твердженнями відповідача, по Фазі ІІ "Концептуальне проектування" умовами договору передбачалось на Першому етапі (фаза II) Проекту для апарату управління, філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та філії УПГГК в частині бюджетування, бухгалтерського і податкового обліку, управління собівартістю і доходами, видобування, переробки, реалізації матеріальними потоками, ремонтами спеціалістами ДП "КМ ТЕХНО" створений Концептуальний проект побудови КАСУ на базі функціональних прикладних програм SAP Відповідні етапи Концептуального проекту підписані членами робочої групи апаратe управління та відповідальними працівниками зазначених філій.

Концептуальним проектом (відноситься до II Фази Етапу 1 проекту) розроблені коди бізнес-процесів, побудовані блок-схеми та інше, створені наступні проектні рішення з покроковим виконанням процесу:

СО02 - Фактичний облік витрат/доходів в ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (без ЕЦВРНГО), а саме: фактичний облік витрат основного виробництва; фактичний облік витрат допоміжного виробництва; фактичний облік загальновиробничих, адміністративних, збутових витрат; фактичний облік втрат та доходів на послуги/поточні заходи, СОоЗ - Фактичний облік витрат/доходів в ЕЦВРНГО, а саме: фактичний облік витрат основного виробництва; фактичний облік загальновиробничих витрат; фактичний облік інших витрат/доходів; фактичний облік доходів від реалізації продукції, робіт, послуг, СО04 - Фактичний облік витрат/доходів в УПГГК, а саме: фактичний облік витрат основного виробництва (УПГГК, ШВПГКН, ТЦСК, ЯВПГ); фактичний облік витрат допоміжного виробництва (УПГГК, ШВПГКН, ТЦСК, ЯВПГ); фактичний облік загальновиробничих, адміністративних, збутових витрат; фактичний облік витрат іншої діяльності; фактичний облік фінансових, інвестиційних, інших витрат від звичайної діяльності; фактичний облік доходів реалізації готової продукції, товарів і послуг, інших доходів, СО05 - Фактичний облік витрат/доходів в апараті, а саме: фактичний облік витрат адміністративних, збутових; фактичний облік витрат операційної та не операційної діяльності; фактичний облік: доходів, СО06 - Закриття періоду, а саме:

Формування фактичної собівартості готової продукції та послуг ГПУ "Шебелинкагазвидобування";

Формування фактичної собівартості готової продукції та послуг ЕЦВРНГО;

Формування фактичної собівартості готової продукції та послуг УПГГК;

Формування фактичної собівартості готової продукції та послуг ТЦСК;

Формування фактичної собівартості готової продукції та послуг ЦВПГКН;

Формування фактичної собівартості готової продукції та послуг ЯВПГ;

Закриття періоду по апарату управління.

Згідно з Статутом проекту, затвердженим 25.01.2013р., робоча група за напрямком «Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів» складає 13 осіб.

Відповідно до протоколу від 15.03.2013р. про проведення навчання робочої групи «Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів» навчання пройшли лише 4 особи, дві з яких відсутні у складі відповідної робочої групи. Таким чином, не проведено навчання членів групи у повному складі.

Таким чином, за твердженнями відповідача Фаза II "Концептуальне проектування" не виконана у повному обсязі, а саме, не проведено навчання окремих членів робочої групи «Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів».

За твердженнями відповідача, по Фазі III «Реалізація» (відноситься до Етапу 1 Концептуального проекту, за умовами договору результатом якої є створення системного ландшафту, мало бути здійснено налаштування системи, отримані протоколи Функціонального тестування з боку Виконавця, протоколи функціонального тестування від проектної команди Замовника, протоколи функціонального тестування від ключових користувачів системи, проведено тест по навантаженню системи та протокол про результати тестування, розроблені шаблони для перенесення історичних даних, проведено навчання ключових користувачів, побудована концепція ролей і повноважень, проведено інтеграційні тестування та отриманий протокол. Період виконання з 04.06.2013р. по 11.11.2013р.

В концептуальному проекті (том 9) передбачено розроблення бізнес-процесу ВР.DМ8-02 «Ведення картки судової справи». Однак і в протоколі функціонального тестування і в протоколі інтеграційного тестування інформація про відповідний модуль відсутня. Відсутні і протоколи проведення навчання за відповідним бізнес-процесом.

За висновками відповідача, бізнес-процес ВР.DМ8-02 «Ведення картки судової справи» не був розроблений та впроваджений.

