Рішення № 71018550, 15.12.2017, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3196/17

Провадження № 2/366/618/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2017 року смт.Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., за участю секретаря судового засідання Онищенко В.В., представника Виконавчого комітету Іванківської селищної ради ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника служби у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації Матюшок І.Л., третя особа ОСОБА_5, розглянувши позовну заяву виконавчого комітету Іванківської селищної ради Київської області - орган опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2017 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить винести рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3; винести рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 (інші дані відсутні), відносно сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 (інші дані відсутні), в розмірі не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Призначити опікуном неповнолітніх: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 їхню бабусю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є батьками неповнолітнього ОСОБА_7. Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками неповнолітнього ОСОБА_6. Всі троє злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків. На даний час своєї поведінки не змінили, тривалий час не цікавляться життям та здоров'ям своїх дітей, не забезпечують належні умови для проживання, матеріально не підтримують, не беруть участь у їх вихованні. Протягом тривалого часу діти проживають в сім'ї іншої особи. В зв'язку з цим позивач змушений звертатись з даним позовом до суду.

В судовому засідання представник Виконавчого комітету Іванківської селищної ради Київської області позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

ВідповідачОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову органу опіки та піклування та зазначила, що вона не заперечує щодо вимоги про те, щоб діти проживали разом з ОСОБА_5, проте заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог та зазначила, що правові підстави позивачем вказано не вірно, а також не доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків та жорстоке поводження з дітьми. Просила суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні 29.11.2017 року повідомив, що позов визнає в повному обсязі, повідомив суд, що з'явитися в наступне судове засідання не має змоги.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився. Як було встановлено в судовому засіданні, в свідоцтві про народження ОСОБА_6, запис про батька зроблено зі слів матері, встановити цю собу не представлялось можливим.

Треті особи - ОСОБА_5 та представник Служби у справах дітей Іванківської районної державної адміністрації Київської області позов підтримали та просили його задовольнити.

Суд, встановивши обставини справи, що підтвердженні засобами доказування, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позов Виконавчого комітету Іванківської селищної ради підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 16 від 12 червня 1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" звертає увагу судів на те, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" розглядаючи справи даної категорії слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист їх інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які виникають із факту спорідненості з дининою, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки. А тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як встановлено судом, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

За клопотанням Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та начальника Служби у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації ОСОБА_7 було прийнято на тимчасове перебування до Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Нова надія».

Згідно витягу з протоколу № 6 засідання Комісії з питань захисту прав дитини від 23.06.2017 року, вирішувалося питання щодо виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_7 та було прийнято рішення Службі у справах дітей та сім'ї винести офіційне попередження ОСОБА_2 щодо неналежного виконання нею своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_7 Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_7 постійно тікав з дому пояснюючи це тим, що вітчим його б'є, дитина стала боятися чоловіків та не бажає повертатися в сім'ю.

Відповідно до листа Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, з 05.03.2017 року ОСОБА_7 перебував у реабілітаційному центрі «Нова надія». За словами дитини в центрі він почувається достатньо комфортно, повертатись в родину мами він бажання не виявив. Побоюється погроз, принижень, фізичного насилля. Хлопчик добре відгукується про родину бабусі та дідуся і висловлює бажання пожити в родині тата та його батьків разом з молодшим братом, а також не заперечує про подальше перебування у реабілітаційному центрі «Нова надія». Вважають, що повернення ОСОБА_7 в сім'ю є недоцільним та передчасним.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 від 29.08.2017 року № 09-42/451, Служба у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації вважає, що в інтересах охорони життя, здоров'я, прав та законних інтересів дитини слід позбавити батьківських прав ОСОБА_2 Оскільки мати не цікавиться психоемоційним станом дитини, не виявила бажання забрати його на виховання у свою родину, не переймається його внутрішнім особистим світоглядом, не цікавиться його здоров'я, не виконує рекомендації комісії з питань захисту прав дитини щодо налагодження стосунків з сином, інтереси співмешканця ставить вище за інтереси дитини.

Батько хлопчика - ОСОБА_8 не виконує свої батьківські обов'язки, не цікавиться його життям та здоров'ям, жодного разу не відвідав сина за час ого перебування в центрі «Нова надія», був запрошений на засідання комісії з питань захисту прав дитини щодо з'ясування причин та налагодження стосунків з сином, але не з'явився. Враховуючи викладене, Служба у справах дітей та сім'ї Іванківської районної державної адміністрації вважає, що в інтересах охорони життя, здоров'я, прав та законних інтересів дитини слід позбавити батьківських прав ОСОБА_8 відносно сина ОСОБА_7

В судовому засіданні ОСОБА_7 повідомив, що він категорично відмовляється проживати в сім'ї матері. Пояснив це тим, що вітчим застосовує до нього фізичне та психологічне насилля, мати також поводиться з ним жорстоко, його життям та здоров'ям не цікавиться. Він виявив бажання проживати разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 зазначивши що вона про нього піклується. Також він заперечував щодо позбавлення матері батьківських прав відносно нього.

Щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_6, то суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 ст. 135 СК України № 00018973411, відомості про батька ОСОБА_6 записані згідно з ч. 1 ст. 135 СК України відповідно до умов якої, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Таким чином, встановити особу батька ОСОБА_6 не представляється можливим.

Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання Комісії з питань захисту прав дитини від 23.03.2017 року, було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_6 та підготувати відповідну позовну заяву.

Матеріали справи містять висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Згідно даного висновку ОСОБА_2 характеризується посередньо. Вона не виконує батьківські обов'язки відносно сина ОСОБА_6, не цікавиться довгий час його життям та здоров'ям. Протягом тривалого часу малолітній ОСОБА_6 проживає в сім'ї громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_14 За весь період мати не виявила бажання забрати сина до своєї родини.

В судовому засідання ОСОБА_6 пояснив, що він не бажає спілкуватися з матір'ю. На даний час проживає з бабусею, яка його виховує, забезпечує всім необхідним. Повертатися в сім'ю матері він не бажає.

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї від 27.10.2017 року, ОСОБА_2 проживає в смт. Іванків разом з цивільним чоловіком ОСОБА_16, сином ОСОБА_2, сином ОСОБА_7, син ОСОБА_6, доньки ОСОБА_17 та ОСОБА_15 Її сини ОСОБА_2 виховується бабусею та постійно проживає в с. Макарівка. Син ОСОБА_6 виховуються сім'єю ОСОБА_5 та з матір'ю не спілкується. Син ОСОБА_7 перебуває в «Центрі соціальної підтримки дітей та сімей «Нова надія».

Згідно листа Іванківського відділення Вишгородського відділу ГУ НП в Київській області від 14.11.2017 року № 12104/109/1005.1/01-2017, ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП - невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей в 2014 році та в 2016 році.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомила, що вона працює соціальним педагогом. Син ОСОБА_2 ОСОБА_6 виховується в сім'ї ОСОБА_5, з матір'ю він не спілкується. Інший син ОСОБА_7 неодноразово тікав з дому через те, що вітчим його бив, а мати принижувала.

Свідок ОСОБА_19 в засіданні повідомив, що він працює директором Центру «Нова надія». Зазначив, що ОСОБА_7 перебував у них на реабілітації. Зазначив, що дитина перебувала в емоційно нестабільному стані, грубо порушував умови проживання. Мати цікавилася стном 3-4 рази за весь час.

ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначила, що вона є класним керівником ОСОБА_6 Дитина старанна в навчанні, спокійна, вихована та охайна. Мати хлопчика жодного разу не приходила до школи.

ОСОБА_20 повідомила, що вона є класним керівником ОСОБА_7 Повідомила, що мати дитиною не цікавиться, в школі була один раз на батьківських зборах. Батька жодного разу не бачила. Хлопчик закритий, до навчання не привчений.

Проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, суд вважає, що дійсно відповідач по справі ОСОБА_2 вихованням своїх дітей не займається і ухиляється від своїх обов'язків по їх утриманню та вихованню, не спілкується з дітьми і не проявляє батьківської турботи, тому ОСОБА_2 повинна бути позбавлена батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Також, суд вважає, що ОСОБА_8 ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_7, крім того, він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина.

Щодо задоволення позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_9 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6, суд відмовляє оскільки особа батька судом не встановлена.

Вирішуючи питання про встановлення опіки над ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та призначення ОСОБА_5 опікуном, суд виходить з наступного.

Статтею 243 Сімейного кодексу України визначено, що опіка над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

У статті 58 Цивільного кодексу України зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування.

Згідно до ч.3 ст.60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст.63 Цивільного кодексу України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Частиною 4 ст.167 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові та моральної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. N 789-ХІІ, частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

В судовому засіданні ОСОБА_5 просила призначити її опікуном над малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Повідомила, що має змогу та бажання виховувати та піклуватися про них, пройшла навчання та отримала сертифікат про можливість виховувати малолітніх дітей.

Представник служби у справах дітей та сім'ї Іванківської РДА клопотання підтримала. Крім того ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виявили бажання проживати постійно з бабусеню ОСОБА_5

Виходячи з того, що суд дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6В, вимоги про встановлення опіки та призначення дітям опікуна ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд виходить з наступного.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу особи, зобов'язаної утримувати дитину або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує - стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч.2, ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 офіційно працює в ТОВ Рекрутінг Рітейл та має регулярний дохід, тому, суд приходить до висновку про те, що з неї повинні бути стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх синів - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі до суду позову про стягнення аліментів, до досягнення дитиною повноліття.

Суд, враховуючи досліджені письмові докази, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, зі стягненням їх на користь ОСОБА_5 як опікуна дітей.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 30.07.2008 року вже було вирішено питання про стягнення з ОСОБА_8 аліментів на утримання сина ОСОБА_7

Проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що, дійсно, відповідачі по справі вихованням своїх дітей не займаються і ухиляються від своїх обов'язків по їх утриманню та вихованню, не спілкуються з ними і не проявляють турботи, тому вони повинні бути позбавлені батьківських прав відносно своїх дітей.

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 155, 164, 165, 166, 167, 180, 181, 182, 183, 243, 244 Сімейного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 63 Цивільного кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно її малолітніх синів - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позбавити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановити опіку над малолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Призначити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, опікуном над малолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яких передати їй на постійне місце проживання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання малолітніх дітей , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.10.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір у розмірі 1280 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судовий збір в розмірі 320 гривень.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя А.А. Корчков