Ухвала суду № 71014455, 13.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів - Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: Дячук І.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» та просив зобов'язати відповідача передати йому майно за списком, а саме: підйомник 4т в зібраному вигляді у кількості 2 штуки; подіуми євро стандарт 1*2 у кількості 14 штук; сходинки до подіуму у кількості 2 штуки; ніжки алюмінієві 0.25, 0.5, 0.75 у кількості 180 штук; резина 225*50р17 ком у кількості 2 штуки, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2017 позовну заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що акт прийому-передачі оформлений відповідно до вимог чинного законодавства та є належним доказом підтвердження факту передачі майна. Зазначив, що на момент укладення договору та передачі майна діяла редакція Статуту від 24.04.2002.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Справа № 752/15878/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12375/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року залишити без руху. Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності повноважень на укладення договору відповідального зберігання, акту прийому-передачі майна, що підписаний як невід'ємна частина до договору відповідального зберігання від 03.01.2013, а також представником відповідача ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» у судовому засіданні не визнано факт отримання майна, про повернення якого заявив позивач.

З таким висновком суду колегія суддів повністю погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що подаючи відповідний позов, позивач надав суду договір відповідального зберігання від 03.01.2013 підписаний ОСОБА_5 та ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» в особі ОСОБА_5 (а. с. 5).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 3.2., 4.1., 6.1., 7.1., 7.2. зазначеного вище договору: депонент, яким за умовами договору є ОСОБА_5 передає, а виконавець - ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» в особі ОСОБА_5, який діяв на підставі наказу Мінсім'ямолодьспорту від 02.02.2011 № 319, приймає на відповідальне платне зберігання без права використання майно (додаток № 1 - перелік всього майна); депонент передає майно виконавцю згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору; плата за відповідальне зберігання становить 100,00 грн. у т.ч. ПДВ, на місяць. Оплата проводиться до 05 числа місяця, що слідує за звітним; депонент має право у будь-який час вимагати у виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні; виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення депоненту. У випадку знищення або пошкодження майна, яке зберігається, або його частини, спричинене не цільовим або функціональним використанням, виконавець повинен за свій рахунок повернути депоненту рівну кількість аналогічного майна в належному стані; цей договір вступає в силу з моменту підписання, але не пізніше 03 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року; даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, але не раніше 03 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року; у випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на строк 12 місяців.

Відповідно до змісту акту прийому-передачі, ОСОБА_5 передав, а ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» прийняло наступне майно на відповідальне зберігання: підйомник 4т в зібраному вигляді у кількості 2 штуки, ціною 16 000,00, сума 32 000,00; подіуми євростандарт 1*2 у кількості 14 штук, ціна - 3 000,00, сума - 42 000,00; сходинки до подіуму у кількості 2 штуки, ціна 600,00, сума - 1 200,00; ніжки алюмінієві 0.25, 0.5., 0.75 у кількості 180 штук, ціна - 50,00, сума 9 000,00; резина 225*50р17 ком у кількості 2 штуки, ціна - 2 000,00, сума 4 000,00 (а. с. 6).

30.08.2010 міністром Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту СафіуллінимР.С. видано наказ № 2941 «Про реорганізацію державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» шляхом приєднання до державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд», яким припинено ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» у зв'язку з його реорганізацією шляхом приєднання до ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (а. с. 20-21).

Наказом заступника міністра Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту ДомашенкаА.В.від 02.02.2011 за № 319 «Про внесення змін до наказу від 30.08.2010 № 2941 «Про реорганізацію державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» шляхом приєднання до державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» абзац 2 пункту 3 зазначеного наказу викладено в наступній редакції «головою комісії з припинення державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» призначено виконавчого директора державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» ОСОБА_5 (а. с. 22).

