Рішення № 71025128, 07.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2017 Справа № 904/9035/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)"

про стягнення 34 207,10 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 007.1Др-95-1217 від 01.12.17р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 3/4-170 від 07.11.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 30 896,74 грн. пені, 3 310,36 грн. 3 % річних, мотивуючи несвоєчасними розрахунками за договором.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Відповідач є бюджетною установою, внесеною до реєстру неприбуткових установ. Відповідно до ст. 18 Закону України про "Про бюджетну систему" кошти державного бюджету України витрачаються виключно на цілі та в межах, затверджених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік. Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України для операцій з бюджетними коштами на імя Відповідача в управлінні Державної казначейської служби України у Чечелівському районі м. Дніпра відкриті бюджетні рахунки у встановленому законодавством порядку, як розпоряднику коштів державного бюджету. Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобовязань та здійснення витрат бюджету. Кошторисом доходів та видатків на 2017 рік не передбачені видатки на погашення пені та штрафів.

Від Відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії Договору №11410E8SOISB106 на постачання природного газу від 29.10.16р.

У судовому засіданні оглянуто оригінали документів.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.12.17р.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.16р. сторонами укладено Договір №11410E8SOISB106 на постачання природного газу (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобовязався передати у власність Споживачеві (Відповідачеві) у 2016р. природний газ (згідно з класифікатором продукції та послуг ДК 016.20.1 (09123000-7) (далі газ), а Споживач зобовязався прийняти і оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, визначені Договором.

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.1. Договору).

Пунктами 4.2., 4.2.1. Договору погоджено, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються Виробником

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.4.3. Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1. Договору).

Пунктом 11.1. Договору обумовлено, що Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.16р. до 31.12.16р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору в частині проведення розрахунків у Відповідача виник борг у розмірі 2 013 805,20 грн. На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 69 517,66 грн. та 3 % річних 31 361,57 грн. за період з 11.01.17р. по 24.02.17р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.17р. у справі №904/2021/17 з Відповідача стягнуто пеню 69 517,66 грн. та 3 % річних 31 361,57 грн. за період з 11.01.17р. по 24.02.17р., в частині стягнення 2 013 805,20 грн. основного боргу провадження у справі припинено у звязку з оплатою Відповідачем суми основного боргу після порушення провадження у справі №904/2021/17.

Відповідач сплатив суму основного боргу 17.03.17р.

Таким чином, з посиланням на п. 6.2.1. Договору та ч.2 ст.625 ЦК України на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 30 896,74 грн. та 3% річних - 3 310,36 грн. за період з 25.02.17р. по 16.03.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 216-217, 230-231 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Враховуючи наведені Відповідачем у відзиві доводи те, що Відповідач розрахувався за спожитий газ, що строк прострочки незначний, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, заявленої до стягнення до 15 448,37 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 15 448,37 грн. - пені, 3 310,36 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на Відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частковою.

Стягнути з Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)", 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко,80 (код 14316882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, (код 39572642) 15 448,37 грн. пені, 3 310,36 грн. 3% річних, 1 600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 11.12.2017

Суддя С.Г. Юзіков