Постанова № 71004451, 12.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Риженко М.Ю., за посвідченням;

від Кабінету Міністрів України - Ківало Л.В., довіреність №03-35/1702 від 22.02.2017;

від Міністерства оборони України - Добров Ю.І., довіреність №220/435/д від 24.12.2016р.;

від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси - Єрємєєва К.С., довіреність №2 від 03.01.2017р.;

від Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області - не з'явився;

від Державного підприємства „Одеський авіаційний завод" - Іванцова З.А., довіреність №58/ЮД від 05.12.16р.;

треті особи:

від ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,- Гладишева О.О., за ордерами;

особисто з'явились:

ОСОБА_18

ОСОБА_19

ОСОБА_9

ОСОБА_20

ОСОБА_21

ОСОБА_22

ОСОБА_23

ОСОБА_16

ОСОБА_17,

Представники інших учасників процесу в судове засідання не з'явились, повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_21, ОСОБА_9, Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 15 лютого 2017 року

у справі № 916/1900/16

за позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, в інтересах держави,

в особі Кабінету Міністрів України (позивач 1)

та Міністерства оборони України (позивач 2)

та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (позивач 3)

До відповідача: Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство „Одеський авіаційний завод",

ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_9, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_20, ОСОБА_38, ОСОБА_39, , ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_21, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_12, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_13, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_23, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_16, ОСОБА_72, ОСОБА_17, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78

про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про:

- визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V „Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного,

- зобов'язання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання акту прийому - передачі земельну ділянку загальною площею 6,2930 га, вилучену рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 № 774-V (згідно заяв про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог від 17.08.2016 та 15.02.2017 рр.)

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 лютого 2017 року (колегія суддів у складі головуючого Демешина О. А., суддів Малярчук І.А. , Зайцева Ю.О.) позов задоволено, визнано незаконним та скасовано Рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V „Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7.7330га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с.Молодіжного.

Зобов'язано Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання Акту прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 6,2930га, вилучену Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V.

Стягнуто з Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області 2756 гривень судового збору на користь Військової прокуратури Південного регіону України.

При винесенні рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи Рішення № 774-V, не мав правових підстав для вилучення земельної ділянки площею 7,7330 із земель Міністерства оборони України і діяв поза межами та не у спосіб, передбачений наведеними законами України, внаслідок чого незаконно розпорядився землями державної власності, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача Кабінету Міністрів України (його компетенції, повноважень тощо), що є підставою для скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Оскільки незаконне Рішення № 774-V Молодіжненської сільської ради не породжує правових наслідків, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути частину (6,2930га) земельної ділянки, яка була предметом цього Рішення, також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування зазначеного Рішення.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у застосуванні строку позовної давності, зазначивши, що про спірне Рішення № 774-V від 17.07.2007р. було відомо лише Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси, начальник якого, власне і направляв на адресу Молодіжненської сільської ради лист № 836 від 01.06.2007р. про передачу земельної ділянки відповідачу, з огляду на те, що ним же, начальником КЕВ м. Одеси підписувався і Акт прийому передачі земельної ділянки від 07.08.2007р.. Матеріали справи не містять доказів, що про прийняте Рішення № 774-V та про передачу Молодіжненській сільській раді земельної ділянки із земель оборони було відомо іншим позивачам - Кабінету Міністрів України та Міністерству оборони України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, треті особи ОСОБА_21 та ОСОБА_9 звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду Одеської області скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також з судовим рішенням не погодився відповідач - Молодіжненська сільська рада, та звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, з доводами аналогічними з доводами апеляційних скарг ОСОБА_21 та ОСОБА_9

Обґрунтовуючи апеляційні скарги, ОСОБА_21 в особі адвоката Бойко Н.І., ОСОБА_9 в особі адвоката Гладишевої О.О., Молодіжненська сільрада зазначають, що не відповідає обставинам справи висновок суду про задоволення позову, оскільки рішення Молодіжненської сільради є одноразовим актом та вичерпало свою дію після виконання, тому не може бути скасоване.

Тому, апелянти вважають, що прокурором невірно обраний спосіб захисту порушеного права, який не призведе до відновлення прав.

Крім того, скаржники зазначають, що позовні вимоги про повернення земельної ділянки у розмірі 6,2930 га взагалі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки наразі такої земельної ділянки загальною площею 6,2930 га як об'єкта цивільного обігу, не існує, її не визначено в натурі, не обмежено межовими знаками, отже її повернення неможливе.

