Ухвала суду № 71017621, 14.12.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16564/17

Провадження № 1-кс/344/4974/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Торованина С.В., слідчого Панкевича П.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Булін-Соколової Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12017090010005084,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1, стосовно якого Городенківським відділенням поліції Коломийського відділу поліції Івано-Франківської області до Городенківського районного суду Івано-Франківської області скеровано обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

11.12.2017р., близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_1, спільно із потерпілим ОСОБА_3, знаходився біля відділення ПАТ «Приватбанк», що розташоване по вул. Січових Стрільців, 15, в м. Івано-Франківську. Перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_1, в ході спілкування із ОСОБА_3, побачив в останнього мобільний телефон, після чого в ОСОБА_1 виник протиправний умисел спрямований на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій неправомірний намір, ОСОБА_1, з метою отримання доступу до мобільного телефону ОСОБА_3, попросив надати йому мобільний телефон, повідомивши неправдиву інформацію, щодо необхідності здійснення термінового телефонного дзвінка. На дане прохання, потерпілий ОСОБА_3, довіряючи ОСОБА_1, як старшому за віком, будучи переконаним, що його майно, після здійснення телефонного дзвінка, йому буде повернуто, передав останньому мобільний телефон марки «Lenovo K5», чорного кольору, вартістю 3500 грн.

Після вчинення протиправних дій, ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинув, маючи можливість розпорядитися викраденим майном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 3500 грн.

11 грудня 2017 року о 13 год. 35 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку

ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років та він усвідомлює про можливу неминучість призначення йому покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати на потерпілого та свідків, враховуючи характер вчиненого злочину та те, що ОСОБА_1 відоме його місце проживання та анкетні дані; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1, повторно підозрюється у вчиненні корисливого злочину, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає, вчинила злочини та з метою отримання коштів може знову його вчинити. Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо, так як дана особа зареєстована в АДРЕСА_1 та за вказаною адресою фактично не проживає, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає наведені прокурором ризики недоведеними, та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 186 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3, протоколами допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Окрім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, його репутацію, одружений, не працює, та раніше не судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182, 183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, розмір заподіяної шкоди.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 08 лютого 2018 року включно.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 20 ( двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32 000 ( тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 08 лютого 2018 року обов'язки:

прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Торованина С.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 14 грудня 2017 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.