Вирок № 71007884, 12.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6765/17

н.п. 1-кп/415/807/17

ВИРОК

Іменем України

12 грудня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Нестеренка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Стародубцевої Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, інвалідом не являється, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 1) 23 вересня 2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 2) 10 грудня 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 01.11.2014 року за ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 31.10.2014 року умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 29 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2017 року, в денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого в будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку мобільного телефону «Lenovo S820», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1153-237у від 02 жовтня 2017 року, становить 783 гривні 33 копійки, що належить потерпілій ОСОБА_3, чим завдав останній майнову шкоду на вказану суму.

02 жовтня 2017 року, в денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку на вхідних дверях, проник до квартири АДРЕСА_1, звідки повторно, таємно, викрав майно, яке належать ОСОБА_4, а саме:

-мобільний телефон марки «Lenovo» модель «A1000», вартістю 833 гривні 33 копійки, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/1162е від 05.10.2017 року;

-зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Samsung», вартістю 46 гривень 33 копійки;

-мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-C 3520», вартістю 250 гривень;

-мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S 5282», вартістю 366 гривень 67 копійок;

-мобільний телефон марки «Nokia» модель «1280», вартістю 160 гривень;

-мобільний телефон марки «LG» модель «Р715», вартістю 883 гривні;

-мобільний телефон марки «Lenovo» модель «A 516», вартістю 260 гривень;

-праска марки «Dex» модель «DSI 22», вартістю 243 гривні;

-фен для сушіння волосся марки «Philips», модель «Salon Classic 1600», вартістю 211 гривень 33 копійки;

-мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT s5260», вартістю 516 гривень 67 копійок, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/1241-251е від 01.11.2017 року;

-телевізор марки «Toshiba» моделі «218 D7S», вартістю 1016 гривень 67 копійок, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/1341е від 14.11.2017 року, завдавши останній майнової шкоди на загальну суму 4787 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним, інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно, 19 вересня 2017 року, в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого в будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку мобільного телефону «Lenovo S820», який продав за 400 гривень, а гроші витратив на продукти харчування. Крім того, 02 жовтня 2017 року, в денний час, шляхом зламу замку на вхідних дверях, проник до квартири АДРЕСА_1, звідки викрав майно, зазначене в обвинувальному акті. Відповідаючи на питання суду зазначив, що крадіжки вчиняв через відсутність грошових коштів на продукти харчування, але на даний час він влаштовується на роботу. Мобільний телефон потерпілій ОСОБА_3 було повернуто, а завдана майнова шкода потерпілій ОСОБА_4 відшкодована частково, шляхом повернення викраденого майна, крім двох мобільних телефонів. В подальшому зобов'язався відшкодувати майнову шкоду потерпілій ОСОБА_4 в повному обсязі. Він готовий нести відповідальність за вчинені злочини, однак просив при призначенні покарання врахувати, що він проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_5, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, крім того його співмешканка на даний час вагітна. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та просив суд не позбавляти його волі і надати шанс на виправлення.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати дане кримінальне провадження за її відсутністю, у зв'язку із перебуванням за межами міста Лисичанська, майнова шкода їй відшкодована в повному обсязі, майнових претензій до обвинуваченого вона не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати кримінальне провадження без її участі, у зв'язку з зайнятістю на роботі. Майнова шкода відшкодована їй частково, через що, має намір звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Покарання просила призначити на розсуд суду.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також, суд вважає доведеною в судовому засіданні винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжких злочинів (ч. 3 ст. 185 КК України);

- особу винного, який офіційно не працює, не одружений, але має сталі соціальні зв'язки, проживаючи однією сім'єю з громадянкою ОСОБА_5, яка є вагітною, що підтверджується довідкою лікаря-гінеколога від 23.11.2017 року, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06.05.2016 року (а.с.57,109), інвалідом не являється, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.54,55,104,107), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.56,108), раніше судимий (а.с.50,103);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання, з числа передбачених, за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який офіційно не працює, єдиного джерела доходів не має, маючи не зняті та непогашені судимості, в тому числі і за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні злочини проти власності, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, активне сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав змістовні, повні та правдиві свідчення про обставини вчинених злочинів, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв розкриттю кримінальних правопорушень та з'ясуванню обставин вчинення даних злочинів, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також те, обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, має сталі соціальні зв'язки, проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_5, з якою проживає однією сім'єю та яка є вагітною, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, враховуючи думку потерпілих, які просили призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого, та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише, і, не в першу чергу, від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не пред'явлені, що не позбавляє права останніх відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судових товарознавчих експертиз: № 19/113/9-3/1153-237е від 02.10.2017 року (а.с.26-29), у сумі 593 грн. 22 коп. (а.с.25), № 19/113/9-3/1162е від 05.10.2017 року (а.с.28-30), у сумі 395 грн. 48 коп. (а.с.27), № 19/113/9-3/1241-251е від 01.11.2017 року (а.с.53-69), у сумі 1779 грн. 66 коп. (а.с.70), № 19/113/9-3/1341е від 14.11.2017 року (а.с.88-90), у сумі 395 грн. 48 коп. (а.с.87), а всього на загальну суму 3163 (три тисячі сто шістдесят три) гривні 84 копійки, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- мобільний телефон «Lenovo S820», що відповідно до постанови слідчого Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 02.10.2017 року (а.с.30), переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3.(а.с.31) - підлягає поверненню власниці - потерпілій ОСОБА_3;

- зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Samsung», зарядний пристрій до мобільного телефону, фен для сушіння волосся марки Philips Salon Classic 1600»; праска марки «Dex», мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-C 3520»; мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S 5282»; мобільний телефон марки «Nokia» модель «1280», мобільний телефон марки «LG» модель «Р715», мобільний телефон марки «Lenovo» модель «A 516», телевізор марки «Toshiba» модель «218 D7S», що відповідно до постанови слідчого Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 17.11.2017 року (а.с.91), передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - підлягають поверненню власниці - потерпілій ОСОБА_4

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз: № 19/113/9-3/1153-237е від 02.10.2017 року, у сумі 593 грн. 22 коп., № 19/113/9-3/1162е від 05.10.2017 року, у сумі 395 грн. 48 коп., № 19/113/9-3/1241-251е від 01.11.2017 року, у сумі 1779 грн. 66 коп., № 19/113/9-3/1341е від 14.11.2017 року, у сумі 395 грн. 48 коп., а всього на загальну суму 3163 (три тисячі сто шістдесят три) гривні 84 копійки (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- мобільний телефон «Lenovo S820», що відповідно до постанови слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 02.10.2017 року, знаходиться зберігання потерпілої ОСОБА_3 - повернути власниці - потерпілій ОСОБА_3;

- зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Samsung», зарядний пристрій до мобільного телефону, фен для сушіння волосся марки Philips Salon Classic 1600»; праска марки «Dex», мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-C 3520»; мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S 5282»; мобільний телефон марки «Nokia» модель «1280», мобільний телефон марки «LG» модель «Р715», мобільний телефон марки «Lenovo» модель «A 516», телевізор марки «Toshiba» модель «218 D7S», що відповідно до постанови слідчого Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 17.11.2017 року, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - повернути власниці - потерпілій ОСОБА_4.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілим, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова