Постанова № 71004159, 11.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2017 справа №908/1671/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:Будко Н.В. Сгара Е.В., Мартюхіної Н.О. Рудик Т.С.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: інші: Штабовенко Д.В. - за довіреністю; Міхантьєв М.Д. - за довіреністю; не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжяна ухвалу господарського суду Запорізької областівід23.10.2017 р.у справі№ 908/1671/16 (суддя: Ніколаєнко Р.А.)за позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжя в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжя третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», м. Київпро в межах справи про банкрутство розірвання договору оренди майна № 1/01-17 від 01.01.2017 р. та стягнення 700 000,00 грн. заборгованості Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжя

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 6" згідно з положеннями ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ (далі - Закон про банкрутство) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Віліщука Олександра Володимировича, якого в подальшому відсторонено від вказаної посади та ухвалою суду першої інстанції від 17.01.2017 р. призначено ліквідатором арбітражного керуючого Васильцова Андрія Анатолійовича.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 12.07.2016 за №33389 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За даними автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду» вказана постанова суду від 12.07.2016 р. в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 р. звільнено арбітражного керуючого Васильцова Андрія Анатолійовича від виконання обов'язків ліквідатора у справі № 908/1671/16 та призначено ліквідатором у справі № 908/1671/16 про банкрутство ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича.

ПАТ «ЗЗБК № 6» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. подано позовну заяву про розірвання договору оренди майна № 1/01-17 від 01.01.2017 р., укладеного між ПАТ «ЗЗБК № 6» та ТОВ «ЗЗБК № 6», зі стягненням з останнього заборгованості з орендної плати в розмірі 700 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р., яка постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 р. в частині відхилення клопотання ПАТ «ЗЗБК № 6» про вжиття заходів забезпечення залишена без змін:

- задоволено заяву ПАТ «ЗЗБК № 6» про звільнення від сплати судового збору та, відповідно, звільнено ПАТ «ЗЗБК № 6» від сплати судового збору за подання позовної заяви;

- прийнято заяву до розгляду в межах справи про банкрутство ПАТ «ЗЗБК № 6», порушено провадження за заявою;

- відхилено клопотання ПАТ «ЗЗБК № 6» про вжиття заходів забезпечення.

Ухвалою від 21.09.2017 р. господарським судом Запорізької області залучено ПАТ «Банк Форум» до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2017 р. визнано недійсним договір оренди майна № 1/01-17 від 01.01.2017 р. між ПАТ «ЗЗБК № 6» та ТОВ «ЗЗБК № 6», у задоволенні заяви ПАТ «ЗЗБК № 6» відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2017 р., ТОВ "ЗЗБК № 6" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувану ухвалу суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що Закон про банкрутство встановлює обов'язок погодження із забезпеченим кредитором плану санації та отримання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення, у ліквідаційній процедурі. При цьому, положеннями Закону не передбачено отримання згоди іпотекодержателя на укладення під час ліквідаційної процедури договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період його продажу в процедурі ліквідації.

ТОВ «ЗЗБК № 6» вважає посилання суду першої інстанції і ПАТ «Банк Форум» на суперечність змісту правочину актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 203 ЦК України), а саме ч. 2 ст. 586 ЦК України як на підставу недійсності оспорюваного договору, є необґрунтованими з огляду на спеціальні норми Закону про банкрутство, який має пріоритет у застосуванні під час розгляду справи про банкрутство перед іншими законодавчими актами України.

На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції не встановив жодного факту порушення прав та законних інтересів іпотекодержателя внаслідок передання майна в оренду.

ТОВ «ЗЗБК № 6» посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено яким чином факт укладання договору оренди майна, що не використовується боржником, і знаходиться у заставі банку, порушує інтереси третіх осіб, в т.ч. банку, оскільки предмет застави не вибув з власності боржника (заставодавця), належним чином зберігається та перебуває під охороною за його місцезнаходженням. За умовами спірного договору на орендаря покладено обов'язки щодо збереження майна у належному стані, проведення його поточного та капітального ремонту, охорони майна та ін., тому фактично договір направлений на збереження працездатності виробничого майна, що є предметом забезпечення вимог кредитора та недопущення погіршення стану предмету забезпечення.

28.11.2017 р. до суду апеляційної інстанції від ТОВ «ЗЗБК № 6» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких вказується на те, що позивачем не доведено заявленого розміру заборгованості відповідача перед позивачем з орендних платежів та доказів на підтвердження вини відповідача в цьому.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2017 р. сформовано колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Склярук О.І., Марченко О.А.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 2085 від 20.11.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1671/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.11.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Сгара Е.В., Склярук О.І.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 2116 від 27.11.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1671/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу, з урахуванням додаткових пояснень до неї.

