Ухвала суду № 71012108, 14.12.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4086/17-к

Провадження № 1-кп/175/237/17

Ухвала

Іменем України

14 грудня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Зюзя О.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040030002895 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, там же проживаючої за місцем реєстрації по вул. Набережній, буд. № 81, громадянки України, ІПН НОМЕР_1, з середньою спеціальною світою, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей: Діану, ІНФОРМАЦІЯ_2 і Владислава, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом від 30 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 15 вересня 2017 року приблизно о 19.10 годині вона, керуючи автомобілем НОМЕР_2 з напівпричіпом «ПВА 1» реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснювала рух по Полтавському шосе з боку вул. Передової м. Дніпра у напрямку с. Балівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Під час руху водій ОСОБА_1, грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 («пішохідний перехід») та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра»), розташованого в районі будинку № 535 по вул. Солідарності у смт. Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області, перед яким зупинилися транспортні засоби попереду неї та на сусідній смузі праворуч, не переконалася у відсутності на пішохідному переході пішоходів, а саме пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, заходів до зменшення швидкості, а в разі потреби зупинки для надання йому дороги не прийняла, змінила свій напрямок руху праворуч, обїжджаючи автомобілі та, продовживши рух, скоїла наїзд на потерпілого.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми нижньої кінцівки: закритого уламкового перелому проксимального метаепіфізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, гемартрозу правого колінного суглобу і саден правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії водія ОСОБА_1, яка грубо порушила вимоги пунктів 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

- п.18.4 - «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному звязку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Необережні дії обвинуваченої ОСОБА_1, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

21 листопада 2017 року до канцелярії суду потерпілий ОСОБА_2 надав заяву про закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України у звязку з примиренням з обвинуваченою, до якої не має претензій, оскільки йому відшкодовано матеріальну шкоду. Розгляд кримінального провадження просив провести без його участі, оскільки знаходиться за межами України.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтвердила факт примирення з ОСОБА_3 та відшкодування йому завданої злочином матеріальної шкоди, та підтримала подану нею 21 листопада 2017 року заяву про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.

Прокурор не заперечував проти задоволення заяв.

Вивчивши обвинувальний акт і матеріали кримінального провадження, надані прокурором, суд приходить до наступного.

Згідно з положенням ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості

є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш мяке покарання.

Виходячи з матеріалів кримінального провадження № 12017040030002895, згідно з якими ОСОБА_1 уперше притягається до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до категорії злочинів невеликої тяжкості, по якому на досудовому слідстві повністю визнала свою провину, відшкодувала у повній мірі завдану потерпілому матеріальну шкоду і примирилася з ним і останній не має до неї будь-яких претензій, про що зазначив у заяві від 21 листопада 2017 року, у суду є підстави для задоволення заяв і закриття кримінального провадження у підготовчому засіданні за примиренням (ст.46 КК України) у відповідності до п.1 ч.2 ст.284, п.2 ч.3 ст.314 КПК України.

У звязку із закриттям провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.

Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 6/10.1/1026 від 24 жовтня 2017 року, які складають 790,96 грн., що підтверджується довідкою Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.к.п.45).

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.46 КК України, ст.ст.284, 314 КПК України, суд

ухвалив:

Заяву потерпілого ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року і заяву обвинуваченої ОСОБА_1 від 21 листопада 2017 року - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження № 12017040030002895 від 16 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1, звільнивши її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у звязку з примиренням з потерпілим.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 790,96 грн. на користь держави (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 6/10.1/1026 від 24.10.2017 року).

Автомобіль «Mercedes-Benz Vito 109 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричіпом «ПВА 1» реєстраційний номер НОМЕР_3, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 по гарантійній розписці від 16.09.2017 року, - після набрання ухвалою законної сили залишити у розпорядженні власників (законних володільців) цих транспортних засобів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Бровченко