Постанова № 71019056, 11.12.2017, Апеляційний суд Київської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_4 Республіки, працюючого власником компанії «MST Ltd» в м. Вільнюс, Литва; проживаючого за адресою: Литва, м. Вільнюс, вул. Міндауга, 20;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 1735 євро – конфісковано в дохід держави,-

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2017 року о 18 год. 05 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2, який прилетів до України із Бельгії, м. Брюссель, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом №146, обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину ним «білої лінії» у ОСОБА_2 було виявлено 11735 євро, що знаходились в кишенях куртки, одягнутої на пасажирові.

З виявленої суми пасажиру було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1735 євро.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року, громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 1735 євро – конфісковано в дохід держави

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить змінити постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 відносно громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 та визнати його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил, а саме 1735 євро повернути громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2.

Належним чином повідомлений представник правопорушника ОСОБА_3, у судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Правопорушник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, клопотання про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило.

Згідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Неодноразово повідомлений представник правопорушника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ігнорує виклики суду, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи та тривалого перебування у провадженні апеляційного суду.

Тому, 23 листопада 2017 року Київською митницею ДФС було подано оголошення в газету Кабінету Міністрів України «Урядовий Кур`єр» про виклик правопорушника ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 в судове засідання, що стверджується матеріалами справи (а.с. 115-123).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 972-р, визначено, що друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2017 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи, є газета “Урядовий кур’єр”.

Вислухавши пояснення представника митниці, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність пом`якшуючих обставин, прийшов до правильного висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученої валюти.

Під час розгляду апеляційної скарги знайшли своє підтвердження наступні обставини.

26 лютого 2017 року громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 прибув до України з метою займатися господарською діяльністю на території України, що стверджується нотаріальною довіреністю на юриста, уповноваженого вести всі справи, що пов`язані з господарською діяльністю (а.с. 29).

Як вбачається з протоколу опитування № 0101/125120103/17 від 26.02.2017 року, вся готівка, яку переміщував правопорушник належить йому особисто та призначалася для особистих потреб на території України. Митну декларацію 26.02.2017 року правопорушник не заповнював, на стійку митної консультації не звертався.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 зазначив, що працює в Литві, м. Вільнюс, є власником компанії «MST Ltd», переміщувані ним валютні кошти є його особистою власністю та являються заробітною платою останнього.

Однак Апеляційний суд критично відноситься до вищевказаних тверджень правопорушника, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відповідні документи з місця роботи, нарахування та отримання заробітної плати, тобто належних та допустимих доказів на підтвердження вищевказаних фактів.

Керуючись вищевикладеним, Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не встановлення факту, що вилучені валютні кошти мають законне походження.

Вина правопорушника стверджується, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0101/125120103/17 від 26.02.2017 (а.с.2-5), який складено на місці виявлення правопорушення відповідно до норм чинного законодавства України та засвідчено підписом ОСОБА_2 щодо відсутності зауважень до змісту вищезазначеного процесуального документу (а.с.5), протоколом опитування від 26.02.2017 (а.с. 6-8), в якому зазначено, що митну декларацію 26 лютого 2017 року не заповнював (а.с. 7).

Апеляційним судом не встановлено підстав для застосування положень ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", оскільки, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виключні обставини справи, а також про покладання на громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 "індивідуального надмірного тягаря", або про те, що конфіскація вилучених у нього валютних коштів, ставить під загрозу гідне людське існування правопорушника.

При розгляді апеляційної скарги пом`якшуючих та виключних обставин відповідальності особи відповідно до вимог ст.ст. 33, 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 471 МК України валютні кошти у розмірі 1735 євро є предметом порушення митних правил та підлягають конфіскації в дохід держави.

Оцінивши докази в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для громадянина ОСОБА_4 Республіки, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