Ухвала суду № 71014451, 13.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року

в справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, треті особи: публічне акціонерне товариство «Реал Банк», Національний Банк України про відшкодування шкоди.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ФГВФО) звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про відшкодування шкоди.

До позовної заяви було долучено клопотання позивача про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати, в якому Фонд просив: відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви ФГВФО до моменту ухвалення судового рішення у справі, а також розглянути питання про звільнення позивача від оплати судового збору або зменшення його розміру до суми, що буде відповідати витратам на проведення цього судового процесу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ФГВФО про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм процесуального права, здійснення перешкоди доступу до правосуддя, просить скасувати ухвалу районного суду та постановити ухвалу нового змісту про задоволення заяви.

Колегія суддів, вислухавши представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та представника ОСОБА_16, які просили апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про спрямованість коштів Фонду для цілей встановлених ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» саме по собі не може вважатися достатньою підставою для зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання позову.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, враховуючи наступне.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави. які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при ньому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Разом з цим, судом першої інстанції при винесенні ухвали свої висновки належним чином не мотивовано та не враховано п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а також не надано належної оцінки надмірності розміру судового збору та явну невідповідність розміру цього збору витратам держави на проведення судового процесу.

Окрім цього, відповідно до змісту клопотання, позивач просив зменшити судовий збір, відстрочити його сплату чи звільнити від оплати.

Між тим, районний суд клопотання Фонду в частині звільнення від оплати судового збору, не вирішив.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції, як постановлена поспішно, з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року скасувати, з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 755/14103/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12476/2017

Головуючий у суді першої інстанції: КатющенкоВ.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.