Ухвала суду № 71012539, 12.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Дніпро

12 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого – Куценко Т.Р.

суддів – Демченко Е.Л.,Максюта Ж.І.

при секретарі – Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Ентрада» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ТОВ «ЕНТРАДА», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ЕНТРАДА» заборгованість за кредитом в розмірі 11 094 027,41 грн, яка складається з 11 000 000,00 грн. – тіло кредиту; 94 027,41 грн. – заборгованість по процентам кредиту, та стягнути з ОСОБА_2, який є солідарним боржником ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ЕНТРАДА» заборгованість за кредитом в розмірі 11 094 027,41 грн, яка складається з 11 000 000,00 грн. – тіло кредиту; 94 027,41 грн. – заборгованість по процентам кредиту, та стягнути з відповідачів судові витрати /т.1 а.с. 2-4/.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року закрито провадження в частині позовних вимог до ТОВ «ЕНТРАДА», та залучено останнє в якості третьої особи /т.1 а.с. 107-109/.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено /т.1 а.с.222-227/.

Стягнуто з ОСОБА_2, який є солідарним боржником ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ЕНТРАДА» заборгованість за кредитом в розмірі 11 094 027 (одинадцять мільйонів дев’яносто чотири тисячі двадцять сім) грн. 41 коп., з яких 11 000 000,00 грн. – тіло кредиту; 94 027,41 грн. – заборгованість по процентам кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 166 410, 41 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви /т.1 а.с. 233-239/

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 13 березня 2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та третьою особою, ТОВ «ЕНТРАДА» було укладено договір кредитної лінії №1, відповідно до п.2.1. якого Банк зобов’язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язується отримати, належним чином використовувати, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.4. Договору цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів.

Згідно п.2.2. Договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) остаточним терміном повернення не пізніше 09 березня 2017 року.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили суму Максимального ліміту кредитування і визначили його у розмірі 12000000,00 грн., при цьому загальний розмір кредитування не може перевищувати 12000000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3.3. кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування. Проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту – одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 10 квітня 2014 року /т.1 а.с.5-15/.

Пунктом 2.7.1 Договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 18,8% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі та порядку, визначеному цим договором.

За змістом п. 2.7.3. кредитного договору, нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту – одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 10 квітня 2014 року.

13 березня 2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України», як кредитором, ТОВ «Ентрада» як боржником та ОСОБА_2 як поручителем було укладено договір поруки № 1. Відповідно до п.2.2. зазначеного договору поруки поручитель ОСОБА_2 поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом за договором кредитної лінії №1 у тому ж обсязі, що ї боржник /т.1 а.с.16-24/.

Відповідно до ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником, а у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У порушення умов договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, в зв’язку з чим, станом на 09 вересня 2015 року розмір заборгованості за кредитним договором становить – 11 094 027,41 грн., яка складається з 11 000 000,00 грн. – тіло кредиту, 94 027,41 грн. – заборгованість по процентам кредиту яка підтверджується розрахунком заборгованості /т.1 а.с. 3/.

Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 21 вересня 2016 року по господарській справі № 905/1301/16 за позовною заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» до відповідача ТОВ «ЕНТРАДА» третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Командитне товариство «АТП 0515», м. Донецьк, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто», м. Донецьк, третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичну особу – підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 12114210,88 грн. було позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ЕНТРАДА» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суму простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 11000000,00 грн., простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1114210,88 грн., судовій збір у розмірі 181713,16 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог до поручителя.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення банком порядку реалізації права вимоги до нього, як до поручителя, колегія суддів відхиляє, оскільки вони суперечать умовам договору поруки від 13 березня 2014 року.

Пунктом 4.3 Договору поруки № 1 від 13 березня 2014 року визначено права кредитора, зокрема підпунктом 4.3.3. визначено право, а не обов’язок направити поручителю вимогу відповідно до умов цього договору.

Крім того, підпунктом 4.3.2. визначено, що Банк без повідомлення поручителя та будь-яких змін до цього Договору має право здійснювати у будь-який час та будь-яким способом право (права), передбачене(і) Кредитним договором, вимагати погашення кредиту (будь-якої його частини), процентів чи інших платежів,які підлягають сплаті відповідно до умов Кредитного договору, застосовувати будь-які способи правового захисту або забезпечення виконання зобов’язання, укладати будь-які мирові (компромісні) угоди (правочини)

Пунктом 3.2.4 спірного договору узгоджено, що з метою реалізації права вимоги до поручителя кредитор має право пред’явити /направити/ вимогу, в той же час не направлення такої вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов’язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

Як вбачається зі змісту договору поруки від 13 березня 2014 року, сторони досягли згоди з істотних умов, своїм підписом у ньому ОСОБА_2 підтвердив про ознайомлення з його істотними умовами.

Судом першої інстанції було вірно враховано п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» яким роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення /вручення/ йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції та судом надано їм належну оцінку колегія суддів вважає, що вони не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення є правильним по суті, постановлене з дотриманням вимог матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_4