Наказом Голови комісії з проведення реорганізації Державної служби молоді та спорту України ГлущенкоС.В.від 05.08.2013 за № 2662 «Про внесення змін до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 30.08.2013 № 2941 «Про реорганізацію державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» шляхом приєднання до державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (зі змінами)» абзац 2 пункту 3 зазначеного наказу викладено в наступній редакції «головою комісії з припинення державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» призначено керівника структурного підрозділу «Льодовий стадіон» державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» Непомнящого Р.В. затверджено новий склад комісії з припинення державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» згідно з додатком до цього наказу; колишньому Голові комісії з припинення державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» ОСОБА_5 протягом одного робочого дня передати Голові комісії з припинення державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» НепомнящомуР.В.оригінали та наявні копії установчих документів, в тому числі, Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, довідки про взяття на облік як платника податків, повідомлення про постановку на облік у фондах загальнообов'язкового соціального страхування, а також печатки та штампи підприємства та ключі доступу до системи «Клієнт-банк», ключі від приміщень та сейфів підприємства (а. с. 23).

30.09.2013 за вх. № 258 ОСОБА_5 звернувся до голови комісії з припинення ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» Непомнящему Р.В. із заявою про повернення йому переданого на зберігання майна за договором від 03.01.2013 у строк до 04.10.2013 (а.с. 8).

Однак, зазначений вище лист залишений без відповіді.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про повернення йому відповідного майна переданого на зберігання.

Відповідно до ст. 526 ЦП України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦКУ).

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу; зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 938, 942, 943, ст. 944, ч. 1 ст. 946, 948, 949, 953 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання; вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі; виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Пунктом 1.1. Договору відповідального зберігання передбачено, що Депонент передає, а Виконавець приймає на відповідальне платне зберігання без права використання майно (Додаток №1 - перелік всього майна). Депонент передає майно Виконавцю згідно до акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2.).

Аналіз нормативних документів, що регулює питання про передачу товарів на зберігання дає можливість прийти до висновку про те, що в будь-якому випадку прийняття останніх на відповідне зберігання повинно оформлюватися накладною або актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, які підписують зберігач і поклажодавець, а в подальшому вказане майно проводиться по бухгалтерському обліку підприємства організації.

Враховуючи вищевикладене та те, що при розгляді справи в суді першої інстанції позивач не надав суду докази на підтвердження фактів наявності у нього повноважень на укладення договору відповідального зберігання, акту прийому-передачі майна, проведення останнього по бухгалтерському обліку підприємства, колегія суддів вважає висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог правильними.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт прийому-передачі оформлений відповідно до вимог чинного законодавства та є належним доказом підтвердження факту передачі майна не може бути підставо для зміни або скасування рішення суду, враховуючи наступне.

На час укладення договору відповідального зберігання від 03.01.2013 ОСОБА_5 був Головою комісії з припинення державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон».

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Разом з тим, Договір відповідального зберігання та акт прийому-передачі підписаний позивачем з обох сторін, як депонентом та виконавцем ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» в особі ОСОБА_5

Також при розгляді справи в суді апеляційної інстанції позивачем не надано жодних платежів за відповідальне зберігання майна, передбачених пунктом 1.3. Договору, починаючи з дати його укладення.

Відповідач зазначив, що відсутні: договір відповідального зберігання б/н від 03.01.2013 про зберігання майна у реєстрі договорів ДП за 2013 рік, майно, яке просить повернути позивач та бухгалтерські документи на підтвердження сплати позивачем коштів за таке зберігання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на момент укладення договору та передачі майна діяла редакція Статуту від 24.04.2002 є необґрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що на момент 03.01.2013 укладення Договору припинено діяльність ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» у зв'язку з його реорганізацією шляхом приєднання до ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд», а тому усі правочини підлягали здійсненню згідно із Статутом останнього.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що уДоговорі від 03.01.2013 строк зберігання майна був обумовлений датою до 31.12.2013, ОСОБА_5 подав заяву до відповідача 30.09.2013 з проханням повернути майно та більше жодних дій щодо порушення його прав не здійснював, а з відповідним позовом звернувся до суду через три роки у вересні 2016 року.

Відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, позивачем в порушення зазначених норм права не надано належних та допустимих доказівна підтвердження своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, вимоги апелянта є недоведеними та такими, що не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Отже, висновки суду відповідають вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

За наведених обставин та відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк