Ухвала суду № 71009763, 13.12.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1047/17

Провадження № 2/645/1148/17

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - суддя Сілантьєва Е.Є.

секретар судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 про закриття провадження по цивільної справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа – Харківська міська рада про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна у натурі,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями про пров. Унецькому, б. 27 в м. Харкові об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_4 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями по пров. Унецькому, б. 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_2 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями по пров. Унецькому, б. 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна; визначити порядок користування земельною ділянкою виділеною для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні № 27, по пров. Унецькому в м. Харкові, відповідно до виділеним часткам в натурі.

У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. В обґрунтування заяви зазначив наступне: рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно, реальний розподіл житлового будинку та надвірних будівель, перерозподіл ідеальних часток, припинено спільну сумісну власність та виділено у користування ОСОБА_2, ОСОБА_5 89/100 частин домоволодіння за адресою: м. Харків, пров. Унецький, 27, виділено у користування ОСОБА_6 11/100 частин житлового будинку. Після розподілу домоволодіння, 24.05.2011 року ОСОБА_5 подарувала свою частку 89\200 домоволодіння ОСОБА_2 в результаті чого ОСОБА_2 стала власником 89/100 частин житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Унецький, 27. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання права власності на 1/ 2 частину житлового будинку є штучним створенням відмінного предмету позову, що є неприпустимим та фактично позовні вимоги є тотожними з огляду на те, що сторони, предмет та підстава позову не змінені. Виділення в натурі у власність ОСОБА_4 1/2 частин житлового будинку з надвірними будівлями по пров. Унецькому в м. Харкові, як окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна не належить до компетенції суду. Також вказав, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.11.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності було відмовлено. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року.

Відповідач у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували щодо заявленого клопотання, надали письмові заперечення. Також представник позивача у судовому засіданні зазначив, що 21 листопада 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було відмовле­но у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, а ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року рішення залишено без змін. Суди першої та апеляційної інстанцій посилались в своїх рішеннях на те, що спірний житловий будинок на час розгляду справи суттєво перебудований та переобладнаний, поділений в натурі, тому за відсутності спеціальних знань у галузі будівництва, без прове­дення відповідного експертного дослідження суд позбавлений можливості встановити, яку ж частку у співвідношенні до загальної площі будинку становлять приміщення, придбані ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 15.07.1999 року. Враховуючи зазначене, представник позивача вважає, що суди не вирішили спір по суті саме з причин відсутності спеціальних знань у галузі будівництва, ОСОБА_4 вважає за мож­ливе провести розподіл частини житлового будинку № 27, по пров. Унецькому в м. Хар­кові, виділивши йому у власність 1/4 частину майна, у зв’язку з чим просив суд призначити судову будівельно-технічну експертизу по справі. Заявлений позов про поділ майна под­ружжя в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою не є тотож­ним позову про поділ майна подружжя, щодо якого вже є рішення суду першої та апеля­ційної інстанцій, так як тотожними позови вважаються тільки тоді, коли в них одночасно збігаються сторони, підстава та його предмет. Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовною заявою. Так як, предмет позову різний, то підстав для застосування вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК Украї­ни немає.

Суд, вислухавши позивача та відповідача, їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає заяву відповідача такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладання мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з рішення Фрунзенського районного суду від 21 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності предметом судового розгляду було 89/200 частин домоволодіння, та позивач просив визнати 89/200 частин домоволодіння об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також просив виділити у власність позивача 89/400 частин спірного домоволодіння № 27 по пров. Унецькому у м. Харкові, посилаючись при цьому як на правове обґрунтування на презумпцію права власності подружжя, та на той факт, що спірний будинок було придбано у період шлюбу. Зазначеним рішенням суду у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Як вбачається з позовної заяви, яка була уточнена, яка розглядається на цей час предметом судового розгляджу також є право власності на спірний будинок. Так, відповідно позовних вимог позивач просить визнати 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями про пров. Унецькому, б. 27 в м. Харкові об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_4 1/ 4 частину житлового будинку з надвірними будівлями по пров. Унецькому, б. 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна. При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на презумпцію права власності подружжя, на факт придбання спірного майна у період зареєстрованого шлюбу.

Згідно матеріалів справи рішення Фрунзенського районного суду від 21 листопада 2017 року було залишено без змін Ухвалою судової колегії по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 08.02.2017 року.

Посилання представника позивача на той факт, що суд у неповній мірі дослідив обставини справи, що є по суті його незгодою з прийнятим рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що позивач при розгляді справи у суді не скористався своїм правом у призначення та проведенні експертизи, як про це зазначено в Ухвалі судової колегії по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 08.02.2017 року.

Позовні вимоги щодо виділення частини будинку у натурі та визначення порядку користування земельної ділянки є похідними від первісних вимог про визнання права власності та розцінюється судом як штучне створення нового предмету спору, який вже був вирішений судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 205 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа – Харківська міська рада про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна у натурі – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ –