Ухвала суду № 71004469, 13.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про призначення експертизи

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.

секретар судового засідання: Процук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1А – керівник, ОСОБА_2 – довіреність від 21.02.2017;

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 01-36-66 від 13.12.2016;

від відповідача-2:Штоля А.О. – довіреність № 279/исх-гс від 26.12.2016;

від відповідача-3: ОСОБА_4 – довіреність № 16-08/2265-6311 від 05.10.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЛІРА»

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2017

у справі № 916/685/17

за позовом: Приватного підприємства «ЛІРА»

до відповідачів:

Департаменту комунальної власності

Одеської міської ради

Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про: солідарне стягнення 1 969 104,00 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2017 року Приватне підприємство «ЛІРА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності та Одеської міської ради про солідарне стягнення 1 969 104,00 грн.

Позов з посиланням на положення ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 773, 778 Цивільного кодексу України мотивовано наявністю у відповідачів солідарного обов’язку з відшкодування позивачу, як орендарю за Договором, витрат, пов’язаних з реконструкцією орендованого майна.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 22.05.2017 за власною ініціативою залучив Державну Казначейську службу України Головне Управління в Одеській області в якості іншого відповідача мотивуючи тим, що у позовній заяві наявна вимога про зобов’язання Державної Казначейської служби України Головного Управління в Одеській області виконати судове рішення в частині грошового стягнення в розмірі 1 969 104,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 в задоволені позову відмовлено повністю з підстав його необґрунтованості та недоведеності матеріалами справи.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Приватне підприємство «ЛІРА» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт, згідно поданої апеляційної скарги, визначає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази стосовно того, що всі роботи проведені за письмовим погодженням орендодавця. Безпідставним, на думку скаржника, є й висновки суду щодо відшкодування вартості проведених робіт з реконструкції орендованого майна до 1997 року шляхом надання пільгових умов по сплаті орендних платежів, а також відхилення поданого ним клопотання про призначення у справі судово-оціночної експертизи.

Одеська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів апелянта заперечила з підстав їх необґрунтованості, просила оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу – без задоволення. Призначення судово-оціночної експертизи вважала недоцільним, з огляду на відсутність в матеріалах справи оригіналів первинних документів, необхідних для її проведення, зокрема, тих, що підтверджують проведення робіт підрядними організаціями (відповідні договори та акти виконаних робіт, акти приймання-передачі матеріалів).

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу, зазначило, що Одеська міська рада та Департамент комунальної власності не обслуговується в органах Казначейства, у зв’язку з чим виконання рішення у даній справі ГУ ДКСУ в Одеській області буде неможливим. При цьому, зазначає, що не є стороною по договору оренди нежитлового приміщення № 7/004 від 16.12.1998 та не є контролюючим органом з питань оренди комунальної/державної власності, у зв’язку з чим даний спір повинен вирішуватись між сторонами зазначеного договору оренди.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечував зазначаючи, що на момент пред’явлення ПП «ЛІРА» позовної заяви договір оренди нежитлового приміщення № 7/004 від 16.12.1998 є чинним, тому не наступила подія згідно з якою ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» пов’язує право позивача на пред’явлення вимог про стягнення вартості поліпшень. При цьому, вважає, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на проведення капітального ремонту (реконструкції).

Ухвалою від 25.10.2017 змінено найменування відповідача-3, Державної казначейської служби України Головного управління в Одеській області, на Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

07.11.2017 позивач через канцелярію суду на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 надав письмові пояснення щодо предмету позовних вимог та визначення заявленої до стягнення суми як вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна, зазначивши, що у спірний період проводились роботи з капітального ремонту орендованого приміщення, внаслідок чого були створені невід’ємні поліпшення. З метою визначення вартості невід’ємних поліпшень, які утворилися внаслідок проведення відповідних робіт, просив суд призначити у справі судово-оціночну експертизу.

Одеська міська рада, в наданих 22.11.2017 письмових поясненнях, у світлі заявленого позивачем клопотання про призначення експертизи, виклала свою позицію щодо виду експертизи, переліку питань, які можуть бути поставлені експерту (-ам) та експертної установи, якій може бути доручено проведення такої експертизи.

28.11.2017 через канцелярію суду від апелянта надійшли письмові пояснення щодо викладених Департаментом комунальної власності у відзиві на апеляційну скаргу обставин неузгодження орендодавцем проведення реконструкції орендованого приміщення та клопотання про призначення у справі судово-оціночної експертизи.

