Рішення № 71024996, 13.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2017 Справа № 904/9759/17

За позовом Державного підприємства "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків

до Приватного підприємства "МДП-Трейд", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 605 381, 48 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 576 від 19.04.16р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків звернулось до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "МДП-Трейд", м. Нікополь про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 504 118,05 грн., 40 610,43 грн. інфляційних, 11 270,15 грн. 3% річних та 49 382,85 грн. пені. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов угоди про припинення договору підряду №412-179 від 20.08.2016 року, а саме п.5 відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався до 30.12.2016 року повернути частину невикористаного авансу в розмірі 504 118,05 грн., однак авансовий платіж відповідачем не повернуто.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.12.2017року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 року між Державним підприємством "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь" (далі -позивач, генпідрядник) та Приватним підприємством «МДП-Трейд» (далі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 412-179 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, підрядник зобов'язується виконати демонтажні, будівельно-монтажні роботи, проектну та робочу документацію, постачання обладнання та матеріалів відповідно до умов договору, проектної та робочої документації, а також інші зобов'язання, які підрядник зобов'язаний виконати на умовах і в порядку, визначеному договором, а також державними нормативами в сфері архітектури, градобудівництва та будівництва і діючим законодавством України, а генпідрядник - прийняти і оплатити виконані роботи на умовах договору.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 2.2 договору вартість робіт за Договором складала 2 085 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%.

Позивач взяв на себе зобов'язання сплатити вартість виконаних робіт в наступному порядку:

- п. 2.4.1. договору перший етап: авансовий платіж у розмірі 30% від вартості договору, що складає 625 500,00 грн. у тому числі ПДВ 20%. здійснюється протягом 15 банківських днів від дати підписання договору підряду сторонами.

- п. 2.4.2. договору оплата вартості останнього етапу робіт, з урахуванням п. 2.3. договору, здійснюється генпідрядником після завершення підрядником всіх робіт на об'єкті, усунення всіх зауважень та дефектів, протягом 15 робочих днів з дати прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

На виконання умов п. 2.4.1. та п. 2.4.2. договору позивачем перераховано відповідачу 1 545 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме №1263 від 07.09.2012 року, №1767 від 12.10.2012 року, №1768 від 12.10.2012 року, №1873 від 22.10.2012 року, №1661 від 07.11.2012 року, №2875 від 20.02.2013 року, №2970 від 06.03.2013 року, №4109 від 16.08.2013 року, №4132 від 22.08.2013 року (а.с33-39).

29.11.2016 року між сторонами укладено угоду про припинення договору підряду №412-179 від 20.08.2012 року (далі-угода).

В пункті 1 угоди зазначено, що відповідно до умов договору підряду №412-179 від 20.08.2012 року підрядником були частково виконані будівельно-монтажні роботи. Результати вказаних робіт були передані генпідряднику та прийняті останнім, про що свідчать підписані акти, а саме: № 1 від 26.06.2013 р. на суму 326 008,90 грн. з ПДВ; -№ 2 від 26.06.2013 р. на суму 140 272,80 грн. з ПДВ; № 3 від 26.06.2013 р. на суму 123 738,71 грн. з ПДВ; № 4 від 26.06.2013 р. на суму 105 097,20 грн. з ПДВ; № 5 від 30.01.2014 р. на суму 122 228,40 грн. з ПДВ; № 8 від 30.01.2014 р. на суму 85 429,15 грн. з ПДВ; № 9 від 30.01.2014 р. на суму 123 559,20 грн. з ПДВ; №10 від 30.01.2014 р. на суму 14 547,59 грн. з ПДВ на загальну суму 1 040 881,95 грн.

Пунктом 5 угоди передбачено, що підрядник зобов'язується не пізніше 30.12.2016 р. повернути суму 504 118,05 грн., з урахуванням ПДВ, як невикористану частину авансового платежу, отриманого від замовника.

В порушення умов п. 5 угоди, відповідач не повернув позивачу невикористану частину авансового платежу в розмірі 504 118,05 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Зважаючи на порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення невикористаної частини авансового платежу в розмірі 504 118,05 грн., вимоги позивача про стягнення 504 118,05грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 49 382,85 грн. за період з 01.01.2017 року по 29.09.2017 року.

Враховуючи викладені правові норми, суд не вбачає підстав для задоволення штрафних санкцій у вигляді пені нарахованої позивачем у сумі 49 382,85 грн., оскільки такий вид відповідальності за невиконання саме відповідачем свого зобов'язання сторони не визначили ані умовами договору підряду №412-179, ані угодою від 29.11.2016 року про припинення договору підряду №412-179, а відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені є безпідставними.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 11 270,15 грн. за період з 01.01.2017року по 29.09.2017 року та інфляційні в розмірі 40 610,43 грн. за період з 01.01.2017 року по 29.09.2017 року.

Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Зважаючи на те, що обов'язок повернення суми авансу не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.625 ЦК України, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача на користь позивача 504 118,05грн. невикористаної частини авансового платежу. В решті позовних вимог слід відмовити.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "МДП-Трейд" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 102, код ЄДРПОУ 34766122) на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, просп. Науки, б.9, код ЄДРПОУ 31632138) 504 118,05грн. невикористаної частини авансового платежу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7561,77 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.12.2017

Суддя ОСОБА_2