Рішення № 71025236, 13.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/158/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 Справа № 908/2310/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача - Гончарова Я.М., довіреність № 22/637 від 03.11.2017 р.

Від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця Ваврищук Світлани Анатоліївни, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості з орендної плати та пені на загальну суму 4551,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 року до господарського суду Запорізької області звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ваврищук Світлани Анатоліївни про стягнення за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету № 3606/д від 20.02.2017 року заборгованості з орендної плати в сумі 4450,48 грн. та пені в сумі 101,20 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним: 20.02.2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та ФОП Ваврищук Світланою Анатоліївною (Орендар) укладено Договір № 3606/д оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету, згідно умов п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення № 114, площею 9,0 кв.м., першого поверху навчального корпусу (Літ А-3), та нежитлове приміщення № 208, площею 11,6 кв.м., другого поверху навчального закладу корпусу (Літ А-3), загальною площею 20,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 194 (далі - Майно). Договір укладено строком на 1 рік (п. 10.1 Договору). 01.06.2017 року між сторонами укладено Договір № 890/3606/д про розірвання договору № 3606/д. За актом прийому-передачі від 01.06.2017 майно повернуто балансоутримувачу. Підписуючи договір про розірвання № 890/3606/д, орендар взяв на себе зобов'язання сплатити орендну плату та пеню по договору оренди № 3606/д. Орендарем залишається несплаченою за договором оренди № 3606/д заборгованість з орендної плати за березень 2017 - червень 2017 року в сумі 4450,48 грн., а також за несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів до Державного бюджету України нарахована пеня за період з 16.03.2017 року по 01.06.2017 року у розмірі 110,20 грн. 27.07.2017 року позивач направив відповідачу претензію № 13-22-04007, в якій вимагав належним чином виконати обов'язки за договором та сплатити наявну заборгованість. Вимоги претензії по сплаті заборгованості залишились без відповіді що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за період з березня 2017 р. по червень 2017 р. в сумі 4450,48 грн. та пеню за період з 16.03.2017 р. по 01.06.2017 р. в сумі 101,20 грн.

20.11.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/158/17 та призначено розгляд справи на 29.11.2017 року о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 29.11.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

В судове засідання 29.11.2017 року представник відповідача не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду від 21.11.2017 року не виконав, про причини неможливості з'явитись у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 29.11.2017 р. розгляд справи № 908/2310/17 відкладено на 13.12.2017 р.

Через Відділ документального забезпечення господарського суду 13.12.2017 р. від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що завдаток внесений відповідачем в сумі 2125,00 грн. було зараховано в оплату останнього місяця оренди - червня 2017 р.

Представник позивача в судовому засідання 13.12.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 13.12.2017 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилались на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру, також матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення особисто відповідачу.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи та неявка відповідача не перешкоджає вирішенню даного спору.

Розгляд справи здійснювався за клопотанням представника позивача без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 13.12.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

20.02.2017р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі - Орендавець) та Фізичною особою - підприємцем Ваврищук Світланою Анатоліївною (надалі - Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна № 3606/д, що належить до державної власності та перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету (Балансоутримувач).

Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення № 114, площею 9,0 кв.м. першого поверху навчального корпусу (Літ. А-3) та нежитлове приміщення № 208, площею 11,6 кв.м другого навчального корпусу (Літ. А-3), загальною площею 20,6 кв.м, розміщеного за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 194 (далі - Майно). Орендоване майно перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету (Балансоутримувач) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору встановлено, що Орендар вступає у користування майном одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі орендованого майна (Додаток 2).

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Договору встановлено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 р. - 4225,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі та пені у ФОП Ваврищук С.А. міститься заборгованість по орендній платі за період з березня 2017 р. по червень 2017 р. у розмірі 4450,48 грн. та пені в розмірі 101,20 грн. за період з 16.03.2017 р. по 01.06.2017 р.

Предмет оренди було передано відповідачу 01.06.2017 р., про що свідчить акт приймання-передавання, копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Договір укладено строком на 1(один) рік, що діє з 20.02.2017 р. по 19.02.2018 р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2014 р. Орендарем було подано заяву Орендодавцю про дострокове розірвання Договору оренди від 12.03.2014 р. № 3233/Д.

01.06.2017р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Фізичною особою-підприємцем Ваврищук С.А. було укладено Договір про розірвання № 890/3606/д Договору оренди від 20.02.2017 р. № 3606/д державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету (Договір про розірвання).

За умовами п. 2 Договору про розірвання, Орендар зобов'язався сплатити орендну плату, пеню та штраф по Договору; згідно з п.п. 5.10, 10.10 Договору повернути орендоване Майно Балансоутримувачу, відповідно до акта приймання-передавання за участю регіонального відділення.

01.06.2017 р. майно було повернуто Балансоутримувачу за актом приймання-передавання державного нерухомого майна, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 13-22-04007 від 27.07.2017 р. від 27.07.2017 р. про сплату заборгованості з орендної плати та пені. Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану вище претензію.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази та вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України. Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 вказаного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частинами 1, 3 ст. 19 Закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Орендодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши в оренду приміщення, натомість Орендар свої зобов'язання, у встановлені Договором строки виконав частково, орендну плату сплатив не в повному обсязі та не своєчасно, про що свідчить розрахунок заборгованості наданий позивачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з березня 2017 р. по червень 2017 р., включаючи суму авансу, зарахованого в червень 2017 р. складає 4450,48 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 101,20 грн. за період з 16.03.2017 р. по 01.06.2017 р.

Відповідно до п. 3.7 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення, укладаючи день оплати.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. передбачено, що за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки..

Оскільки відповідачем порушено умови Договору щодо своєчасної та повної оплати за орендоване майно позивачем розрахована пеня, згідно умов Договору за період з 16.03.2017 р. по 01.06.2017 р.

Згідно розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача 101,20 грн. пені, здійснивши розрахунок суми пені за допомогою інформаційної системи «Законодавство», судом встановлено, що пеня нарахована вірно.

Враховуючи вищевикладене, сума пені, яка підлягає стягненню становить 101,20 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, відсутність доказів повної оплати боргу, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ваврищук Світлани Анатоліївни (69093, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 р.), стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280) (одержувач: Державний бюджет Дніпровського району, 22080200, код ЄДРПОУ 38025423, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31112093700006) заборгованість з орендної плати в розмірі 4450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 48 коп., пеню в розмірі 101 (сто одна) грн. 20 коп. та суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.12.2017 р.

Суддя О.А. Топчій