Постанова № 71021258, 14.12.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

справа № 638/11633/17

провадження № 2-а/638/627/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі :

головуючого - судді Штих Т.В.,

за участі секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м. Харкові адміністративну справу заадміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання протиправною дій (бездіяльності), зобов'язання надати список, зобов'язання скласти довідки, здійснення перерахунку та виплати пенсії.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що проходив військову службу в Збройних Силах України, на посаді начальника авіаційно-технічної служби озброєння факультету наземного забезпечення бойових дій авіації ОСОБА_2 інституту ВПС України. Згідно Наказу Міністра оборони України від 08.11.2004 року № 922, звільнений у запас за пунктом 67, підпункту «В» (у звязку із скороченням штатів). Отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як особа звільнена з військової служби та перебуває на пенсійному обліку у Головному Управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Але, пенсія позивачу, нарахована та не перераховується з порушенням норм діючого законодавству, що порушує його права.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, подали заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, судовий розгляд провести без їх участі.

Представники відповідачів в судове засідання не зявились, через канцелярію суду подали заперечення проти позову.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначили, що проходив військову службу у Збройних Силах України. 30.11.2004 був звільнений з військової служби у Збройних Силах України. При оформленні документів для призначення пенсії ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат не зазначив в довідці (розрахунку пенсії Міністерства оборони України за вислугу років) 14.12.2004 року № ФХ-111674 про додаткові види грошового забезпечення, а саме: відомості про грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ) призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі оформлених документів ОСОБА_2 обласним військкоматом та виплачує позивачу пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення на підставі вищезазначеної довідки (розрахунку).

03.03.2017 позивач звернувся до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату з вимогою скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне страхування, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Крім того, вимагав зазначену довідку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. В задоволенні заяви було відмовлено листом №ФХ-111674/768/ВС3 від 31.03.2017. Крім того, 03.03.2017 позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області з вимогою витребувати з ОСОБА_2 обласного комісаріату зазначену вище довідку та на її підставі провести перерахунок пенсії. Проте, в задоволенні заяви Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області листом від 16.03.2017 було відмовлено з посиланням на ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон), рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення ст.63 вищевказаного Закону, тощо.

Суд, розглянувши докази надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» від 09.04.1992 року № 2262

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами, окрім іншого, регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.03.2015 року, прийнятої за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України від 10.03.2015 року у справі № 21-70а15, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначена Постанова в силу ч.1 ст.244-2 КАС України є обовязковою для врахування.

Суд також враховує той факт, що на момент звільнення позивача відповідно до грошового атестата №084732, засвідчена копія якого УПФ України в Харківській області міститься в матеріалах справи, останньому було виплачені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових потреб та одноразова грошова допомога.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998р. №697 було затверджено «Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій». Вивченням зазначеної постанови встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових потреб та одноразова грошова допомога в зазначеному Переліку відсутні, що дозволяє прийти до висновку, що із зазначених виплат було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Посилання ОСОБА_2 обласного військового комісаріату на Постанову від 22.12.2010р. №1170, якою затверджено «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які нараховується єдиний внесок на загальнообовязкове державне страхування соціальне страхування» суд до уваги не приймає враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин зазначена Постанова не діяла.

Отже, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого, окрім іншого, повинні бути включені, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні.

Таким чином, ОСОБА_2 обласний військкомат протиправно не зазначив в довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії (розрахунку) ОСОБА_1 №ФХ-111674 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні які позивач отримував під час проходження військової служби. Тобто зазначені дії є протиправними.

Враховуючи приписи вищенаведених норм Закону, суд вважає, що обчислення пенсії позивачу слід проводити з урахуванням грошового забезпечення до якого включені, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, які отримував позивач під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески.

Таким чином, суд визнає протиправною відмову ОСОБА_2 обласного військового комісаріату від 31.03.2017 №ФХ-111674 у складені довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні на надання її до управління ГУПФУ в Харківській області та зобовязує скласти таку довідку та направити її до ГУПФУ в Харківській області.

Суд також визнає протиправною відмову ГУПФУ в Харківській області від 16.03.2017 року № 428/м-14 у перерахунку пенсії та зобовязує здійснити перерахунок пенсії з 30.11.2004 року.

Відповідно до ст. ст. 11,71 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що відповідачем ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для не внесення у довідку (розрахунку) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії при оформленні документів при призначенні пенсії позивачу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби.

Щодо строку захисту права позивача на призначення та виплату пенсії в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань суд виходить з того, що зазначені правовідносини врегульовані положеннями ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання щодо строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача з боку ОСОБА_2 обласного військового комісаріату відбулось коли ОСОБА_2 військовий комісаріат відмовив позивачу у складанні нової довідки; з боку ГУПФУ в Харківській області стосовно відмови в перерахунку та виплати пенсії відбулось коли ГУПФУ в Харківській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії.

Позивач дізнався про порушення своїх прав з листа ОСОБА_2 військового комісаріату від 31.03.2017 №ФХ-111674/768/ВС3.

Позивач дізнався про порушення своїх прав з листа ГУПФУ від 16.03.17р. № 428/М-14.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач звертаючись з даним позовом не пропустив строк, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Згідно ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

У зв'язку з тим, що для усунення порушення прав позивача ГУПФУ повинно вчинити певні дії, то вимоги позивача щодо встановлення судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є законними, строк подачі звіту протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили є розумним строком.

Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, ч.3, ч.6 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 18. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Пенсійний Фонд України та його органи від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

У зв'язку з тим, що один з відповідачів звільнений від сплати судового збору, а позивачем сплачено судовий збір в повному обсязі (а.с.1), судові витрати слід віднести за рахунок держави та другого відповідача в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.55,92 Конституції України, ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ч. 1,2 ст.9,9-1, ч.1 ст.10-1, 15 законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України від 03.07.1991 р., «Про індексацію грошових доходів населення», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121,122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в тому, що при перерахунку та обчисленні ОСОБА_1 не були враховані додаткові виді грошового забезпечення, а саме грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, які останній отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надати список до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату, якій містить ім'я ОСОБА_1, для складання ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії з 30.11.2004 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошову допомоги при звільненні, та надати зазначену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від ОСОБА_2 обласного військового комісаріату довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату пенсію в розмірі, якій обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з 30.11.2004 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Зобов'язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області подати протягом тридцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 обласного військового комісаріату (61052, вул. Коцарська, 56, м. Харків, код ЄДРПОУ 08166355) на користь ОСОБА_1 Володимировича (і.п.н.2203601219) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Стягнути за рахунок держави на користь ОСОБА_1 Володимировича (і.п.н.2203601219) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскарження до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.В.Штих