Також апелянти вважають безпідставною відмову суду першої інстанції у застосуванні строків позовної давності, оскільки облік земельної ділянки на балансі КЕВ м. Одеси ще не свідчить про його право власності на цей об'єкт. Також, акт приймання-передачі від 06.08.2007 року затверджено головою Молодіжненської сільради та погоджено заступником командувача військ Південного оперативного командування з будівництва розквартирування військ О.В. Осадченко, за підписом останнього та печаткою Міноборони України. Отже, Міноборони знало про вказаний акт.

У відзивах на апеляційні скарги представник третьої особи ДП «Одеський авіаційний завод» зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строки позовної давності, який пропущено позивачами, та також просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.

У заяві від 03.04.2017 року треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_40, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_63, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_68, ОСОБА_17, ОСОБА_78 підтримали апеляційні скарги у повному обсязі (а.с.195).

В судовому засіданні 12.12.2017 року представники військової прокуратури Південного регіону України, Міністерства оборони та Кабінету Міністрів, Квартирно-експлуатаційного відділу заперечували проти задоволення апеляційних скарг, з мотивів, викладених у письмових запереченнях, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Адвокат Гладишева О.О. наполягала на задоволенні апеляційних скарг.

В судові засідання апеляційного суду не з'являвся представник Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судових засідань Одеського апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним актом на право користування землею серії НОМЕР_1 від 1986 року Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району, правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса (Позивач 3 по справі) в користування для державних потреб було відведено земельну ділянку площею 586,5га в межах згідно з планом землекористування.(т.1 а.с.19)

17.07.2007р. Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області було прийнято рішення № 774-V "Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного" (Далі - Рішення № 774-V).

Даним рішенням Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області вирішила:

1. Вилучити із земель Міністерства оборони України (КЕВ міста Одеси) земельну ділянку загальною площею 7,7330 га, яка використовується КЕЧ Одеського району з 1986 року на підставі Державного акту на право постійного користування землею №Р-6-86, 1986 року (Б №032344) та зарахувати ії до земель запасу Молодіжненської сільської ради, загальною площею 7,7330 га, в тому числі: земельну ділянку площею 7,7330 га території земель рекреаційного призначення (в межах с. Молодіжного);

2. Зобов'язати КЕВ міста Одеси:

- оформити акт прийому передачі земельної ділянки в землі запасу Молодіжненської сільської ради,

- надати Державний акт на право постійного користування земельної ділянки № Р-6-86, від 1986 року (Б №032344), в Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів для внесення до нього змін у відповідності до цього рішення. (т.1 а.с.27)

Відповідно до акту прийому передачі земельної ділянки із земель Міністерства оборони України в землі запасу Молодіжненської сільської ради погодженого Заступником командувача військ Південного ОК з будівництва і розквартирування військ - начальник управління (квартирно-експлуатаційного) О.В. Осадченко від 06.08.2007р. та затвердженого Головою Молодіжненської сільської сільської ради В.О. Гуляєвим від 07.08.2007р. комісія у складі начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Яковенко В.А., землевпорядника Молодіжненської сільської ради Якуніної О.В., директора ДП «ОАРП «Одесавіаремсервіс» Юхачова В.В. на підставі листа квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса від 1 червня 2007 року №836 та рішення XII сесії V скликання Молодіжненської сільської сільської ради № 774 - V від 17 липня 2007 року, провела прийом-передачу земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га із користування земель Міністерства оборони України військового містечка №1 (м. Іллічівськ) в землі запасу рекреаційного призначення Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжне). З подальшим використанням під існуючу базу відпочинку «Авіаремонтник» ДП «ОАРП «Одесавіаремсервіс» (т.1 а.с.63).

В подальшому за поданням директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеське авіаційно-ремонтне підприємство «Одесаавіаремсервіс» Юхачова В.В. від 08 жовтня 2007 року, Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 11 жовтня 2007 року № 895- V, враховуючи свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.02.2005 року, а саме на будівлі та споруди бази відпочинку «Авіаремонтник» за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Молодіжне, вул. Прибережна, 1, було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення Державному підприємству Міністерства оборони України «Одеське авіаційно-ремонтне підприємство «Одесаавіаремсервіс» у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки, площею 3,9505 га для експлуатації та обслуговування фактично існуючих будівель та споруд бази відпочинку «Авіаремонтник».

Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 14 грудня 2007 року № 1005- V було надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу «Дачне товариство «Авіаремонтник» на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 3,7825 га для індивідуального дачного будівництва та надано дозвіл на розроблення містобудівного обгрунтування для індивідуального дачного будівництва.

Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 30 травня 2011 року № 284- VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України - членам ОК ДТ «Авіаремонтник» згідно з додатками для індивідуального дачного будівництва за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул.Берегова,5» відповідно до п.3 якого вирішено видати членам ОК ДТ «Авіаремонтник» державні акти на право власності на земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва. т.1 а.с.103-104.

В подальшому були прийняті також рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24 листопада 2011 року № 508- VI, від 30 червня 2010 року № 1930- V, від 11 жовтня 2011 року № 459- VI, від 28 липня 2014 року № 1555- VI, від 27 червня 2014 року № 1519- VI, від 22 серпня 2013 року № 1184- VI, якими також були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України - членам ОК ДТ «Авіаремонтник» згідно з додатками для індивідуального дачного будівництва за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул.Берегова,5 т.1.а.с.105-115.

До переліку осіб, яким були затверджені відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність на підставі даних рішень, увійшли, зокрема, треті особи по справі, а саме ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_9, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_20, ОСОБА_38, ОСОБА_39, , ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_21, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_22, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_12, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_13, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_23, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_16, ОСОБА_72, ОСОБА_86, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78.

Як вже було зазначено вище предметом спору у даній справі є вимога першого заступника військового прокурора Південного регіону України заявлена в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007р. № 774-V "Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеси земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного" та зобов'язання повернути земельну ділянку, площею 6239 га.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог земельного законодавства та з перевищенням повноважень сільської ради, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, а поверненню підлягає земельна ділянка площею 6,239 га, а не площею 7,7330га, оскільки до матеріалів справи фізичними особами, які були залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, додані докази того, що частина земельної ділянки із 7,7330 га в розмірі 1,440 га була передана у власність цих осіб по 0,02 га кожному, а одній особі (ОСОБА_59.) - 0,04 га.

Зокрема, це підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки, витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки та актів прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Також суд першої інстанції зазначив, що, оскільки незаконне рішення № 774-V Молодіжненської сільської ради не породжує правових наслідків, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути частину (6,2930га) земельної ділянки, яка була предметом цього рішення, підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування зазначеного Рішення.

Статтею 13 Земельного кодексу України та статтями 9, 14 Закону України „Про Збройні Сили України" встановлено, що землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, зокрема, земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Статтею 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Дійсно матеріали справи не містять згоди Кабінету Міністрів України на вилучення спірної земельної ділянки. На момент прийняття спірного рішення № 774-У, відповідно до ст.ст. 13, 77, 84 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" та ст. 9 Закону України "Про оборону" спірна земельна ділянка належала до державної власності і відносилась до земель оборони.

Власне із самого спірного Рішення № 774-V від 17.07.2017р. вбачається, що земельна ділянка загальною площею 7,7330га, яка використовувалась КЕЧ Одеського району з 1986 року на підставі Державного акту на право постійного користування від 1986р (НОМЕР_1) була вилучена із земель Міністерства оборони України (КЕВ міста Одеси) на підставі листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси № 836 від 01.06.2017р. за підписом начальника вказаного відділу Яковенко В.А.

Судова колегія вважає, що на підставі приписів ст.ст.13, 149 Земельного кодексу України та вищевказаних норм права Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, яка вважалася розмежованою, а тому не могла вилучати її з постійного користування КЕВ м. Одеси та приймати рішення стосовно зарахування земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного.

Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо задоволення позовних вимог в частині скасування та визнання незаконним спірного рішення, з наступних підстав.

Судова колегія зазначає, що обраний прокурором спосіб захисту про визнання незаконним і скасування відповідного рішення сільської ради не забезпечує реального захисту порушеного права позивача.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За приписами пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Земельний кодекс України є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 Земельного кодексу України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення статті 11 Цивільного кодексу України, статей 78, 116, 122 Земельного кодексу України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

За таких обставин, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень. (Постанова Верховного Суду України від 16.01.2015 р. у справі №6-2510цс15).

