Ухвала суду № 71015435, 14.12.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5648/17

Провадження № 1-кс/210/2092/17

"14" грудня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

прокурора: Ганського В.В.,

слідчого: Голубниченко В.В.,

підозрюваного: ОСОБА_2,

захисника підозрюваного, - адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесене по кримінальному провадженню №12017040710002722 від 01 грудня 2017 року, слідчим СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4, та погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, молодшим радником юстиції ОСОБА_5, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджений:

1) 17 березня 1988 року Центрально-міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.140 ч.2 КК України із покаранням у вигляді 02 років 06 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 19 травня 1988 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.140 ч.2, 17 п.2, 83 ч.3 КК України із покаранням у вигляді 03 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3) 22 березня 1989 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.117 ч.3, 85 ч.3, 42, 43 КК України із покаранням у вигляді 06 років позбавлення волі, звільнився 26 листопада 1994 року з Петровської ВК Луганської області (№24) по відбуттю строку покарання;

4) 08 лютого 1996 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.213-1 ч.1, 196-1 ч.1, 42 КК України із покаранням у вигляді 02 років позбавлення волі, звільнився 29 липня 1997 року з Софіївської ВК Дніпропетровської області (№45) на підставі ЗУ «Про Амністію» від 26 червня 1997 року;

5) 26 березня 1998 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.206 ч.1 КК України із покаранням у вигляді штрафу в розмірі 1350,00 гривень;

6) 06 вересня 1999 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.94 КК України із покаранням у вигляді 13 років позбавлення волі, звільнився 20 червня 2012 року з Алчевської ВК Луганської області (№13) по відбуттю строку покарання;

7) 01 листопада 1999 року Донецьким обласним судом за ст.ст.101 ч.3, 140 ч.2, 42, 42 ч.3 КК України із покаранням у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

8) 05 вересня 2000 року Донецьким окружним судом за ст.ст.101 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України із покаранням у вигляді 12 років позбавлення волі, звільнився 20 червня 2012 року з Алчевської ВК Луганської області (№13) по відбуттю строку покарання;

9) 22 квітня 2013 року Довгинціським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.395 КК України із покарання у вигляді арешту строком на 03 місяці;

10) 29 серпня 2013 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.186 ч.2, 70 ч.4 КК України із покаранням у вигляді 04 років 06 місяців позбавлення волі, звільнився 02 грудня 2016 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21) по відбуттю строку покарання, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово засудженим за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не погашену в законному порядку судимість знову повторно вчинив умисний, корисливий злочин за наступних фактичних обставин.

Так, ОСОБА_2, повторно 30 листопада 2017 року, близько о 20:00 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій знаходився поблизу підїзду №1, будинку №1, розташованого по вулиці Тбіліська, на території Металургійного району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де повторно з метою реалізації свого злочинного наміру підійшов до громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, якому наніс один удар кулаком в область лоба обличчя, після чого ОСОБА_6 від отриманого удару трохи нахилив обличчя до низу, коли ОСОБА_2 наніс останньому три удари ногою по обличчю, тим самим застосувавши до потерпілого фізичне насильство та повторно продовжуючи злочинні дії, під час обшуку одягненої на потерпілому куртки з внутрішньої лівої кишені відкрито викрав чоловіче портмоне, в якому знаходились гроші в сумі 200,00 гривень, мобільний телефон торгової марки «Fly Ezzy 7» чорного кольору, імей1:357503072809512, імей2:357503072842513, вартістю 790,00 гривень, банківські карти, одна з яких належать до обслуговування ПАТ КБ «ПриватБанк» та двома карта «Укрсиббанк», документи, зареєстровані на імя ОСОБА_6 у вигляді перепустки на «НКГОК», паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду.

Після чого ОСОБА_2 повторно вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, у звязку з чим реалізував свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з викраденим, з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, тим самим обернув викрадене майно на свою користь та в подальшому розпорядився ним власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 майновий збиток на загальну суму 990,00 гривень.

