Постанова № 71014341, 04.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року справа № 823/5408/15

11 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача – не з’явився,

представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – не з’явився,

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 подала позов, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 про нікчемність договору банківського вкладу № 002-23502-180215 від 18.02.2015, укладеного між АТ “Дельтабанк” та ОСОБА_2;

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 включити вкладника ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату за договором банківського вкладу № 002-23502-180215 від 18.02.2015 в розмірі 132000 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів у розмірі 132000 грн. за вкладом ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НС № 367255, виданий Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області 09.12.1997) згідно договору банківського вкладу № 002-23502-180215 від 18.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що 18.02.2015 між позивачем та публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” укладено договір № 002-23502-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая у гривнях”, згідно з яким вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 26303113009930 грошові кошти в сумі 132000,00 грн. Строк дії договору із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 17 серпня 2015 року включно.

У зв’язку із запровадженням тимчасової адміністрації, початком процедури ліквідації банку, позивач зверталася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ “Дельта Банк” із заявами щодо відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Листом АТ “Дельта Банк” від 18.11.2015 № 05-3133995 позивач повідомляється, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було встановлено, що договір № 002-23502-180215 банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015, що був укладений між позивачем та банком, є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Інформацію щодо вищезазначеного Договору не включено до переліку вкладників АТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач вважає, що вона як вкладник банку має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно із Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

04.12.2017 представник позивача подав клопотання про розгляд справи без її участі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що кошти на відкритий депозитний рахунок позивача № 26303113009930 за договором банківського вкладу № 002-23502-180215 від 18.02.2015 надійшли шляхом так званого “дроблення” великого депозиту іншого клієнта банку, а саме: фізичної особи – гр. ОСОБА_3, що підтверджується випискою по угоді від 18.02.2015 та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення “реальних” грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрібанківських проводок. Ця обставина вказує на штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями, а, отже, про їх нікчемність.

Фактично кошти на рахунок позивача вносились третіми особами шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору, правил банківського обслуговування та норм чинного законодавства.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, заява про розгляд справи без його участі в матеріалах справи відсутня. Відповідно до письмових заперечень відповідача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не вчиняв і не допускав жодних протиправних дій чи бездіяльності відносно позивача.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 18 лютого 2015 року між позивачем (вкладник) та публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (банк) укладено договір № 002-23502-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая у гривнях” (далі – Договір), згідно з яким вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 26303113009930 грошові кошти в сумі 132000,00 грн.

Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 17 серпня 2015 року включно (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.10 Договору у разі закінчення строку залучення вкладу, зазначеного в п. 1.3. даного Договору, або в разі дострокового припинення дії цього Договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися із використанням електронних платіжних засобів № 26206704158665, відкритий на ім’я вкладника в установі банку.

18 лютого 2015 року між позивачем (вкладник) та ПАТ “Дельта Банк” (банк) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 002-23502-180215 від 18.02.2015, за якою Сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції: “1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи – резидента або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування / перерахування коштів, що становлять суму вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не укладений”.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 “Про віднесення ПАТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 “Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк”, згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1.

Тимчасову адміністрацію запроваджено спочатку строком на 3 місяці з 03 березня 2015р. до 02 червня 2015 р. включно, потім продовжено ще на 3 місяці до 02 вересня 2015 р. та згодом ще на місяць до 02 жовтня 2015 р.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 02.10.2015 №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Дельта Банк” та призначено уповноважену особу Фонду ОСОБА_1 строком на 2 роки з 05.10.2015 до 04.10.2017 включно.

З офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слідує, що 11.06.2015 Фонд розпочав виплати коштів вкладникам АТ “Дельта Банк” за договорами банківських вкладів. Виплата коштів вкладникам АТ “Дельта Банк” у Черкаській області здійснюється через установи банку-агента АБ “Укргазбанк”.

Від АТ “Дельта Банк” на адресу позивача було надіслано повідомлення про нікчемність правочину № 8821/1478 від 23.09.2015, яким позивач повідомляється про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 002-23502-180215 від 18.02.2015, укладеного між АТ “Дельта Банк” та ОСОБА_2, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

09 жовтня 2015 року позивач отримала через відділення АБ “Укргазбанк” від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти в розмірі 709,73 грн, що підтверджується заявою на виплату переказу.