В концептуальному проекті (том 5) передбачено розроблення бізнес-процесу ВР.SD-08 «Реалізація продукції, робіт/послуг». Однак і в протоколі функціонального тестування і в протоколі інтеграційного тестування інформація про відповідний модуль відсутня. Відсутні також і протоколи проведення навчання за відповідним бізнес-процесом. Заявлені вимоги до функцій системи для нормальної роботи співробітниками Товариства в системі SАР не були виконані.

За висновками відповідача, бізнес-процес ВР.SD-08 «Реалізація продукції, робіт/послуг» не був розроблений та впроваджений у повному обсязі.

В концептуальному проекті (том 3) розділ РS «Капітальне будівництво» передбачена розробка наступних бізнес - процесів:

№Код бізнес- процесуНазва бізнес-процесу1РS-01Ведення основних даних об'єктів капітального будівництва, капітальних ремонтів будівель і споруд (за рахунок інвестицій) та буріння свердловин2РS-02Планування витрат на капітальне будівництво та капітальні ремонти (за рахунок 3РS-02.01Планування витрат на проектно-вишукувальні роботи (поточних та майбутніх років)4РS-02.02Планування витрат на розвідувальне та експлуатаційне буріння5РS-02.03Планування витрат на капітальне будівництво6РS-02.04Планування витрат на капітальні ремонти (за рахунок інвестицій)7РS-02.05Формування інвестиційної програми по капітальному будівництву8РS-03Календарний графік виконання робіт на об'єктах капітального9РS-03.01Календарний графік виконання робіт при розвідувальному та10РS-03.02Календарний графік виконання робіт при капітальному будівництві та облаштуванні родовищ11РS-04Облік виконання робіт при капітальному будівництві (бурінні свердловин12РS-04.01Моніторинг комплектації та монтажу обладнання на об'єктах капітального будівництва;13РS-04.02Виконання робіт при проведенні розвідувального та експлуатаційного14РS-04.03Виконання робіт при проведенні капітального будівництва та облаштуванні родовищ15РS-05Капіталізація витрат об'єкту на картках незавершених капітальних інвестицій16РS-05.01Капіталізація витрат при розвідувальному та експлуатаційному бурінні17РS-05.02Капіталізація витрат при капітальному будівництві18РS-06Вибуття /введення в експлуатацію об'єктів капітального будівництва19РS-06.01Вибуття (ліквідація або списання) незавершеного капітального будівництва об'єктів виробничого призначення та буріння свердловин20РS-06.02Передача об'єкту до експлуатаціїЗа твердженнями відповідача, до функціонального тестування не були надані наступні бізнес-процеси:

РS-01 Ведення основних даних об'єктів капітального будівництва, капітальних ремонтів будівель і споруд (за рахунок інвестицій) та буріння свердловин РS-02.02 Планування витрат на розвідувальне та експлуатаційне буріння РS-03.02 Календарний графік виконання робіт при капітальному будівництві та облаштуванні родовищ РS-04 Облік виконання робіт при капітальному будівництві (бурінні свердловин) РS-05 Капіталізація витрат об'єкту на картках незавершених капітальних інвестицій РS-06 Вибуття /введення в експлуатацію об'єктів капітального будівництва.

В протоколі функціонального тестування і в протоколі інтеграційного тестування інформація про відповідні бізнес-процеси відсутня. Відсутні також і протоколи проведення навчання за відповідними бізнес-процесами. В Концептуальний проект зміни (виключення) по зазначеним бізнес-процесам, як того вимагає Статут проекту, не вносились.

За висновками відповідача, вищевказані бізнес-процеси (РS-01, РS-02.02, РS-03.02, РS-04, РS-05, РS-06 ) не були розроблені та впроваджені.

За твердженнями відповідача, кодування бізнес-процесів у Концептуальному проекті в розділі «Капітальне будівництво» не відповідає кодам бізнес-процесів, що проходили функціональне тестування по даному розділу.

