Постанова № 71017855, 14.12.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2410/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 м. Косів

Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області: ОСОБА_1

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинити певні дії, в якому просить визнати неправомірними дії Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не врахування при розрахунку і визначенні середньомісячної суддівської винагороди для призначення щомісячного довічного грошового утримання щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, просить зобов’язати Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести нарахування та виплачувати йому, ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, з урахуванням щорічної виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, з моменту його призначення, а саме з 09.09.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При проведенні розрахунку і визначенні середньомісячної суддівської винагороди для призначення йому щомісячного довічного грошового утримання враховувати отримувану ним щорічно допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він працював суддею Верховинського районного суду Івано-Франківської області .

Рішенням Вищої ради правосуддя №2627/0/15-17 від 05.09.2017 року ОСОБА_2 у зв’язку із поданою заявою звільнено з посади судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області у відставку, як такого, що має достатній для відставки стаж роботи (більше 20 років).

Наказом від 08.09.2017 рокупозивача офіційно відраховано із штату суду та після цього 12.09.2017 року він звернувся в Косівське ОУПФУ Івано- Франківської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», додавши всі необхідні документи, в тому числі посвідчення про надання статусу особи, яка має право на гарантії і пільги, встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Однак відповідачем довічне грошове утримання згідно протоколу №523 від 21.09.2017 року, починаючи з 09.09.2017 року було призначено ОСОБА_2 у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди без збільшення його розміру на 20 відсотків відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

З приводу неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду та постановою Косівського районного суду від 12.10.2017 року, яка на даний час набрала законної сили, позов задоволено в повному обсязі, зобов’язано Косівське ОУПФУ Івано-Франківської області провести перерахунок ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із збільшенням його розміру на 20 відсотків, у відповідності до ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» з моменту його призначення, а саме з 09.09.2017 року.

В подальшому позивачем також було встановлено, що відповідачем-розмір довічного грошового утримання( 80 відсотків суддівської винагороди) призначено без урахування отримуваної ним щорічно допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Після звернення до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання позивачу було роз’яснено, що щорічна допомога на оздоровлення не враховується при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці. Таку відмову відповідача вважає неправомірною. Просить позов задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Косівського районного суду від 13.12.2017 року у справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачу у передбаченому законом порядку було направлено позовну заяву та надано строк для подачі письмових заперечень проти позову.

З письмових заперечень представника Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області вбачається, що згідно з протоколом від 21.09.2017 року №523 ОСОБА_2 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 09.09.2017 р. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді з 22.12.2016р. становив 80% від заробітної плати 27200,00 грн. при стажі роботи на посаді судді 20 років 00 місяців 20 днів. Розділом ІІ постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017р. № 5-1 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008р. №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. До заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою, станом на дату, з якої відбулося підвищення розміру суддівської винагороди. Так, згідно з ч.2 ст.135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Матеріальна допомога не відноситься до складових суддівської винагороди, тому врахувати її в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав. Подібна позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в оглядовому листі від 14.08.08 № 1406/100/13-08 із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого адміністративного суду України від 18.09.08 №1547/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)», -«Допомога на оздоровлення не є складовою заробітної плати, а тому не враховується при призначенні пенсій». Враховуючи вище викладене, включити в заробіток для обчислення розміру пенсії судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення, що відображена в довідці №341 від 06.12.2017 р. яка видана Державною судовою адміністрацією України Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, немає підстав. Просить в позові відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач працював суддею Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №2627/0/15-17 від 05.09.2017 року ОСОБА_2 у зв’язку із поданою заявою звільнено з посади судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області у відставку, як такого, що має достатній для відставки стаж роботи (більше 20 років).

Таким чином саме вказаним Рішенням Вищої ради правосуддя №2627/0/15-17 від 05.09.2017 року а також і самим протоколом №523 від 21.09.2017 року,визначено, що ОСОБА_2 , як суддю звільнено у відставку, як такого, що має достатній для відставки стаж роботи (більше 20 років), до такого стажу правомірно враховано: стаж роботи на посаді судді - 13 років 9 місяців 7 днів; стаж роботи в прокуратурі – 4 роки 4 місяці 12 днів; стаж військової служби – 1 рік 10 місяців 29 днів, що в загальному складає 20 років 00 місяців 20 днів.

