Рішення № 71020933, 12.12.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3436/16-ц

Номер провадження 2/570/214/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Дзюбишиної І.Ю.

представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 листопада 2014 року, серія НОМЕР_4 (спадкова справа №340/2014, зареєстрованого у реєстрі №2-918) та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер: 30207102 від 28 листопада 2014 року) їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3. Належна позивачці на власності земельна ділянка межує із земельною ділянкою ОСОБА_5. При облаштуванні огорожі між земельною ділянкою позивачки та земельною ділянкою ОСОБА_5, з метою уникнення непорозумінь та протиріч між ними, позивачка встановила огорожу на території своєї земельної ділянки на відстані більше одного метра від фактичної межі між земельними ділянками, маючи, при цьому, намір засадити вказану земельну ділянку квітами. Проте сусід - ОСОБА_5, самоуправно, без будь-яких моїх погоджень, посадив на вказаній частині земельної ділянки позивачки насадження винограду і інші садові насадження, та перекрив прохід до земельної ділянки металевою сіткою та камінням з обох сторін, тим самим самовільно зайняв вказану частину земельної ділянки та обмежив право позивачки користування нею. Так, згідно проведених 31 травня 2016 року комісією Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області обмірів, ОСОБА_5 самовільно зайняв частину належної позивачці земельної ділянки площею 63.84 кв.м, а саме (згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку та відповідно Технічного звіту на земельну ділянку): по лінії розмежування А - Г (землі загального користування - провулок) шириною 1,45 м від збудованого бетонного паркану у сторону до лінії розмежування А - Б та по лінії розмежування Б - В (землі загального користування - вулиця) - 2 м в сторону до лінії розмежування А - Б. Факт самовільного зайняття вказаної частини земельної ділянки та невідповідність фактичної площі земельної ділянки технічним кадастровим даним також підтверджується Технічним звітом щодо земельної ділянки, виготовленого ПП «РельєфПлюс» 31 травня 2016 року. у добровільному порядку усунути перешкоди позивачці у користуванні власністю ОСОБА_5 відмовляється. У зв'язку з цим позивачка неодноразово зверталась до Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області з клопотанням про вжиття передбачених чинним законодавством, у межах наданих органу місцевого самоврядування повноважень, заходів та дій щодо усунення порушень зі сторони ОСОБА_5 Востаннє таке звернення було 01 червня 2016 року. За результатами розгляду звернення сесією вказаної сільської ради прийнято рішення №168 «Про розгляд заяви ОСОБА_4» від 09 червня 2016 року, згідно якого позивачці без будь-якої мотивації відмовлено у зобов'язанні відновлення ОСОБА_5 належного стану земельної ділянки. Таким чином позивачкою були вжиті всі можливі заходи досудового врегулювання спору, проте вони залишилися безрезультатними, а тому позивачка змушена звертатися за захистом свого права до суду. Просить суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту ним частину належної позивачці на праві власності земельної ділянки площею 63.84 кв.м, а саме (згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку та відповідно Технічного звіту на земельну ділянку): по лінії розмежування А - Г (землі загального користування - провулок) шириною 1,45 м від збудованого бетонного паркану у сторону лінії розмежування А - Б та по лінії розмежування Б - В (землі загального користування - вулиця) - 2 м у сторону лінії розмежування А - Б, та відновити попередній стан вказаної земельної ділянки, шляхом звільнення від садових насаджень та знесення встановленої ОСОБА_5 металевої огорожі і каміння у проходах до земельної ділянки зі сторони вулиці та провулку, і в подальшому не чинити перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою. Судові витрати покласти на відповідача по справі.

Позивачка не з'явилася в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без її участі.

Представник позивачки позов підтримав та пояснив суду про обставини, що описані вище. Додав, що спорудження позивачкою огорожі не підтверджує той факт, що ця огорожа збудована саме по межі земельної ділянки позивачки. Позивачка неодноразово знаходила підтвердження того, що відповідач зайняв частину належної їй земельної ділянки. Тому вважає заявлений позов обґрунтованим та просить його задоволити.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що він не порушував права позивачки.

Представник відповідача позов не визнала. Пояснила, що спорудження позивачкою огорожі підтверджує той факт, що ця огорожа збудована саме по межі земельної ділянки позивачки. Відповідач не займав ділянку позивачки. Крім того, наявне рішення Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 09.06.2016 року № 168, яким відмовлено позивачці у зобов'язанні ОСОБА_5 відновити земельну ділянку позивачки відповідно до Державного акта на право власності на землю. За наведеного вважає, що позивачка не довела, що відповідач порушив її права, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 листопада 2014 року, серія НОМЕР_4 (спадкова справа №340/2014, зареєстрованого у реєстрі №2-918) та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер: 30207102 від 28 листопада 2014 року) позивачці на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2000 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3.

Належна позивачці на власності земельна ділянка межує із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_5.

Позивачка облаштувала огорожу між власною земельною ділянкою та земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_5

Облаштування огорожі було здійснене позивачкою на території своєї земельної ділянки на відстані більше одного метра від фактичної межі між земельними ділянками.

Спорудження позивачкою огорожі не підтверджує той факт, що ця огорожа збудована саме по межі земельної ділянки позивачки.

Про ту обставину, що відповідач порушив права позивачки щодо користування належною їй земельною ділянкою, свідчать висновки Технічного звіту, складеного ПП «РЕЛЬЄФ ПЛЮС»; інші письмові докази.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив висновки, що викладені у цьому звіті. Додав, що обміри земельної ділянки позивачки проводилися приладом, яким дає похибку 10 мм.

Представник відповідача не надала суду доказів на спростування зазначених обставин.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ч.5 ст.158 Земельного кодексу України, у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно ст.ст. 316, 317 та 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження його майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідач у справі відмовляється добровільно звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку позивачки, а орган місцевого самоврядування відмовив у зобов'язанні відновлення ОСОБА_5 належного стану земельної ділянки позивачки.

З огляду на вищенаведене заявлений позов є доведеним та підлягає до задоволення. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою - задоволити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) з кадастровим номером НОМЕР_5, що на території АДРЕСА_3, по лінії розмежування згідно даних Державного акта на право власності на земельну ділянку по лінії розмежування А-Г (землі загального користування - провулок) шириною 1 м 45 см від збудованого бетонного паркану у сторону лінії розмежування А-Б по лінії розмежування Б-В (землі загального користування - вулиця) - 2 м у сторону лінії розмежування А-Б; та відновити попередній стан зазначеної земельної ділянки шляхом звільнення її від зелених насаджень, та знесення ОСОБА_5 металевої огорожі та прибирання каміння у проходах до земельної ділянки зі сторони вулиці та провулку; та не чинити перешкоди ОСОБА_4 у користуванні зазначеною земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 551 грн. 20 коп. понесених судових витрат (сплата судового збору).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.