Крім того ОСОБА_2, повторно 12 грудня 2017 року, близько о 18:00 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій знаходив поблизу будинку №51, розташованого по вулиці Героїв АТО, на території Металургійного району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де повторно з метою реалізації свого злочинного наміру підійшов до потерпілого, громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, якому наніс один удар кулаком в область лівої щоки обличчя, від чого останній впав на землю, тим самим застосувавши до потерпілого фізичне насильство та повторно продовжуючи злочинні дії, під час обшуку одягненої на потерпілому куртки, ОСОБА_2 відкрито викрав належний останньому мобільний телефон торгової марки «Prestigio Wize M3 PSP3506DUO», імей1:359718071811842, імей2:359718071811859, вартістю 2100,00 гривень, в якому знаходились сім-карти з номерами абонентів 068-339-37-97 та 050-808-36-93, флеш-накопичувач марки «Micro SD», обємом памяті 2Gb. Потім ОСОБА_2 з лівої внутрішньої кишені куртки потерпілого повторно відкрито викрав два невеликі блокноти канцелярські, з ксерокопією паспорта та перепусткою на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», зареєстрованими на імя потерпілого.

Після чого ОСОБА_2 повторно вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, у звязку з чим реалізував свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з викраденим, з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, тим самим обернув викрадене майно на свою користь та в подальшому розпорядився ним власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_7 майновий збиток на вищевказану суму.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.186 ч.2 КК України, як грабіж, за ознаками відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчиненого повторно, про що йому було повідомлено 14 грудня 2017 року.

Підставами для предявлення підозри ОСОБА_2 у вчинені даних кримінальних правопорушень є наявність достатніх доказів зібраних в ході досудового розслідування.

Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обставинами, що підтверджують наявність зазначених ризиків є те, що підозрюваний ОСОБА_2, маючи не погашену та не зняту в законному порядку судимість, належних висновок для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову повторно вчинив нові умисні корисливі злочини, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, санкція яких передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років позбавлення волі, не працює, у звязку з чим не має постійного джерела доходів для існування, схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень, умисно переховується від органів поліції, що перешкоджає подальшому повному і неупередженому проведенню досудового розслідування, у звязку з чим останній може вчинити інше або продовжити те, в якому підозрюється, шляхом впливу на потерпілих та свідків.

У судовому засіданні слідчий СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник, - адвокат ОСОБА_3 проти клопотання слідчого заперечували, вважаючи його необґрунтованим. Так, підозрюваний ОСОБА_2 вказував на те, що вказаних у клопотанні кримінальних правопорушень він не скоював, а свідчення, в котрих він зізнався у їх вчиненні, були дані ним під впливом фізичного тиску зі сторони працівників правоохоронних органів. Захисник підозрюваного, - адвокат ОСОБА_3 вказував на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні.

Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, повторно, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість вчинив нові кримінальні правопорушення, може впливати на потерпілих та свідків у кримінального провадженні, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від слідства, а у подальшому і від суду. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкі злочини. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 на слідчого покладається обовязок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність утриманців; відсутність у підозрюваного місця роботи; його репутація та майновий стан; наявність судимостей; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ст.186 ч.2 КК України, які є тяжкими злочинами, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який не працює, раніше десять раз судимий, в тому числі за вчинення особливо тяжких злочинів, більшість з котрих не погашені у встановленому законом порядку, може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від слідства, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_2 скоїв тяжкі кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш мякого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.

Щодо посилань підозрюваного ОСОБА_2 про застосування до нього фізичного насильства зі сторони працівників правоохоронних органів, слідчим суддею останньому та його захиснику було розяснено порядок оскарження даних дій.

Відповідно до положень ст.183 ч.4 п.1 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи, що діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч.2 КК України, враховуючи обставини вчинених злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Винесене по кримінальному провадженню №12017040710002722 від 01 грудня 2017 року, слідчим СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4, та погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, молодшим радником юстиції ОСОБА_5, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 14 грудня 2017 року до 11 лютого 2018 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 11 лютого 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н. Ю. Вікторович