Ухвала суду № 71005497, 13.12.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/6337/17

№ 2-з/183/206/17

13 грудня 2017 року м.Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

11 грудня 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГР-ЕС ТРЕЙД», ОСОБА_2 про солідарне стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витрат, пов`язаних з транспортуванням транспортного засобу, витрат на правову допомогу, переданий головуючому судді 13 грудня 2017 року.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову у справі, у відповідності до якої просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти на розрахункових рахунках: № 37511000143276 в Державному Казначействі України; №№ 26040050002259, 26000060808524, 26054060796024 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», №№ 26055000085983, 26050000085171, 26055000085767, 26004615045400, 26004615045400 в АТ «УкрСиббанк»; №№ 26051455000855, 26007455004236 в АТ «ОТП БАНК»; №№ 26003615045401, 26048615045400 в АТ «УкрСиббанк», що належать ТОВ «ПРОГР-ЕС ТРЕЙД» (49083, м. Дніпро, вул. Дарницька, буд. 21, приміщення XVIII, код ЄДРПОУ 36962089), в межах загальної суми позовних вимог, що складає 53 450,00 гривень.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що станом на день звернення з позовом будь яких пропозицій зі сторони Відповідача-1 та Відповідача-2 врегулювати спір з урахуванням понесених витрат та завданої моральної шкоди не надходило. Враховуючи, що ТОВ «ПРОГР-ЕС ТРЕЙД» жодного разу не зявилась до залу судових засідань, не направило свого повноважного представника та намагається уникнути в подальшому від зобовязань сплачувати за судовим рішенням, як власник транспортного засобу, є всі підстави просити накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Відповідача-1. Вказує, що є достатньо підстав вважати, що своїми діями ТОВ «ПРОГР-ЕС ТРЕЙД» навмисно затягуватиме судовий розгляд справи та усіляким чином уникатиме від відшкодування завданої матеріальної шкоди та що рішення суду по справі може бути не виконано.

Сторони відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України не викликалися.

Дослідивши матеріали цивільного позову, заяви про забезпечення позову, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст.152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу солідарного стягнення матеріальної та моральної шкоди. З поданих заявником доказів не вбачається, що заходи забезпечення позову, на застосуванні яких наполягає позивач призведуть до порушення прав третіх осіб, які не є стороною у справі та можуть бути перешкодою для господарської діяльності інших осіб.

Водночас, суду не надано доказів та не наведено аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Так, позивачем вказано на невжитті заходів щодо відшкодування шкоди в добровільному порядку, не направлення представника до суду. Однак, означені підстави як самі по собі так і в сукупності не свідчать про можливість невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду у справі. Також не наведено підстав для висновку про відповідність виду забезпечення позову арешту позовним вимогам, якими є стягнення шкоди.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся 11 грудня 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вказаною позовною заявою. Станом на момент звернення з заявою про забезпечення позову провадження у справі не відкрито. Позивач не входить до кола осіб, які на підставі ч.4 ст. 151 ЦПК України, мають право звернутися до суду з заявою про забезпечення позову до подання позову тому, що цією нормою закону передбачено захист права інтелектуальної власності, тоді як позивач ставить питання про захист своїх майнових прав.

Внаслідок викладеного, враховуючи дату звернення заявника із заявою про забезпечення позову, відсутність обґрунтування належності виду забезпечення позову позовним вимогам, відсутність доказів на підтвердження необхідності застосування заходів забезпечення - в задоволенні заяви належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, 153, 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов