Рішення № 71015700, 14.12.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6264/17

2/212/3019/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зіміна М.В., секретаря судового засідання Борух Ю.К., за участі: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначає, що вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем та працювала машиністом конвеєру третього та четвертого розряду технологічної служби дробильної фабрики.09 грудня 2009 року під час виконання нею трудових обов’язків із нею стався нещасний випадок, внаслідок якого було заподіяно каліцтво у вигляді застарілого пошкодження медіального меніска лівого колінного суглоба. Хвороба Гоффа, ступінь тяжкості травми тяжкий. За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт форми Н-5 та акт форми Н-1. Нещасний випадок призвів до стійкої втрати працездатності. Зазначає, що при первинному огляді їй було встановлено 10% стійкої втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності безстроково. Вказує, що у зв’язку з отриманою виробничою травмою їй було завдано моральну шкоду, яка пов’язана зі зміною життя, внаслідок чого їй доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної вона оцінює у 20000,00 грн., які просить стягнути з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, оскільки у нещасному випадку наявна вина самої позивачки. Крім цього зазначила, що жодних медичних документів про розлади здоров’я позивачки пов’язаних з психологічним станом позивачем не надано.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Позивач ОСОБА_3 з 09.02.1998 року по 15.10.2010 року, часу звільнення за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію, перебувала у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником, якого є Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_3, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. (а.с.4-6).

Відповідно до акту форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 09 грудня 2009 року о 19 годині 40 хвилин на дробильній фабриці у Відкритому акціонерному товаристві «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», комісія провела з 30 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року розслідування нещасного випадку, що стався 09 грудня 2009 року з машиністом конвеєра технологічної служби ОСОБА_3, з одним потерпілим та прийшла до висновку, що причиною нещасного випадку є невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

Згідно даного Акту особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці є ОСОБА_3 Василівна- машиніст конвеєра технологічної служби дробильної фабрики, яка допустила порушення вимог п.п.1.8.1,1.8.13 «Інструкції з охорони праці №02-04 для машиніста конвеєра дробильної фабрики», затверджену наказом по Відкритому акціонерному товариству «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» №242 від 18.02.2008 року, ст.14 Закону України «Про охорону праці», п.п.5.1.1.1,5.1.1.3,5.1.2 «Положення про систему управління охороною праці в ВАТ «ЦГЗК». (а.с. 11-13)

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, на підприємстві ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», форми Н-1 за №7, затвердженого 11.05.2010 року, вказано, що 09 грудня 2009 року стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_3- машиніст конвеєра технологічної служби дробильної фабрики отримала травму під час пересування по майданчику обслуговування та сходах після виконання робіт з регулювання зходу стрічки конвеєра М-14 12 тракту. Згідно зазначеного акту причиною нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці: порушення вимог п.п.1.8.1,1.8.13 «Інструкції з охорони праці №02-04 для машиніста конвеєра дробильної фабрики», затверджену наказом по Відкритому акціонерному товариству «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» №242 від 18.02.2008 року, ст.14 Закону України «Про охорону праці», п.п.5.1.1.1,5.1.1.3,5.1.2 «Положення про систему управління охороною праці в ВАТ «ЦГЗК». Відповідно до п.6 даного Акту, комісія, оглянувши місце нещасного випадку, вивчивши технічну документацію, пояснення потерпілої та осіб причетних до випадку, прийшла до висновку, що згідно з п.14 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року за №1112 нещасний випадок з машиністом конвеєра технологічної служби дробильної фабрики ОСОБА_3 вважається пов’язаним з виробництвом, складається акт форми Н-1. Комісія вважає, що особами, дії або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є: машиніст конвеєра технологічної служби дробильної фабрики ОСОБА_3, яка не забезпечила особисту безпеку під час пересування, чим порушила вимоги п.п.п1.8.1,1.8.13 «Інструкції з охорони праці №02-04 для машиніста конвеєра дробильної фабрики», затверджену наказом по Відкритому акціонерному товариству «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» №242 від 18.02.2008 року, ст.14 Закону України «Про охорону праці», п.п.5.1.1.1,5.1.1.3,5.1.2 «Положення про систему управління охороною праці в ВАТ «ЦГЗК». (а.с. 7-10)

Згідно довідки про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреб у додаткових видах допомоги, серії 10 ААА № 003774, ОСОБА_3 при первинному огляді встановлено 10% втрати професійної працездатності, без визначення групи інвалідності з 17 травня 2010 року, безстроково. (а.с.14).

Згідно постанов Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 30.06.2010 року за №0407/17816/17816.1/3 та №0407/17816/17816.1/2 ОСОБА_3 призначено щомісячні страхові виплати з 17 травня 2010 року безстроково в розмірі 192,02 грн. та одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 18241,52 грн. (а.с.15)

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого КЗ «Міська клінічна лікарня №2» ОСОБА_3 з 04.03.2010 року по 18.03.2010 року перебувала на стаціонарному лікуванні у зазначеному закладі та 05.03.2010 року їй проведена операція-артроскопічна ревізія, видалення пошкодженої частини медіального мениску,артротомія, резекція клітчатки Гоффа. (а.с.16)

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв’язку з ушкодженням здоров’я.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців.

За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, заподіяне позивачеві під час виконання нею трудових обов’язків, заподіює їй моральні й фізичні страждання, які обмежують її можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров’я, відчуття болю.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_3 у зв'язку із нещасним випадком на виробництві під час виконання нею трудових обов’язків, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» є винним підприємством у трудовому каліцтві позивача, яке виникло внаслідок нещасному випадку, який стався із ОСОБА_3 під час виконанням нею трудових обов’язків та повинно нести відповідальність за спричинену моральну шкоду.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_3 10% втрати працездатності, у зв’язку з трудовим каліцтвом, наявність вини самої позивачки у нещасному випадку пов’язаному з виробництвом, глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 8000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 640,00 грн.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 88, 212-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 8000 (вісім тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 640 ( шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено та підписано 15 грудня 2017 року.

Суддя: М. В. Зімін