В судовому засіданні від 13.12.2017 колегією суддів на обговорення поставлене питання стосовно призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача подане клопотання про призначення судово-оціночної експертизи підтримав.

Представник Департаменту комунальної власності в судовому засіданні надав клопотання, згідно якого вважав за доцільне призначити у справі комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої слід доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також запропонував перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експертам.

Представник Одеської міської ради висловився на підтримку наданих суду письмових пояснень щодо призначення у справі експертизи.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами клопотання та пояснення стосовно необхідності призначення у справі судової експертизи, її виду, переліку питань, які можуть бути поставлені на вирішення експертам, та пропозицій щодо експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально правова вимога позивача до відповідачів 1-2 про стягнення з останніх в солідарному порядку витрат на реконструкцію орендованого майна.

Нормативно позов в цій частині обґрунтовано положеннями ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 773, 778 Цивільного кодексу України.

У світлі обраного позивачем способу захисту та зважаючи на визначені ним правові підстави позову, при розгляді даного спору встановленню підлягає факт створення орендарем внаслідок проведених будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту невід’ємних поліпшень орендованого майна, а також їх вартості.

Згідно із ч.3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» апеляційний господарський суд, яким з огляду на положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Згідно п. 3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 №4 на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою ст.41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (надалі - Інструкція №53/5) до основних видів експертизи відносить, у тому числі, інженерно-технічну, серед якої виділяють будівельно-технічну та оціночно-будівельну.

Відповідно до п.п.1.2.11 п.1.2 розділу І Інструкції №53/5 згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно п.1.8 Інструкції №53/5 підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. (абзац 1, 2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4).

Відповідно до пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Враховуючи, що позиція позивача полягає у відшкодуванні вартості невід’ємних поліпшень, які на думку останнього, утворилися внаслідок проведення узгоджених з орендодавцем робіт по реконструкції та капітальному ремонту предмета оренди, встановлення їх фактичної наявності та розміру має істотне значення для правильного вирішення цієї справи та потребує спеціальних знань, суд вважає за потрібне в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України призначити комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу.

Відповідно до частини другої статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 1.5 Інструкції № 53/5 встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Позивач пропонує доручити проведення експертизи ТОВ ОФ «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА». Одеська міська рада та Департамент комунальної власності вважають за необхідне доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Розглянувши пропозиції сторін щодо визначення експертної установи, колегія суддів, приймаючи до уваги встановлену зону регіонального обслуговування Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, вимоги Інструкції № 53/5 та рекомендаційні роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», вважає за необхідне призначити судову експертизу Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

За висновком колегії суддів, саме позивач є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 41, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

У Х В А Л И Л А:

1. Призначити у справі № 916/685/17 комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу.

2. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

3. Поставити на вирішення експертній установі наступні питання:

3.1. чи були створені невід’ємні поліпшення в результаті проведення Приватним підприємством «ЛІРА» протягом 1998-2009 р.р. робіт з реконструкції та капітального ремонту орендованих ним на підставі договору оренди № 7/004 від 16.12.1998 приміщень по вул. Дніпропетровська дорога, 70 в м. Одеса? Якщо так, вказати їх перелік та об'єм;

3.2. з урахуванням результатів дослідження по питанню, викладеному в п. 3.1:

3.2.1. визначити вартість невід’ємних поліпшень об’єкту оренди - приміщень по вул. Дніпропетровська дорога, 70 в м. Одеса, що були здійснені Приватним підприємством «ЛІРА»?

3.2.2. визначити, на яку суму збільшилась вартість орендованих Приватним підприємством «ЛІРА» на підставі договору оренди № 7/004 від 16.12.1998 приміщень по вул. Дніпропетровська дорога, 70 в м. Одеса, після здійснення Приватним підприємством «ЛІРА» невід'ємних поліпшень?

4. Попередити експертів, які безпосередньо будуть здійснювати експертне дослідження, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків згідно із ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України відповідно.

5. Оплату вартості експертиз покласти на позивача (Приватне підприємство «ЛІРА», 65069, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,70, код 13889920).

6. Матеріали справи № 916/685/17 направити експертній установі для дослідження та використання у проведенні експертизи.

7. Копію ухвали направити сторонам та експертній установі.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Г.П. Разюк

ОСОБА_5