В концептуальному проекті (том 6) розділ РМ «Технічне обладнання» передбачена розробка наступних бізнес - процесів:

№Код бізнес- процесуНазва бізнес-процесу1РМ-01.01Ведення основного запису функціональних розташувань ТОРО2РМ-01.02Ведення основного запису обладнання ТОРО3РМ-01.03Ведення класів та ознак технічних об'єктів ТОРО4РМ-01.04Ведення точок вимірювання та лічильників5РМ-01.05Ведення робочих місць ТОРО6РМ-01.06Ведення технологічних карт та інструкцій ТОРО7РМ-01.07Ведення каталогів та кодів ТОРО8РМ-02.01Обробка сповіщень - запитів на ТОРО9РМ-02.02Обробка замовлень на проведення попереджувальних захотів ТОРО10РМ-02.03Обробка замовлень ТОРО на проведення капітальних ремонтів, реконструкцій та модернізацій обладнання11РМ-02.04Обробка замовлень на проведення капітальних ремонтів будівель та.12РМ-02.05Монтаж та демонтаж обладнання13РМ-02.06Ведення документів вимірювання14РМ-02.07Обробка замовлень на ремонт та реконструкцію об'єктів основних засобів15РМ-03.01Обробка сповіщень - звіт про діяльність16РМ-03.02Обробка сповіщень - звітів про діяльність17РМ-03.03Обробка замовлень на проведення термінових (аварійних) заходів ТОРО18РМ-03.04Обробка замовлень на проведення позапланових заходів ТОРО19РМ-03.05Обробка замовлень на відновлення запчастинЗа твердженнями відповідача, до функціонального тестування по даному розділу були надані інші бізнес-процеси, які не відповідають Концептуальному Проекту.

Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм ЗАР передбачені наступні вимоги та положення:

В п.3 «Цілі та результат» п.п.3.2 «Результат проекту» п.п. 3.2.1 Статуту проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм ЗАР зазначено, що результат проекту, це коли у системі реалізовані всі вимоги. затверджені до реалізації на фазі «Концептуальний проект».

В п.4 «Обсяг (межі) Проекту» п.п.4.2 «Функціональний обсяг проекту» зазначено :

Функціональний обсяг проекту визначений в Статуті проекту відповідає положенням договору УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012р. і буде деталізуватися та уточнюватися на фазі «Концептуальне проектування» внаслідок більш детального опрацювання існуючих бізнес-процесів Товариства та вивчення членами Проектної групи Замовника можливостей системи ЗАР. Такий деталізований опис функціонального обсягу проекту буде викладено в документі «Концептуальний проект».

В п.6 «План проекту » п.п.6.7 «Управління змінами» Статуту зазначено: «Під змінами розуміється: Зміна узгодженого Концептуального проекту». Ініціаторами змін можуть бути: Члени Управляючого комітету; Керівники проекту; Керівники проектних груп (за ініціативою зацікавлених у Проекті сторін);

В п.п.6.7.1 «Загальний опис» Статуту Проекту зазначено:

«Управління змінами здійснюється від початку Проекту і до його завершення. Управління змінами необхідне в силу того, що проекти рідко коли виконуються чітко у відповідності з завданнями, визначеними під час першої фази Проекту. Обсяг Проекту, цілі Проекту та інші результати потрібно безперервно підтримувати в актуальному стані шляхом акуратного і безперервного управління змінами, або відхиляючи, або приймаючи їх. так щоб схвалені зміни відображали дійсність.

Процедура управління змінами може бути застосована до всіх документів, розроблених в межах проекту, але найбільш критично управляти змінами наступних документів, у яких зафіксовано обсяг проекту: Статут Проекту, концептуальний проект.

В п.п.6.7.2 Статуту Проекту «Процедура управління змінами» наведена процедура, по якій необхідно було здійснювати зміни Проекту та в Додатку 3 до Статут проекту передбачений шаблон Заявки на внесення змін.

В документах, наданих до перевірки, відсутні будь-які заявки на зміни у концептуальному проекті.

За висновками відповідача, побудовані не всі бізнес-процеси, передбачені Концептуальним проектом, тобто Фаза III «Реалізація» не виконана в повному обсязі.

За твердженнями відповідача, по Фазі IV "Завершальна підготовка" (відноситься до Етапу 1 проекту), результатом якої за умовами договору мало бути проведення навчання ключових користувачів та отриманий протокол, побудована концепція ролей і повноважень, проведення інтеграційного тестування та отриманий протокол, підготовка системи до продуктивного старту та отриманий протокол, перенесення налаштувань в продуктивну систему та отримання звіту, наказ про продуктивний старт, розроблені інструкції користувачів. Період виконання з 01.09.2013р. по 03.03.2014р.

За твердженнями відповідача, оскільки виконавець не встигав за строками виконання графіку згідно з умовами Договору від 12.12.2012р. № УГВ6757/19-12 (по ГПУ "Шебелинкагазвидобування", про що відображено у відповідних Протоколах), Додатковими угодами вартість Договору зменшувалась по Етапах 1 і 2 у розрізі відповідних фаз, наступним чином:

07.03.2013р. Додатковою угодою № 2 на загальну суму 1 704 906,66грн.;

13.06.2013р. Додатковою угодою № 5 на загальну суму 774 878,66 грн.;

04.11.2013р. Додатковою угодою № 7 на загальну суму 4 853 116,53 грн.

Додатковою угодою від 04.11.2013р. № 7 зміна вартості Етапу 1 по відповідних Фазах, була проведена наступним чином:

вартість Фази ІІІ зменшена на 7 689 962,46 грн.;

вартість Фази IV збільшена на 3 780 408,03 грн.;

вартість Фази V зменшена на 943 562,10 грн.

З наданої ГПУ "Шебелинкагазвидобування" інформації, щодо фактичного стану впровадження в Управлінні прикладних програм ЗАР, витікає, що спеціалістами ДП "КМ ТЕХНО" розроблене та впроваджене наступне:

в результаті роботи підписаний протокол зустрічі по функціональній групі "Управління витратами, доходами та доходністю";

розроблені концептуальні проекти по функціональній групі "Управління витратами, доходами та доходністю" (окремо по ЕЦВРНГО);

проведено функціональне тестування та навчання по групі "Управління витратами, доходами та доходністю" по кожному сценарію (FТ.СО-01-30);

тестування на предмет роботи КАСУ в Управлінні не проводилось, так як згідно наказу ПАТ "Укргазвидобування" від 31.12.2013р. № 486 з 01.01.203 року дослідно-промислова експлуатація розпочалась в апараті управління Товариства та УПГГК.

На виконання протокольних рішень між позивачем та відповдіачем у грудні 2013 року співробітниками ПАТ "Укргазвидобування" були інстальовані клієнтські частини Програмного забезпечення SАР (в апараті управління - 120, в УПГГК - 249, в ГПУ "Шебелинкагазвидобування" - 5.

З наданої УПГГК інформації випливає, що в рамках дослідно-промислової експлуатації КАСУ SАР станом на 14.03/2014р. УПГГК, у зв'язку з рядом невирішених питань не мало можливості забезпечити остаточне закриття в КАСУ звітного періоду січня 2014р.

В модулі ММ за січень 2014 року в результаті технічної помилки в системі не здійснено відображення руху готової продукції (ПММ та газу скрапленого) між БО 6100, 6200 на склади БО 6000 та, як наслідок, не рознесено списання ПММ на власні потреби (автотранспортний цех).

Готова продукція філій ПАТ "Укргазвидобування" (крім деетанпропанбутанізованого конденсату - ДЕЕПБКН), яка надходить до УПГГК у вигляді сировини по фактичній собівартості, оприбуткована і списана у виробництво за планово-розрахунковими цінами, однак спеціалістами ДП "КМ ТЕХНО" не вирішено до цього часу питання оприбуткування і списання відхилень по ній. Не вирішено питання відображення руху ДЕЕПБК виробництва ГПУ "Полтавагазвидобування", який є сировиною для УПГГК та ДЕЕПБК як готової продукції виробництва безпосередньо УПГГК (наразі в SАР існує лише одна картка на цю позицію).

За твердженнями відповідача, зазначене, за своїм змістом, безпосередньо впливає на правильність роботи модулів СО "Управління витратами, доходами та прибутковістю" та SD "Реалізація продукції, робіт/послуг", по яких на УПГГК у 2013 році успішно проведено Функціональне та Інтеграційне тестування.

Як зазначає відповідач, станом на 17.03.2014р. в КАСУ не відображений процес надходження готової продукції (сировини) від ПАТ «Укргазвидобування» до УПГГК.

Реалізація готової продукції кінцевим споживачам за цінами реалізації через мережу АЗС проведена загальними сумами, при цьому вартість реалізації відповідає даним бухгалтерського обліку, але існують численні помилки по кількості ПММ на окремих АЗС.

За твердженнями відповідача, існують недоліки в роботі інших модулях системи, а саме внаслідок виявлених численних помилок у відображенні залишків основних засобів МНМА та нематеріальних активів в розрізі МВО та субрахунків обліку, продовжується робота та (станом на 17.03.2014р.) по їх вивіренню відповідно даним обліку в тестовій версії (мандат 350), в продуктивній системі залишків необоротних активів немає;

внаслідок значних розходжень (до 1900 грн. на окремому інвентарному номері 03) в нарахуванні амортизації основних засобів в системі SАР та ПЗ ФінЕксперт, потрібне методологічне вирішення питання приведення зазначених даних у відповідність одне одному.