Наказом від 08.09.2017 року№30/02-03/17 від 08.09.2017 року ОСОБА_2 відраховано із штату Верховинського районного суду з 08 вересня 2017 року.

Позивач 12.09.2017 року звернувся в Косівське ОУПФУ Івано- Франківської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Однак відповідачем довічне грошове утримання згідно протоколу №523 від 21.09.2017 року, починаючи з 09.09.2017 року було призначено ОСОБА_2 у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди без збільшення його розміру на 20 відсотків відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

З приводу неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду та постановою Косівського районного суду від 12.10.2017 року, яка на даний час набрала законної сили, позов було задоволено в повному обсязі, зобов’язано Косівське ОУПФУ Івано-Франківської області провести перерахунок ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із збільшенням його розміру на 20 відсотків, у відповідності до ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» з моменту його призначення, а саме з 09.09.2017 року.Таким чином обставини встановлені вказаним судовим рішенням не підлягають доказуванню при розгляді вказаного позову.

В подальшому позивачем було встановлено, що відповідачем-розмір довічного грошового утримання( 80 відсотків суддівської винагороди) призначено без урахування отримуваної ним щорічно допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.

Згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, ч. 2 ст. З, ч.2 ст. 6, ч.І ст. 8 Конституції України).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3- рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій ст, 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. З рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до ст.ст. 133-134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до ст. 136 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_2 як судді надавалась щорічна оплачувана відпустка з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, що підтверджується наказом голови Верховинського районного суду № 20/02-06/17 від 13.04.2017 року «Про відпустку ОСОБА_2І.». Крім того виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу в сумі 16000 грн. підтверджуться і довідкою, виданою ТУ ДСАУ в Івано-Франківській області № 341 від 06.12.2017 року .

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Закону № 2453-VI (в редакції, чинній на час звільнення позивача у відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст.135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

У відповідності до положень ч. 1 ст.135 Закону №245З-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до ч. 2 ст.43 ЗУ «Про статус суддів» (в редакції ЗУ «Про внесення змін і доповнень до ЗУ «Про статус суддів» від 24 лютого 1994 року N4015-XII, чинної до 31.07.2010р.) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 11 «Перехідних положень» Закону №2453-VI (в редакції, від 07.07.2010) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно ст. 136 Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

За змістом статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати», матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги на оздоровлення здійснювалась позивачу в справі, ОСОБА_2 систематичнота включена воподатковуваний дохід.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку дляобчислення пенсіївключаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

На отримувану ОСОБА_2 щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу нараховувалися внески по соціальному страхуванню та відповідні відрахування до ПФУ, а тому зазначена матеріальна допомога на оздоровлення повинна братися для розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 06.11.2013 року № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Тому дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 врахувати щорічну виплату допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання є протиправними та відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій та статус суддів», та «Про пенсійне забезпечення».

Доводи, наведені відповідачем у запереченні, викладеного не спростовують.

Враховуючи вище викладені обставини та з врахуванням ст.8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному об»ємі.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 19, 22, 46, 55, 64 Конституції України, статей 48, 141, пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, пункту 25 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII , керуючись ст.ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186, 187, 254 КАС України суд, -

П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не врахування при розрахунку і визначенні середньомісячної суддівської винагороди для призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Зобов’язати Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести нарахування та виплачувати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, як такого, що має достатній для відставки стаж роботи (більше 20 років)у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, з урахуванням щорічної виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, з моменту його призначення, а саме з 09.09.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При проведенні розрахунку і визначенні середньомісячної суддівської винагороди для призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання враховувати отримувану щорічно допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді.

Стягнути з Косівського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області в користь ОСОБА_2 судові витрати понесені на оплату судового збору в сумі 640 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.І. Крилюк