Рішення № 71015181, 29.11.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/18725/14-ц

Провадження №2/200/256/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі – Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.11.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №ML-302/388/2006, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 40 800,00 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 5,49+FIDR річних за користування кредитом.

22.11.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, в забезпечення виконання обов’язків по кредитному договору було укладено договір поруки №SR-302/388/2006/1, за яким він зобов’язався забезпечити виконання зобов’язання боржника за кредитним договором.

22.11.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, в забезпечення виконання обов’язків по кредитному договору було укладено договір поруки №SR-302/388/2006, за яким він зобов’язався забезпечити виконання зобов’язання боржника за кредитним договором.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», 22.02.2013 року уклало договір факторингу з позивачем, за яким відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 та договорами поруки укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_1 зобов’язалась своєчасно повертати кредит, нараховані відсотки у відповідності до умов кредитного договору. Дотепер ОСОБА_1 свої обов’язки виконує неналежним чином та станом на 15.10.2014 року вона має заборгованість за кредитом в сумі 43 570,14 доларів США.

Позивач неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідачами не погашена.

Позивач вважає, що невиконання умов договору є істотним порушенням, внаслідок чого солідарна заборгованість до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором станом на 15.10.2014 року, становить 43 570,14 доларів США, сума заборгованості по процентам за користування кредитом – 2 824,68 доларів США, пеня – 2 800,00 доларів США. Тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №МL-302/388/2006 від 22.11.2006 року в розмірі 43 570,14 доларів США та судовий збір в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Відповідач ОСОБА_2 свої заперечення проти позову виклав в заяві про перегляд заочного рішення у даній справі.

У зв’язку з неявкою сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання маються виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.

Судом встановлено, що 22.11.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-302/388/2006, згідно умов якого відповідач отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 40 800,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 5,49+FIDR річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 22 листопада 2031 року.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором, видавши кошти відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 40 800,00 доларів США.

ОСОБА_1 порушує строки повернення заборгованості за кредитом, порушує строки сплати нарахованих відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості. Порушення ОСОБА_1 строків повернення кредиту за договором та відсотків за його користування є істотним порушенням договору.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором у сумі 43 570,14 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом – 37 945,46 доларів США, сума заборгованості по процентам за користування кредитом – 2 824,68 доларів США, пеня – 2 800,00 доларів США.

Що стосується вимог щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором №ML-302/388/2006 від 22.11.2006 року з поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то в цій частині слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте, з договорів поруки вбачається, що в них встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п. 4.2 Договору) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 ЦК України та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За таких обставин, у ОСОБА_4 виникло право пред’явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов’язання боржника щодо повернення кредиту починаючи з моменту виникнення заборгованості ОСОБА_1 перед банком – 12.01.2013 року, протягом наступних шести місяців, до 12.07.2013 року. Таку вимогу до поручителів ОСОБА_4 пред’явив лише 27.10.2014 року, тобто після спливу встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. А тому поруку за спірним договором слід вважати припиненою 12.07.2013 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що порука є припиненою, заборгованість за кредитним договором слід стягнути з боржника ОСОБА_1, в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 3654 грн.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,213-215,224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по Кредитному договору №ML-302/388/2006 від 22.11.2006 року, у сумі 43 570,14 доларів США, що еквівалентно 564 322 грн. 11 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом – 37 945,46 доларів США, сума заборгованості по процентам за користування кредитом – 2 824,68 доларів США, пеня – 2 800,00 доларів США та судовий збір в сумі 3654,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва