Ухвала суду № 71015014, 14.12.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 2н-404/10 Головуючий у 1 інстанції: Іщук Л.П. Провадження № 22-ц/773/1578/17 Категорія: 81 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря Черняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою стягувача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

19 березня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» видано судовий наказ № 2н-404/10 про стягнення з боржника ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299; код ЄДРПОУ 14360570 на р/р 29092829003111 в обласному управлінні НБУ м. Дніпропетровська заборгованість за кредитним договором в розмірі 23231,83 грн., а також 116,16 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 64993919400001.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2017 року заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 19 березня 2010 року у справі за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим наказом боржник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що даний судовий наказ виданий на основі висновків, які не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим просить скасувати судовий наказ № 2н-404/10, виданий Луцьким міськрайонним судом 19 березня 2010 року, та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового наказу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а судовий наказ залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу у зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором, укладеним між сторонами 17 липня 2008 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час видачі судового наказу) судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що судовий наказ видано за вимогою, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі (а.с. 4).

На спростування визначеного судом розміру заборгованості за кредитним договором боржником не надано належних та допустимих доказів, не зазначено які заперечення має боржник щодо суми боргу.

Саме по собі твердження боржника в апеляційній скарзі, поданій за спливом понад 7 років після видачі судового наказу, щодо невизнання суми заборгованості без наведення конкретних доводів, не свідчить про наявність між сторонами спору про право на момент видачі судового наказу.

Суд керується процесуальним законодавством, чинним на момент вчинення відповідних процесуальних дій, а тому не можуть бути застосовані положення щодо обов'язкового скасування судового наказу за наявності лише самого факту подачі відповідної заяви боржником (в редакції ЦПК України, яка діяла на час видачі судового наказу).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний судовий наказ видано з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 відхилити.

Судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді