Ухвала суду № 71025440, 06.12.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сієста Шоп"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про розірвання договорів поруки

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: Каракоця О.Р. (дов. №8220-К-Н-О від 23.08.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сієста Шоп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - відповідач) про розірвання договорів поруки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, шо 04 листопада 2016 року ТОВ «Сієста-ІІІоп» в особі директора Чоповенко М.П., яка діяла на підставі Статуту (надалі - Поручитель), з однієї сторони та ПАТ «ПРИВАТБАНК», в особі керівника напрямку-заступника керівника Бізнесу Пономарьова О.Б., який діяв на підставі довіреності №20-К-Н-О від 06.01.2016 року (надалі- Кредитор), з другої сторони, договорів поруки №4С 13495Д/П від 04.11.2016 року, №4313489Д/П від 04.1 1.2016 року, №4С13497Д/П від 04.11.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19548/17 та призначено розгляд справи на 29.11.2017 року.

В судове засідання, призначене 29.11.2017, представник позивача не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, проте витребувані ухвалою суду документи на надіслав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

В судове засідання, призначене 29.11.2017, представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі.

Ухвалою суду від 29.11.2017 розгляд справи відкладено на 06.12.2017.

В судове засідання, призначене 06.12.2017, представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене 06.12.2017, представник позивача не з'явився, представник позивача (заявника) повторно не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Суд зазначає, що неможливість одного представника прибути в судове засідання не забороняє особі уповноважити іншого представника на представництво своїх інтересів. Більш того подальше відкладення розгляду справи призведе до її затягування та як наслідок порушення права та законних інтересів інших учасників провадження по даній справі.

Також посилання позивача на не направлення йому ухвали про відкладення розгляду у справі від 29.11.2017 є таким, що не відповідає дійсності, оскільки ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень від 01.12.2017. При цьому, повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду, станом на 06.12.2017, не повернулись.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Вимоги ухвал суду позивачем не виконані і представник позивача двічі не з'явився на виклик у засідання господарського суду, на думку суду його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Судом враховано рекомендації, викладені у постанові Пденуму вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 стосовно того, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не направив свого представника в засідання господарського суду, які відбулися 29.11.2017 та 06.12.2017, а також не виконав вимог суду, викладених в ухвалах суду, що перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає, що його позов підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, суд приймає до уваги і те, що відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає, що неявка позивача до суду з неповажних причин та неподання ним витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору і спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Дії позивача щодо неявки до суду розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами, адже жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості направлення свого представника в судове засідання позивачем до суду не надано.

Після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, заявник має право звернутись до суду в загальному порядку.

Зважаючи неявку представника позивача, неподання позивачем без наведення поважних доказів на виконання вимог ухвал суду, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 5 частини першої ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сієста Шоп" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання договорів поруки у справі № 910/19548/17 - залишити без розгляду.

2. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя М.О. Лиськов