З аналізу змісту спірного рішення та матеріалів справи вбачається, що дане рішення Молодіжненської сільської ради вичерпало свою дію внаслідок його виконання шляхом фактичного вилучення земельної ділянки із земель Міністерства оборони України в землі запасу Молодіжненської сільської ради площею 7,733 га та складенням відповідного акту прийому-передачі земельної ділянки у складі начальника КЕВ міста Одеси Яковенко В.А., землевпорядника Молодіжненської сільської ради Якуніної О.В. та директора ДП ОАРП „Одесавіаремсервіс" Юхачова В.В.. Вказаний Акт був затверджений 06.08.2007р. заступником командувача Південного ОК з будівництва Осадченко О.В., а 07.08.2007р. - головою Молодіжненської сільської ради Гуляєвим В.О..

Що стосується пункту 2 рішення щодо обов'язку КЕВ надати державний акт для внесення змін до нього, судова колегія зазначає, що такий пункт взагалі не має правових наслідків, оскільки зі змісту не вбачається обов'язок внести зміни, а лише надати акт.

Тобто, за таких обставин, спірне рішення за своїм змістом та правовою природою не породжує підстав виникнення цивільного речового права осіб, зокрема, й права власності або користування на землю, у даних спірних правовідносинах.

Висновок суду першої інстанції про поновлення прав держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони шляхом визнання даного рішення про вилучення земель та передачі до земель запасу незаконним є помилковим.

Тобто, судова колегія зазначає, що скасування даного рішення про вилучення земельної ділянки, яке не породжує правових наслідків за своєю суттю та вичерпало дію фактичним виконанням, без скасування рішень, наслідком яких є виникнення права власності або права користування землею щодо оформлення державних актів на землю або актів на користування землею, не відновлює права позивачів по справі.

Позовні вимоги щодо зобов'язання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси шляхом складання акту прийому - передачі земельну ділянку, загальною площею 6,2930 га, вилучену рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 № 774-V, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2017 року перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області із заявою «про уточнення позовних вимог», в якій зазначає, що первісна редакція позову містить вимогу про повернення земельної ділянки 7,7330 га, однак під час розгляду справи судом встановлено, що із складу земельної ділянки загальною площею 7,7330 га передано у приватну власність 72 громадянам земельну ділянку загальною площею 1,44 га. (т.7 а.с.156-161)

У зв'язку з викладеним, не змінюючи предмет та підстави позову, прокурор уточнив позовні вимоги в частині зменшення розміру площі земельної ділянки, яку слід повернути, до 6,293 га (7,330 га - 1,44 га).

Разом з тим, правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", полягає в тому, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що прокурором фактично надано заяву про зміну предмету позову, змінивши площу земельної ділянки, яка підлягає витребуванню.

Таку заяву неможливо розцінювати як зменшення позовних вимог, адже, як зазначено вище, зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Отже, зменшення площі земельної ділянки не є зменшенням позовних вимог, а є зміною предмету позову.

При цьому, зазначену заяву прокурором заявлено після початку розгляду справи по суті, про що зазначено судовою колегією та відображено у протоколі судового засідання від 24.11.2016 року (т.2 а.с.68), що також є порушенням вимог процесуального законодавства.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що заяву прокуратури про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю являється заявою про зміну предмету позову, судом першої інстанції прийнято в порушення норм ст.ст.54, 57, 63 ГПК України.

Також слід зазначити, що позовні вимоги про повернення земельної ділянки площею 6,2930 га взагалі не ґрунтуються на належних на допустимих доказах в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, оскільки відсутні докази існування такої земельної ділянки, загальною площею 6,2930 га, як об'єкта цивільного обігу. Крім того, не визначено розмір такої ділянки в натурі, не обмежено межовими знаками відповідною землевпорядною документацією, що унеможливлює її фактичне повернення.

Також судова колегія зазначає, що з урахуванням виданих третім особам та неоспорених державних актів на землю, витяги про які знаходяться в матеріалах справи, повернення земельної ділянки, площею зазначеною в спірному рішенні від 17.07.2007 № 774-V, як заявлялось первісно прокурором взагалі неможливо.

З урахуванням вищезазначених обставин та посилань на норми діючого законодавства, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Також слід звернути увагу, що відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні позову по суті у зв'язку з відсутністю порушеного права, тому строки позовної давності судовою колегією при розгляді справи не застосовуються.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, судове рішення у даній справі підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.99, п.2 ст.103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_21, ОСОБА_9, Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області - задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 15 лютого 2017 року у справі № 916/1900/16 скасувати.

У задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України ,Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Г.І.Діброва