Постанова № 71010613, 13.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 911/2672/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Білошкап О.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод", с. Кузьминці Київської областіна ухвалувід 04.10.2017 господарського суду Київської області та постановувід 31.10.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 911/2672/17 господарського суду Київської областіза заявоюБанку "Чеська експортні банка, а.с.", м. Прага, Чеська Республікапро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод"розпорядник майнаЛевицький А.О., с. Великі Дмитровичі Київської областів судовому засіданні взяли участь представники:

боржника ініціюючого кредитораЮринець А.В., голова ліквідаційної комісії; Манойленко К.В., Грабовий А.М., довір., посв. адвокатів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2017 (суддя Наріжний С.Ю.) за заявою Банку "Чеська експортні банка, а.с." (далі - ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі № 911/2672/17 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (далі - ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 5 616 997,91 грн. Суд першої інстанції виходив із наявності усіх визначених чинним законодавством підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 (судді Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.) ухвалу від 04.10.2017 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме ст. ст. 10, 11, 12, 16 Закону про банкрутство, ст. 36 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що судами не надано належної оцінки факту припинення зобов'язань боржника перед ініціюючим кредитором шляхом набуття останнім права власності на заставне майно боржника.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Приписи ст. 16 Закону про банкрутство регламентують порядок порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому, порушення провадження у справі за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства (у випадку звернення з заявою в порядку ст. 95 Закону про банкрутство боржника).

Положеннями частини 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко визначено правові підстави для порушення справи про банкрутство, а саме: справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначена стаття також містить визначення безспірних вимог кредиторів, як грошових вимог кредиторів, підтверджених судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому частина 1 статті 15 Закону про банкрутство у якості однієї з підстав для повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство передбачає не подання заявником доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, у розумінні приписів ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство, неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника виникли на підставі кредитного договору № 21274 від 31.08.2007, за умовами якого боржник отримав кредит у сумі 15 334 250 Євро. Вимоги за вказаним договором забезпечені іпотекою майна боржника за договором іпотеки від 01.10.2007 (земельна ділянка площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002 на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області та збудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно) і заставою рухомого майна за договором застави від 08.10.2007.

Рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 стягнуто з ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" на користь Банку "Чеська експортні банка, а.с." борг у розмірі 15235450 Євро та штрафні санкції за вказаним кредитним договором, а також ухвалено, що боржник має компенсувати Банку "Чеська експортні банка, а.с." витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9 539 263 чеських крон.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 368/2299/13-ц визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення, ухваленого 20.12.2012 Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 за позовом АТ "Чеська Експортні Банка, а. с." до ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" про стягнення основного боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій за кредитним договором № 21274 від 31.08.2007 та згідно з яким TOB "Кузьминецький цегляний завод" має виплатити ТА "Чеська Експортні Банка, а.с." 15235450 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 248 630 355,64 грн. та штрафні санкції. Крім того, ухвалено, що TOB "Кузьминецький цегляний завод" має компенсувати АТ "Чеська Експортні Банка, а.с." витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9 539 263 чеських крон, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 5 632 581,85 грн.

На виконання рішення Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 і ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 368/2299/13-ц Кагарлицьким районним судом Київської області 01.04.2015 видано відповідні виконавчі листи.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зокрема, 28.05.2015 відкрито виконавче провадження № 47694325 з виконання виконавчого листа № 368/2299/13-ц, виданого 01.04.2015 Кагарлицьким районним судом Київської області, про стягнення з ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" на користь Банку "Чеська Експортні Банка, а.с." витрат, пов'язаних з арбітражним розглядом у сумі 9 539 263 чеських крон, що еквівалентно 5 632 581,85 грн.

Саме вказані грошові вимоги і заявлені ініціюючим кредитором у якості безспірних грошових вимог до боржника у заяві про порушення даної справи про банкрутство.

Станом на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство виконавче провадження № 47694325 про стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора 5 632 581,85 грн. перебуває на виконанні більш як три місяці та останнім не виконано.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність ознак неплатоспроможності боржника, оскільки заборгованість в розмірі 5 632 581,85 грн. є безспірною.

Також судами, як першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що безспірність грошових вимог кредитора до боржника в розмірі понад трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, на виконання вимог ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, підтверджена всіма необхідними документами (судовим рішенням, яке набрало законної сили та постановою про відкриття виконавчого провадження, що не була виконана на момент звернення боржника з заявою про порушення справи про банкрутство).

При цьому судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання боржника на припинення його зобов'язань перед ініціюючим кредитором за кредитним договором внаслідок задоволення останнім всіх вимог, які випливають з кредитного договору № 21274 від 31.08.2007, у тому числі пов'язаних із арбітражним розглядом цього спору, шляхом набуття Банком "Чеська Експортні Банка, а. с." права власності на передане в заставу майно боржника з огляду на таке.

Відповідно до норм статей 10, 15, 16 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні судом досліджується наявність чітко визначених законодавством ознак неплатоспроможності боржника, у тому числі наявність триваючого виконавчого провадження з примусового стягнення безспірної заборгованості на користь ініціюючого кредитора. Отже, процедура банкрутства є похідною від ініційованого щодо боржника виконавчого провадження, а тому питання щодо встановлення факту припинення (погашення) відповідного безспірного грошового зобов'язання боржника повинні вирішуватись шляхом визнання відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та припинення порушеного щодо боржника виконавчого провадження.

Проте у даному випадку судами встановлено, що відповідний виконавчий документ є чинним, а порушене щодо боржника виконавче провадження таким, що не закінчено. У зв'язку з чим станом на момент прийняття оскаржуваних судових рішень були наявні всі встановлені Законом про банкрутство ознаки неплатоспроможності боржника в розумінні ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство, що свідчить про відсутність об'єктивних перешкод для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на вищевказане на заслуговують на увагу і посилання боржника в касаційній скарзі на зміст ухвали господарського суду Київської області від 12.04.2017 у справі № 911/869/16, у якій Банку "Чеська Експортні Банка, а. с." було відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" з посиланням на припинення зобов'язань боржника перед ініціюючим кредитором.

У зв'язку з чим суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" та вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі №911/2672/17 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.В. Білошкап О.Є. Короткевич