При цьому, слід врахувати, що у ФінЕксперт за січень місяць 2014 року розраховано бухгалтерську та податкову собівартість готової продукції та послуг, здійснено їх передачу до апарату та філій і повністю проведено закриття періоду;

на даний момент до системи SАР конвертовано суми нарахованої заробітної плати за січень 2014 року, при цьому існують випадки некоректного відображення нарахування лікарняних за рахунок собівартості, однак до цього часу спеціалістами ДП „КМ ТЕХНО" не вирішено питання конвертації утримань із заробітної плати та формування проведень по рахунку 37;

не вирішено методологічно питання відображення в обліку операцій з нарахування, сплати та списання до витрат періоду патентів на роздрібну торгівлю і громадське харчування (бух. рахунок 39), крім цього на цьому ж рахунку при відображенні витрат на страхування немає можливості вести їх облік в розрізі договорів страхування;

лише 13.03.2014 року (дата першого візиту в УПГГК спеціаліста ДП "КМ ТЕХНО" відповідного напрямку) розпочато роботу в системі по веденню обліку податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних за січень 2014 року на БО 6000. На інших відділеннях УПГГК (ШВПГКН, ЯВПГ ВЕ АЗС) спеціалістів даного напрямку не було і зазначена робота в зв'язку з дим не велась; не рознесено в повному об'ємі за січень 2014 року і дані банківських виписок, а саме виплати по утриманням із заробітної плати працівників;

оскільки в системі SАР всі надходження від покупців та виплати постачальникам незалежно від умов договору (передплата чи оплати після надходження товару) при рознесенні банківської виписки потрапляють на рахунки обліку отриманих чи ,відповідно сплачених авансів, не проведена робота по "вирівнюванню заборгованості по кожному відділенню УПГГК.

За твердженнями відповідача, існують суттєві зауваження щодо впровадження системи SAP по модулях, в яких працюють інженери відділу головного енергетика УПГГК, а саме система взагалі не доопрацьована в технічному плані, в модулі «Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів» (РМ) в транзакції «Формування платежів» при оформленні службових записок на оплату послуг, в базі контрагентів відсутні основні розрахункові рахунки, по інших контрагентах відсутні договори. База даних працює некоректно. Постійно оформлюються заявки на внесення реквізитів контрагентів групою підтримки системи SAP в ПАТ «Укргазвидобування»;

існуюча база матеріалів в модулі ММ 60 «Список матеріалів» не дає змоги за 3 місяці 2014р. провести закупівлю матеріалів для потреб 111 ІР відділень згідно затвердженого «Плану потреб та закупівель товарів на 2014 рік». Організація - Постачальник не в змозі відобразити у видатковій накладній вимоги по оформленню найменувань;

оформлення виконання робіт по ТОРО енергетичною службою відбувається в 2 рази довше. Система SАР не спростила правила оформлення відповідних документів для здачі звітів по виконанню робіт. Паралельно оформлюються і документи в системі SAP і в паперовому вигляді дефектні акти, відомості, приходні ордери, накладні-вимоги, матеріальні звіти;

виникають випадки при оформленні однотипних замовлень на закупівлю робіт, послуг при занесенні нового контракту, система SАР неочікувано видає повідомлення про помилку.

З вищевикладеного за висновками відповідача, витікає, що станом на 03.03.2014р. виконавцем не в повному обсязі були виконані роботи у відповідності до Розділу ВР.СО "Управління витратами, доходами та прибутковістю" Концептуального проекту, а саме Додатків: ВР.С002 - Фактичний облік витрат/доходів в ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (без ЕЦВРНГО), С003 - Фактичний облік витрат/доходів в ЕЦВРНГО, С004 - Фактичний облік витрат/доходів в УПГГК, С005 - Закриття періоду.

Крім того, внаслідок невиконання ДП "КМ ТЕХНО" в повному обсязі вимог Додатку 1 до Договору про надання послуг від 12.12.2012р. № УГВ 6757/19-12 по Першому етапу, а саме Фаз ІІІ та IV (по УПГГК), та незважаючи на дані, вказані у Протоколах інтеграційного тестування щодо бізнес-процесів, визначених модулем СО, за якими фактично побудовані та проведені тестування з відміткою про проходження відповідних кроків, станом на 03.03.2014 року на УПГГКК відсутня можливість сформувати фактичну собівартість по видах готової продукції у програмі ЗАР, адаптовану під вимоги УПГГК.

