Ухвала суду № 71010776, 12.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Кулікової С.В.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит»

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року про затвердження мирової угоди

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши йому Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовував тим, що спільне життя з відповідачкою не склалося, вони мають різні погляди на життя та ведення спільного господарства, а тому вважав, що подальше їхнє спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині поділу майна подружжя вказував на те, що нерухоме майно, що є предметом спору придбано під час перебування сторін у шлюбі, тому відповідності до ст. 60 СК України є спільним майном подружжя і підлягає поділу у рівних частках між подружжям.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок якої сторони розривають шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 27.04.1991 Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції за актовим записом № 538.

За ОСОБА_4 визнано Ѕ частину квартири АДРЕСА_1; машиномісце АДРЕСА_2.

За ОСОБА_3 визнано Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» (далі - ПАТ «Банк Національний Кредит», Банк) звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що суд дійшов помилкового висновку, що укладення та затвердження мирової угоди не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди, суд неповно з'ясував обставини справи та вирішив питання про права Банку, оскільки нерухоме майно, яке є предметом позову, знаходиться в іпотеці у ПАТ «Банк Національний Кредит».

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник ПАТ «Банк Національний Кредит» - Лашко І.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача - ОСОБА_6 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відхилити, а ухвалу залишити без змін.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

07 червня 2017 року позивач та відповідач звернулися до суду першої інстанції із спільною заявою про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі, до якої долучили підписану ними мирову угоду (а.с. 28-29).

Порядок вирішення питання у разі укладення сторонами мирової угод врегульовано ст. 175 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що суд постановляє ухвалу про визнання мирової угоди, якщо її умови не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з обґрунтувань позовних вимог та положень ст. 175 ЦПК України суд повинен був встановити обставини щодо належності на праві власності подружжю майна, яке вони бажають поділити, а також з'ясувати чи не перебуває спірне майно під забороною відчуження, чи не мають треті особи права власності на дане майно. Тобто з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди закону і чи не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Постановляючи ухвалу, про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі укладання та виконання умов мирової угоди не буде порушено права, свободи чи інтереси інших осіб, які не беруть участь у справі.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Банк, як особа, що не приймала участі у розгляді справа, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, що суд вирішив питання про його права посилався та те, що 27 липня 2004 року Закрите акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» з однієї сторони (далі - Забудовник), Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця» з другої сторони (далі - Управитель) та установник управління ОСОБА_3 з третьої сторони уклали Договір інвестування у нерухомість та управління майном № 87206, за умовами якого Забудовник зобов'язався своїми силами і засобами збудувати, ввести в експлуатацію та передати об'єкт інвестування ОСОБА_3, яка в свою чергу зобов'язалася сплатити Забудовнику грошові кошти за закріплений об'єкт інвестування та передати на період будівництва придбане майно у довірчу власність Управителю (а.с. 6-11).

Додатковою угодою № 1 до Договору інвестування у нерухомість та управління майном № 87206 від 27.07.2004 внесено зміни, зокрема пункт 2.5. Договору викладено в новій редакції, а саме: об'єкт інвестування квартира АДРЕСА_1 (а.с. 12).

05 січня 2006 року Закрите акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» з однієї сторони, Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця» з другої сторони та установник управління ОСОБА_3 з третьої сторони уклали Договір інвестування у нерухомість та управління майном № 91/220, за умовами якого Забудовник зобов'язався своїми силами і засобами збудувати, ввести в експлуатацію та передати об'єкт інвестування ОСОБА_3, яка в свою чергу зобов'язалася сплатити Забудовнику грошові кошти за закріплений об'єкт інвестування та передати на період будівництва придбане майно у довірчу власність Управителю (а.с. 13-18).

Пунктом 2.5. даного Договору передбачено, що об'єктом інвестування є машиномісце АДРЕСА_2, рівень нижній.

Додатковою угодою № 1/2 від 22.06.2006 внесено зміни до Договору інвестування у нерухомість та управління майном № 91/220, зокрема вказано перелік майна, придбаного ОСОБА_3 та переданого в управління.

4 вересня 2013 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська Авіапошта України-Експрес» (далі - ТОВ «Кур'єрська Авіапошта України-Експрес») укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 05.1-165ю/2013/2-1, відповідно до умов якого Банк зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим Договором та кредитними договорами, що будуть укладені в межах та на виконання умов цього Договору, що становлять його невід'ємну частину, надавати позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим Договором та кредитними договорами повернути кредитні кошти, своєчасно сплатити проценти за користування кредитними коштами та сплачувати інші платежі, визначені цим Договором та кредитними договорами (а.с. 48-50).

24.09.2013 між Банком та ТОВ «Кур'єрська Авіапошта України-Експрес» укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-166ю/2013/2-1, за умовами якого Банк надає позичальнику кредит окремими частинами (траншами) в межах максимального ліміту заборгованості до 2 748 000,00 грн. (а.с. 51-54).

Також 24 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки № 04-646/1-1 (а.с. 56-59).

Пунктом 1.1. даного Договору передбачено, що ОСОБА_3 (іпотекодавець) у якості забезпечення виконання позичальником (ТОВ «Кур'єрська Авіапошта України-Експрес») зобов'язань за кредитним договором передає іпотекодержателю - ПАТ «Банк Національний Кредит» нерухоме майно, яким є: машиномісце АДРЕСА_2.

Також 24.09.2013 між Банком та ОСОБА_3 укладено Договір наступної іпотеки № 04-645/1-1 (а.с. 60-63).

У відповідності до пункту 1.1. даного Договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1.

Матеріали справи не містять доказів, що вказані вище договори іпотеки визнані недійсними у встановленому законом порядку.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд дійшов передчасного висновку, що умови мирової угоди не порушують права інших осіб, зокрема ПАТ «Банк Національний Кредит».

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що умови мирової угоди суперечать закону, оскільки питання про розірвання шлюбу вирішено з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. А при вирішенні питання про визнання мирової угоди розірвання шлюбу відсутні поступки. Питання про розірвання шлюбу за згодою сторін вирішується відповідно до ст. 109 СК України, або, у разі визнання позову, відповідно до ст. 174 ЦПК України шляхом ухвалення рішення.

Вирішуючи спір та постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказаних обставин та наведених положень закону не врахував, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

При цьому, судом не враховано положення ч. 5 ст. 175 ЦПК України, якою передбачено, що якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про затвердження мирової угоди.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, наведених обставин та положень закону не врахував, чим порушив порядок, визначений законом для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі з цих підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі не може залишатися без змін, оскільки постановлена судом з порушенням порядку, визначеного законом, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 756/3054/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12444/2017

Головуючий у суді першої інстанції: ЛуценкоО.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.