Ухвала суду № 71016816, 08.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1503/17 Справа № 200/17947/17 Слідчий суддя - Сліщенко Ю.Г. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Живоглядової І.К., Піскун О.П.,

за участю секретаря Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою голови правління ПрАТ «Берті» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року,

за участю прокурора Текутєва А.А.,

представника ПрАТ «Берті» ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року, мотивуючи тим, що суд першої інстанції здійснив розгляд клопотання без повідомлення власника майна, а про ухвалу слідчого судді власнику майна стало відомо 15 листопада 2017 року, щодо апеляційних вимог просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить ПрАТ «Берті».

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчим та слідчим суддею взагалі не вказано правову підставу для арешту майна, що є порушенням норм чинного КПК України. Не зазначено яким чином вказане майно могло бути використаним, як знаряддя вчинення злочину. Звертає увагу на те, що не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів та відсутня інформація про істотну шкоду інтересам держави.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: «Воски штучні: Хлорований парафін (Хлорпарафин) 70-CAS 85535-86-0, Партія номер 20170628», кількістю (вага брутто) 20200 кілограм, попередня вартість якого 711639, 95 гривень, що належить ПрАТ «Берті»; «Каучук стирол-бутандієновий у вигляді брикетів: Каучук синтетичний СКС-30 АРКМ-15 SBR 1705 (ТУ 2294-458-05742986-2009», кількістю (вага брутто) 20000 кілограм, попередня вартість якого 841982, 73 гривень, що належить ПрАТ «Берті».

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що клопотання прокурора є обґрунтованим, оскільки вказане майно є предметом кримінального правопорушення і відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ПрАТ «Берті» ОСОБА_3, яка підтримала вимоги апеляційної скарги голови правління ПрАТ «Берті» ОСОБА_2, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив зняти арешт з майна, що належить ПрАТ «Берті», дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про дотримання головою правління ПрАТ «Берті» ОСОБА_2 строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останнього обчислюється з дня отримання ним копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів не вбачається, що копія даної ухвали була у встановленому порядку отримана ПрАТ «Берті», колегія суддів не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні … розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею не дотримані належним чином, а клопотання слідчого не відповідає вимогам вказаної статті, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За допомогою речових доказів встановлюються обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України).

Як вбачається з клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, 22 вересня 2017 року до СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС про те, що ними виявлено факт зловживання службовим становищем невстановленими посадовими особами Головного управління Дерпродспоживслужби України в Дніпропетровській області, які умисно, в інтересах третіх осіб, а саме ПрАТ « Берті» (ідентифікаційний номер юридичної особи 00152359), використали службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.

За даним фактом СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровської області відкрито кримінальне провадження № 12017040030003006 від 23.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

14.09.2017 року та 16.09.2017 року з Польщі па підставі СМЯ від 13.09.2017 б/и та від 15.09.2017 № 0951003 ПрАТ „Берті" у вантажних автомобілях НОМЕР_1/RP1718Р та АІ7826 НН/АІ9943ХО було переміщено товари „хлорований парафін" та „каучук синтетичний" відповідно. Надалі, 18.09.2017 року вказані вище товари було доставлено в зону митного контролю ВМО №1 м/п „Північний" Дніпропетровської митниці ДФС.

Під час здійснення митного контролю було встановлено, що штампи Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» за реєстраційними номерами від 19.09.2017 року № 3998 та № 3996 у СMR від 13.09.2017 року б/н та від 15.09.2017 року №0951003 відповідно ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області не проставлялися.

Таким чином, ОСОБА_4, що виконував обов'язки митного брокеру, за участю працівників ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області здійснив дії щодо приховання товарів від митого контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме відбитків штампів „Державна Служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів санітарно-епідеміологічний контроль здійснено Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області" на СМR б/н від 13.09.2017 року за реєстраційним номером 3998 від 19.09.2017 року та на СМR № 0951003 від 15.09.2017 року за реєстраційним номером 3996 від 19.09.2017 року.

06.10.2017 року до СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов супровідний лист за вих.№354/904-50-20-02 з додатками, а саме: матеріал у справі про ПМП №0215/11000/17 та матеріал у справі про ПМП №0215/11000/17, які були складені відносно ОСОБА_4, який є самозайнятою особою ФОП «Рожко Євген Артурович».

На підставі протоколу про порушення митних правил №0216/11000/17 від 29.09.2017 року було вилучено товар, а саме: «Воски штучні: Хлорований парафін (Хлорпарафин) 70-СА8 85535-86-0 Партія номер 20170628» кількістю (вага брутто) 20 200 кілограм, попередня вартість якого 711 639, 95 гривень, що належить ПрАТ «Берті».

На підставі протоколу про порушення митних правил №0215/11000/17 від 29.09.2017 року було вилучено товар, а саме: «Каучук стирол-бутандієновий у вигляді брикетів: Каучук синтетичний СКС-30 АРКМ-15 SBR 1705 (ТУ 2294-458-05742986-2009» Кількістю (вага брутто) 20 000 кілограм, попередня вартість якого 841 982, 73 гривень, що належить ПрАТ «Берті».

Подаючи клопотання про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на: «Воски штучні: Хлорований парафін (Хлорпарафин) 70-CAS 85535-86-0, партія номер 20170628», кількістю (вага брутто) 20200 кілограм, попередня вартість якого 711639, 95 гривень, що належить ПрАТ «Берті»; «Каучук стирол-бутандієновий у вигляді брикетів: Каучук синтетичний СКС-30 АРКМ-15 SBR 1705 (ТУ 2294-458-05742986-2009», кількістю (вага брутто) 20000 кілограм, попередня вартість якого 841982, 73 гривень, що належить ПрАТ «Берті», слідчий в клопотанні та слідчий суддя в ухвалі, в порушення вимог ст. 170 КПК України, зазначаючи, що вказане майно є речовим доказом, не вказали на достатні підстави, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України та не вказали, яким саме, тому колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки провадження здійснюється за ознаками диспозиції ч.1 ст. 364 КК України, згідно якої обєктивною стороною злочину є зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди.

Не зазначено в ухвалі і сукупність інших підстав чи розумних підозр, які зазначені в ст.170 КПК України і дають право на накладення арешту на майно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. Колегія суддів вважає, що слідчим не доведена така необхідність.

З врахуванням наведених доводів колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді суперечить вимогам ст. 170 КПК України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, в якому зазначено, що будь - яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, тобто обєкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу на нормі закону та як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смірнов проти Росії», що при утримуванні державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку вимогам охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу голови правління ПрАТ «Берті» ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, що належить ПрАТ «Берті» скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: «Воски штучні: Хлорований парафін (Хлорпарафин) 70-CAS 85535-86-0, партія номер 20170628», кількістю (вага брутто) 20200 кілограм, попередня вартість якого 711639, 95 гривень, що належить ПрАТ «Берті»; «Каучук стирол-бутандієновий у вигляді брикетів: Каучук синтетичний СКС-30 АРКМ-15 SBR 1705 (ТУ 2294-458-05742986-2009», кількістю (вага брутто) 20000 кілограм, попередня вартість якого 841982, 73 гривень, що належить ПрАТ «Берті».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6