З метою отримання грошового вкладу, 09.10.2015 позивач зверталася із письмовою заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування ОСОБА_1 щодо надання інформації про причини зволікання (затримки) із проведення виплат за рахунок коштів Фонду.

Листом АТ “Дельта-Банк” від 16.10.2015 № 05-3103809 позивача повідомлено, що її як вкладника було включено до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми за вкладами та відповідна інформація передана до банка-партнера, а саме до АБ “Укргазбанк”.

Листом АТ “Дельта Банк” від 18.11.2015 № 05-3133995 (наданому на заяву позивача від 23.10.2015) позивач повідомляється, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було встановлено, що Договір № 002-23502-180215 банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015, що був укладений між позивачем та Банком, є нікчеми відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Інформацію щодо вищезазначеного Договору не включено до переліку вкладників АТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі – Закон).

Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин 1-3 статті 27 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Положеннями статті 38 Закону визначено ряд заходів, які повинна вживати Уповноважена особа Фонду, щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону (на які є посилання в повідомленні про нікчемність правочину від 23.09.2015 № 8821/1478) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як свідчать матеріали справи, до часу віднесення ПАТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації між ПАТ “Дельта Банк” та позивачем діяв договір банківського вкладу (депозиту), на умовах якого на рахунок позивача внесені кошти у розмірі 132000,00 грн., отже, на позивача поширюється дія гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Суд встановив, що 16 вересня 2015 року уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ “Дельта Банк” винесено наказ № 813 “Щодо заходів, пов’язаних із наслідками виявлення правочинів (договорів) за вкладними операціями”, пунктом 1 якого встановлено застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього наказу. Крім того, внаслідок визнання договорів недійсними, була проведена реституція, що підтверджується витягом з реєстру операцій (Додаток 6 до Наказу № 813 від 16.09.2015).

Відповідно до витягу з реєстру договорів (Додаток 1 до наказу № 813 від 16.09.2015) наслідки нікчемності застосовано до договору № 002-23502-180215 від 18.02.2015, укладеного між банком та позивачем (№ з/п 1578). Згідно витягу з реєстру операцій (Додаток 6 до Наказу № 813 від 16.09.2015), внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 002-23502-180215 від 18.02.2015 банком здійснено повернення коштів з рахунка позивача на рахунок ОСОБА_3 (№ з/п 920).

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу, як такого, що мав на меті штучне створення умов для отримання коштів від Фонду гарантування вкладів, оскільки на час укладання договору між ПАТ “Дельта Банк” та позивачем його сторони не знали та не могли знати про прийняття у майбутньому рішення про введення тимчасової адміністрації та ліквідацію банку. Доводи про наявність у позивача та іншого клієнта банку ОСОБА_3 спільного умислу на неправомірні, на думку відповідача, дії, не підтверджуються жодними доказами.

Посилання уповноваженої особи Фонду на нікчемність договору банківського вкладу, у зв’язку із тим, що кошти на ім’я позивача надійшли внаслідок “дроблення” іншого рахунку цього ж банку є необґрунтованими, оскільки такі обставини не встановлюють нікчемності, так як вчинення таких дій не суперечить законодавству, та можливість внесення коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою-резидентом прямо передбачена умовами зазначеного банківського договору (зокрема, додатковою угодою № 1 від 18.02.2015 до спірного договору банківського вкладу).

Суд зазначає, що за приписами ст. 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім’я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Також згідно положень п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493), кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.

На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім’я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

При цьому, посилання відповідача на пункт 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” (далі - Правила), затверджених ОСОБА_4 Директорів ПАТ “Дельта Банк”(протокол № 14 від 20.03.2013) зі змінами та доповненнями, затвердженими ОСОБА_4 Директорів ПАТ “Дельта Банк” (протокол № 1 від 14.01.2015) не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.11. Правил зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім’я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).

Згідно пункту 1.105. Правил Продукт Банку - окрема банківська послуга або комплекс послуг, що надається Клієнтам Банком та яка має певний ряд характеристик (тарифів та умов).

Додатковою угодою № 1 до Договору № 002-23502-180215 передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції: “1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи – резидента або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються”.

Таким чином, Продуктом Банку - умовами депозитного договору - передбачена можливість зарахування коштів від третьої особи.

З урахуванням наведених умов укладеної між сторонами додаткової угоди до спірного договору банківського вкладу (депозиту), суд дійшов висновку, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи відповідає як Продукту Банку, так і вимогам чинного законодавства України, а тому правочин не є нікчемним.

Суд також зауважує, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 Закону передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання уповноваженої особи Фонду на пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 № 365 “Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України” в частині того, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Суд зазначає, що положення вказаної постанови стосуються безготівкового перерахування коштів в іноземній валюті. Відповідно до обставин даної адміністративної справи, зарахування коштів на рахунок позивача згідно договору банківського вкладу від 18.02.2015 № 002-23502-180215 здійснено в національній валюті – гривні.

Відтак, положення постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 № 365 на поширюються на спірні правовідносини.

Суд звертає увагу на те, що уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним, а кореспондується обов’язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися на встановлених обставинах, які за визначенням у законі тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема, визнання нікчемною угоди.

На думку суду, відповідачем не доведено належними доказами наявності обґрунтованих підстав для визнання нікчемним зазначеного банківського договору за п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Доводи відповідача щодо обмежень, встановлених Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ “Про віднесення АТ “Дельта Банк” до категорії проблемних”, якою, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно статті 75 Закону, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому ОСОБА_2 не було та не могло бути відомо про будь-які додаткові обмеження та вимоги.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про нікчемність спірного договору банківського вкладу, протиправно застосував наслідки його нікчемності, не включивши позивача до переліку владників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду.

Таким чином, рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_1, оформлене наказом № 813 від 16.09.2015, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 18.02.2015 № 002-23502-180215 та застосування наслідків нікчемності вказаного договору є протиправним та підлягає скасуванню.

Обставини повернення Фондом коштів з рахунку позивача на рахунок платника, як наслідку визнання договору нікчемним, не свідчить про те, що позивач вже фактично не може визнаватися вкладником, оскільки такі операції були проведені в межах одного банку та після введення тимчасової адміністрації, тобто такі платежі можуть бути відновлені на рахунках позивача.

Відповідно до 2 статті 27 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно з п. 2 розділу IV вказаного Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

З огляду на те, що включення вкладника до загального реєстру вкладників банку не належить до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 включити вкладника ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не підлягають до задоволення.

Разом з тим, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, керуючись статтею 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами регулюється ст. 27 Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону (в редакції Закону України від 16.07.2015 № 629-VIII, що діє з 01.07.2016), уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті “Урядовий кур’єр” або “Голос України”.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Таким чином, станом на час розгляду справи відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноваженою особою створюється та передається до Фонду саме перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а не перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом. Отже, позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у цій частині.

Відповідно до абз. 15, 16 п.п. 3 п. 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 травня 2016 року № 823), протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

З огляду на те, що Законом передбачено право позивача на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд вважає, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ “Дельта Банк” включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку ОСОБА_2 в публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк”.

В даному випадку відшкодування коштів здійснюється за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після включення та передачі уповноваженою особою Фонду даних про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Оскільки уповноважена особа Фонду таких дій не вчинив, у Фонду відсутня інформація щодо рахунку позивача. Фонд не розглядав питання про виплату позивачу коштів, тобто спірні правовідносини ще не виникли. Зважаючи, що суд позбавлений можливості вирішувати наперед спір, який ще не виник, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_1, оформлене наказом № 813 від 16.09.2015, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу № 002-23502-180215 від 18.02.2015, укладеного між ПАТ “Дельта Банк” і ОСОБА_2, та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язати уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 включити дані про рахунок ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за № 26303113009930 на суму 132000,00 грн до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку ОСОБА_2 в публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” № 26303113009930 на суму 132000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (19714, Черкаська область, Золотоніський район, с. Плешкані, вул. Григор’яна, буд. 29; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1948 (одна тисяча дев’ятсот сорок вісім) грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 11.12.2017.