Ухвала суду № 71016654, 14.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/3688/16-ц

Провадження №22-ц/774/2027/К/17

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Зубакова В.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Миколаїіни про стягнення збитків, пов’язаних із знеціненням валюти на день платежу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Апеляційне провадження за якою не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

Так, за подачу апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Згідно п.8 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.1, п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі на 1 січня 2016 року становила 1 378,00 грн., тобто за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, однак не менше 551,20 грн. та не більше 6 890,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 491 гривень 77 копійок (2 265,25 грн. (судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви: 226 525,89 грн. х 1%) х 110%) за наступними реквізитами:

Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі м.Дніпра

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпра

Код банка отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31218206780004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

ЄДРПОУ суду: 02891291

Призначення платежу: судовий збір, за позовом (зазначити найменування позивача та предмет позовних вимог), Апеляційний суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг), код ЄДРПОУ 02891291.

Оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає обов`язковому поданню до суду апеляційної інстанції за адресою: 50007, м.Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників,31.

Посилання позивача ОСОБА_1 на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, не ґрунтується на Законі.

Відповідно до статті 1 Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами статей 79, пункту п’ятого статті 119, частини другої статті 297, частини другої статті 328, абзацу третього частини першої статті 358 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, пов’язаних з розглядом судової справ, які несуть сторони в судах усіх рівнів, зокрема при розгляді позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд судових рішень (Верховний Суд України).

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов’язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону України «Про судовий збір». При цьому процесуальна норма частини другої статті 79 ЦПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону України «Про судовий збір».

Об’єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Такими об’єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статті третьої цього Закону)

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб’єкта, який звертається до суду).

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті п’ятої Закону України «Про судовий збір» у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.

Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

Зазначеним Законом суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».

Так, стаття п’ята Закону України «Про судовий збір» викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Так, Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п’ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

При цьому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав.

З метою подолання такої змішаної колізії слід виходити з такого.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п’ятої Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб’єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об’єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об’єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов’язково слід у системному зв’язку з нормами статей 1 – 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об’єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Як уже зазначалося вище, статті 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об’єктом справляння судового збору є процесуальний документ – позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об’єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку з положеннями статей 1 – 6 Закону України «Про судовий збір», зокрема статті п’ятої зазначеного закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки, споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів, як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України №6-185цс17 від 06.09.2017 року, ухваленої за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ч. 2 ст. 214, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вважаю, що правові підстави для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - п’ять днів з дня отримання ухвали.

Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.П.Зубакова