Ухвала суду № 71011456, 11.12.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14608/17

Категорія 57

2/295/3903/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про визнання права власності за звільнення спадкового майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять скасувати (зняти) арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 774606) накладений постановою ВП № 37517834 від 15.04.2013р. та зняти заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належать боржнику ОСОБА_3, накладені Богунським відділом державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири № 40, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Небесної Сотні 40-а, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 27 березня 2017 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири № 40, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Небесної Сотні 40-а, як частку в спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_3, померлого 27 березня 2017 року.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені статтею 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Частина 5 ст. 119 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено три позовних вимоги, проте до матеріалів позову долучено платіжний документ про сплату судового збору лише з однієї позовної вимоги немайнового характеру кожним з позивачів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем сплаті підлягає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст 80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи ринкову вартості квартири, суд вважає за доцільне попередньо визначити розмір судового збору в сумі 2500,00 грн. за кожну позовну вимогу майнового характеру.

Крім того, пунктами 5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, встановлено, що позовна заява повинна містить, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Проте у позовній заяві відсутні посилання на докази, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З урахуванням виявлених недоліків, суддя вважає за необхідне залишити вказану заяву без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини – залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків, що не перевищує 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції в частині оплати судових витрат може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Чішман