Формування фактичної собівартості готової продукції філій по суті є величиною, яка необхідна для визначення фінансового результату ПАТ "Укргазвидобування". Неможливість визначення фактичної собівартості готової продукції по УПГГК є наслідком невиконання в повному обсязі з боку позивачем Етапу І, в частині Фаз III та IV, згідно Додатку 2 Договору від 12.12.2012р. № УГВ 6757/19-12 на загальну суму 19 547 772,15 грн.

Враховуючи вище наведене, за висновками відповідача, станом на 14.03.2014 року відповідні модулі програми SАР адаптовані ДП "КМ ТЕХНО" згідно з Договором від 12.12.2012р. № УГВ 6757/19-12, не відповідають вимогам відповідача для успішного ведення бухгалтерського та податкового обліку.

За наявними у матеріалах справи доказами, суд не може встановити чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап 1 фаза 0 «Підготовча» та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап 1 фаза 1 «Аналіз і збір вимог» та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап 1 фаза 2 «Концептуальне проектування» та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап 1 фаза 3 «Реалізація» та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм 8АР - Етап 1 фаза 4 «Завершальна підготовка» та чи функціонує даний етап проекту.

З урахуванням викладених обставин, при розгляді даної справи, суд виходить з того, що встановлення факту належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт), на що також звертав увагу Вищий господарський суд України, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у своїй постанові від 19.08.2015р. потребує спеціальних знань.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

За приписами ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

У відповідності до п. п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: - визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; - визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; - максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; - за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); - визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; - здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; - у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; - у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; - з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи. (п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Як зазначалось вище, позивач протягом розгляду даної справи (як вбачається з письмових пояснень останнього та наданих суду поясненнях у судових засіданнях, зокрема 14.11.2017р. та 28.11.2017р.) заперечував проти призначення у справі судової експертизи.

При цьому, суд відзначає, що питання належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за договором безперечно входить до предмету доказування у даній справі, а правова оцінка обставин у справі є виключною прерогативою суду.

При розгляді даної справи, суд виходить з того, що за приписами ст. ст. 525, 526, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, а також умов договору, обов'язок відповідача по сплаті вартості послуг виникає у зв'язку з наданням належної якості послуг.

Суд також приймає до увагу те, що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.08.2015р., направляючи справу на новий розгляд вказав на необхідність з'ясування обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку, при необхідності обговорити питання про призначення відповідної судової експертизи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Позивачем у встановленому законом порядку не доведено суду належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за договором, що є підставою для проведення відповідачем розрахунків за такі послуги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з не доведенням позивачем суду факту належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за договором, судом не приймаються посилання відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, на те, що при укладенні Договору сторонами порушено норми Законів України "Про здійснення державних закупівель" та "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" та п. 6.6 Статуту відповідача та на незатвердження Кабінетом Міністрів України фінансових планів відповідача на 2014 та 2015 роки.

Судом також відхилено як необґрунтовані посилання позивача в контексті встановлених судом обставин у даній справі на встановлені преюдиційні факти судовим рішенням у справі № 910/20158/15, оскільки в ньому встановлено, зокрема, те, що ДП "КМ Техно" фактично надано частину послуг ПАТ "Укргазвидобування" за оспорюваним договором, що підтверджується підписаними актами передачі-приймання наданих послуг, а останнім проведено часткові розрахунки з позивачем за надані послуги.

Інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Підсумовуючи все вищенаведене суд зазначає, що позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку перерахувати позивачу спірні суми вартостей спожитих відповідачем послуг, тому у позові в частині стягнення суми основного боргу суд відмовляє та оскільки не доведено прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати вартості таких послуг, суд відмовляє у позові і в частині нарахованих позивачем штрафних та фінансових санкцій.

За приписами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

В свою чергу, обов'язок доказування, встановлений статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За висновками суду, всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було доведено суду за допомогою належних та допустимих доказів обґрунтованості позовних вимог, зокрема, належного та в повному обсязі надання позивачем послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за договором, що виключає можливість застосування наслідків у вигляді покладення на відповідача обов'язку оплатити такі послуги.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, звертаючись з даним позовом до суду позивач не довів порушення відповідачем своїх прав і охоронюваних законом інтересів, як необхідної умови для їх захисту в судовому порядку.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Понесені позивачем судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою в позові, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2017р.

Головуючий суддя Морозов С.М.

Суддя Щербаков С.О.

Суддя Спичак О.М.