Ухвала суду № 71014399, 06.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Росік Т.В.,

при секретарі судового засідання - Корчук І.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОхманаОлега Володимировича, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2,на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року,

за участю

представника власника майна - адвоката Охмана О.В.,

власника майна - ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100000000534 від 08.04.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у місті Києві Кального І.О., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Коцюбком І.В., про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно, а саме транспортний засіб Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, коробки (тетрапаки) з фальсифікованою алкогольною продукцією 30 л., 4 коробки «Finlandia» об'ємом 3 л. із рідиною, 2 коробки «Absolut» об'ємом 3 л. із рідиною, 40 пляшок з рідиною із написом «Пшенична», котрі знаходилися у вказаному автомобілі.

В ухвалі слідчий суддя вказав, є достатні підстави вважати, що відшукуванні речі та документи, про які йде мова в клопотанні, мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду, а тому слідчий суддя вважав наявними, передбачені ст. 170 КПК України підстави для арешту вказаного майна.

Не погоджуючись з рішенням суду адвокат Охман Олег Володимирович, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що арешт автомобіля жодним чином не відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України. Зокрема, майно не підпадає під ознаки ст. 98 КПК України, тим паче вказане майно не належить підозрюваному, не встановлено можливості застосування спеціальної конфіскації майна, також в даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено, що унеможливлює встановлення розміру шкоди.

Звертає увагу на те, що стороною обвинувачення не було надано відповідних документів щодо належності автомобіля НОМЕР_2, при цьому власник майна ОСОБА_2 не є підозрюваною у кримінальному провадженні та не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили про її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12017100000000584 від 24.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідування попередньо встановлено, що службові особи ДП «Укрспирту» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Сєн», код ЄДРПОУ 38053394, ТОВ «Грейн-Юкрейн» код ЄДРПОУ 38648484 та ТОВ «АгроБіз» код ЄДРПОУ 40394498, розтратили грошові кошти ДП «Укрспирт» у сумі понад 2 000 000 грн.

Також, у ході проведення досудового розслідування встановлено, що фальсифікована алкогольна продукція на території міста Києва, яка виробляється на потужностях ДП «Укрспирту» зберігається, реалізується та збувається у ангарних приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 4.

31.11.2017 Голосіївським районним судом м. Києва було винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку транспортного засобу марки «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_1, з метою відшукання і вилучення підроблених марок акцизного збору України, лікеро-горілчаної продукції, виготовленої з використанням підроблених марок акцизного збору, наклейок, медичного спирту, етикеток з позначенням бренду виробника даної продукції, обладнання чи устаткування для виробництва, підготування до виробництва, розливу, фасування горілчаної продукції, медичного спирту, порожньої тари для розливу фальсифікованої продукції, сировини - спирту.

03.11.2017 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києві було проведено обшук транспортного засобу марки «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_1, під час обшуку якого було вилучено коробки (тетрапаки) з фальсифікованою алкогольною продукцією 30 л., 4 коробки «Finlandia» об'ємом 3л. із рідиною, 2 коробки «Absolut» об'ємом 3 л. із рідиною, 40 пляшок з рідиною із написом «Пшенична». Крім цього було вилучено транспортний засіб Toyota Prado д.н.з. НОМЕР_1.

06.11.2017 року слідчий СУ ГУ Національної поліції у місті Києві Кальний І.О., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Коцюбком І.В., звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно, а саме транспортний засіб ToyotaPrado, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, коробки (тетрапаки) з фальсифікованою алкогольною продукцією 30 л., 4 коробки «Finlandia» об'ємом 3 л. із рідиною, 2 коробки «Absolut» об'ємом 3 л. із рідиною, 40 пляшок з рідиною із написом «Пшенична», котрі знаходилися у вказаному автомобілі.

09.11.2017 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з тим, дослідивши обставини провадження, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дійшов до помилкового висновку про необхідність в накладенні арешту на тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно, а саме транспортний засіб ToyotaPrado, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, коробки (тетрапаки) з фальсифікованою алкогольною продукцією 30 л., 4 коробки «Finlandia» об'ємом 3 л. із рідиною, 2 коробки «Absolut» об'ємом 3 л. із рідиною, 40 пляшок з рідиною із написом «Пшенична», котрі знаходилися у вказаному автомобілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Однак, власник майна ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12017100000000584 від 24.05.2017 року станом на даний час не є підозрюваною, при цьому підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Як встановлено колегією суддів, надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують належність ОСОБА_2 до категорії осіб, вказаних в ст. 170 КПК України в якості власника майна, на яке може бути накладено арешт.

Так, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу адвоката Охмана ОлегаВолодимировича, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100000000534 від 08.04.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, якою було задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у місті Києві Кального І.О., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Коцюбком І.В., про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно, а саме транспортний засіб Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, коробки (тетрапаки) з фальсифікованою алкогольною продукцією 30 л., 4 коробки «Finlandia» об'ємом 3 л. із рідиною, 2 коробки «Absolut» об'ємом 3 л. із рідиною, 40 пляшок з рідиною із написом «Пшенична», котрі знаходилися у вказаному автомобілі - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у місті Києві Кального І.О., погодженого із прокурором відділу прокуратури міста Києва Коцюбком І.В., про накладення арешту на тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно, а саме транспортний засіб Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, коробки (тетрапаки) з фальсифікованою алкогольною продукцією 30 л., 4 коробки «Finlandia» об'ємом 3 л. із рідиною, 2 коробки «Absolut» об'ємом 3 л. із рідиною, 40 пляшок з рідиною із написом «Пшенична», котрі знаходилися у вказаному автомобілі - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч Т. В. Р о с і к