Постанова № 71025106, 29.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 910/7908/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіГрека Б.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат"на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 рокуу справі№ 910/7908/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Бізнес Системи"прозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний дім Ізомат " (далі - ТОВ " Торгівельний дім Ізомат", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Бізнес Системи" (далі - ТОВ "Нео-Бізнес Системи", відповідач 2) про визнання договору від 01.01.2015 №00196/1-1, укладеного між ТОВ "Торгівельний дім Ізомат" та ТОВ "Нео-Бізнес Системи", удаваним і недійсним та про зобов'язання ТОВ "Торгівельний Дім "Ізомат" звільнити безпідставно займані будівлі складів №16, №28, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. І.Федорова, 32, балансоутримувачем яких є ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

21.03.2017 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд зобов'язати відповідача 1 звільнити безпідставно зайняті складські приміщення №№ 16, 28 розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32, балансоутримувачем якого є позивач.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з додатковою угодою від 31.08.2015 року № ПЗ/БМЕС-068021/НЮ-Дз було припинено дію договору № ПЗ/БМЕС-068021/НЮ від 14.03.2006 року про надання послуг по організації ведення господарської діяльності між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та ТОВ "Нео-Бізнес Системи", а тому ТОВ " Торгівельний дім Ізомат", яке займає спірні будівлі складів №16, №28 на підставі укладеного з ТОВ "Нео-Бізнес Системи" договір № 0061/4-1 від 01.06.2010 року про надання складських послуг, з терміном дії до 01.06.2016 року, зобов'язане звільнити ці будівлі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Чорної Л.В., судді Яковлєва М.Л., судді Разіної Т.І.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі ТОВ "Торгівельний дім Ізомат", посилаючись на порушення ч. 7 ст. 179, 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 204, 525, 526, 627, 628, 638, 914 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заявник вважає, що суди помилково не брали до уваги, що ТОВ "Торгівельний дім Ізомат" займає складські приміщення на підставі договору № 6373094 від 18.01.2007 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та додатку № 1 до договору, в якому визначено вартість надання складських приміщень (п. 28).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши згідно з ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 та передавального акту від 31.07.2015 року ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником ДТГО "Південно-Західна залізниця".

ТОВ " Торгівельний дім Ізомат" займає будівлі складу №16, загальною площею 262,7 кв.м та №28, загальною площею 422,3 кв.м за адресою м. Київ, вул. І. Федорова, 32, які згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником будівель складу №16, загальною площею 262,7 кв.м та №28, загальною площею 422,3 кв.м за адресою м. Київ, вул. І. Федорова, 32, є Держава в особі Міністерства інфраструктури України.

Відповідно додаткк до наказу "Про наділення майном регіональну філію "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" будівлі складу №16, загальною площею 262,7 кв.м, та №28, загальною площею 422,3 кв.м передані на баланс Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з правом повного господарського відання.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, виходив із того, що договір про надання послуг по організації та веденню господарської діяльності № ПЗ/БМЕС-068021/НЮ від 14.03.2006 року та договір № 0061/4-1 про надання складських послуг від 01.06.2010 року, на підставі яких ТОВ "Торгівельний дім Ізомат" займав спірні склади, припинили свою дію, а тому відповідач 1 зобов'язаний звільнити складські приміщення.

Беручи до уваги те, що відповідач 1 не підтвердив наявність у нього права на спірне майно відповідно до договору з власником або особою, якій майно було передане власником, Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів обох інстанцій відсутні підстави для користування спірними будівлями є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Твердження заявника касаційної скарги про те, що він займає спірні будівлі на підставі договору № 6373094 від 18.01.2007 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та додатку № 1 до договору, в якому визначено вартість надання складських приміщень (п. 28), Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки цим договором не регулюється передання спірних будівель у користування відповідача 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року у справі № 910/7908/16 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяГрек Б.М.