Інші учасники даної справи письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з'явились.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2017 між ПАТ "ЗЗБК № 6" в особі ліквідатора Віліщука О.В., що діяв на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 12.07.2016, як орендодавцем, та ТОВ "ЗЗБК № 6" в особі ОСОБА_10, що діяла на підставі довіреності № 01/03-09 від 11.01.2016, як орендарем, укладено договір оренди майна № 1/01-17 (далі - Договір оренди).

За умовами п.1.1 Договору оренди ПАТ "ЗЗБК № 6" - орендодавець передає, а ТОВ "ЗЗБК № 6" - орендар приймає в строкове платне користування майно згідно переліків у Додатках №№ 1, 2, 3, 4, 5 до цього Договору, яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, 32, 34, 40.

Додатком № 1 визначено нерухоме майно, яке передається в оренду та згідно з цим Додатком розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, 32, 34, 38:

- будівля Заправна паливно-мастильних матеріалів, літ. Р, інв. номер 770, матеріал стін - залізобетонні блоки;

- будівля Арматурний цех, літ. А, інв. номер 390, матеріал стін - цегла, шлакоблок;

- будівля Вагова, літ. Ж, інв. номер 769, матеріал стін - цегла;

- будівля Адміністративно-побутові приміщення, літ. А-2, інв. номер 1, матеріал стін - цегла обл. плиткою;

- будівля Бетонно-змішувальний вузол з накл.галереєю, літ. Г, інв. номер 444, матеріал стін - цегла, шлакоблок;

- будівля Лінія виготовлення залізобетонних конструкцій (ПАГ, балки, блоки та ін), літ. Б, інв. номер 447, матеріал стін - цегла, шлакоблок;

- будівля Лінія виготовлення залізобетонних палій-№2, літ. Б-1, інв. номер 8, матеріал стін - цегла, шлакоблок;

- будівля Побутовка, літ. И-2, інв. номер 449, матеріал стін - цегла;

- будівля Гаражі, літ. В, інв. номер 768, матеріал стін - залізобетонні блоки, плити;

- будівля Прохідна, літ. Щ, матеріал стін - цегляні;

- будівля Гаражі, літ. ШІ, матеріал стін - шлакоблочні;

- будівля Склад, літ. Ш, матеріал стін - цегляні;

- будівля Склад, літ. Ц, матеріал стін - цегляні;

- будівля Гараж, літ. Ч, матеріал стін - шлаколиті, цегляні.

У Додатках 2 - 4 міститься перелік рухомого майна - машин, обладнання, інвентарю, інструментів, інших основних засобів, у додатку № 5 зазначено рухоме майно - транспортний засіб.

При цьому 02.07.2007 між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум" (далі - Банк), та ВАТ "ЗЗБК № 6", правонаступником якого є ПАТ "ЗЗБК № 6", укладено кредитний договір № 0103/07/07- КLI (далі - Кредитний договір), а в подальшому - додаткові угоди та договори про зміни до нього, відповідно до умов яких Банк надавав позичальнику - ПАТ "ЗЗБК № 6" кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з встановленим кінцевим строком повернення та під сплату процентів за користування кредитними коштами.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань 03.07.2007 Банком з позичальником укладено забезпечувальні договори:

- іпотечний договір за реєстровим номером 4049 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Іпотечний договір), згідно з яким позичальник передав в іпотеку Банку нерухоме майно узгодженою ринковою вартістю 2 621 744,00 грн. Умовами п.3.1.5 Іпотечного договору Банком та ПАТ "ЗЗБК № 6" визначено, що іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це іпотекодержателя;

- договір застави за реєстровим номером 4048 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Договір застави транспортних засобів), згідно з яким позичальник передав у заставу Банку транспортні засоби узгодженою ринковою вартістю 21224,02 грн. Пунктом 3.1.18 Договору застави транспортних засобів передбачено, що заставодавець зобов'язаний не відчужувати предмет застави та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду, не надавати в користування іншим особам), не змінювати державного реєстраційного номеру та номерів агрегатів предмету застави без отримання попередньої письмової згоди на це заставодержателя.;

- договір застави за реєстровим номером 4047 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Договір застави рухомого майна), згідно з яким позичальник передав у заставу Банку майно - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар, офісну техніку в кількості 387 найменувань згідно з переліком, узгодженою ринковою вартістю 4350405,72 грн. Пунктом 3.1.8 Договору застави рухомого майна також передбачений обов'язок заставодавця не відчужувати предмет застави та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в найм, не надавати в користування іншим особам) без отримання попередньої письмової згоди на це заставодержателя.

В рамках справи про банкрутство ПАТ "ЗЗБК № 6" ухвалою від 04.08.2016 визнані забезпечені вимоги ПАТ "Банк Форум" в розмірі 6 120 549,85 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо з віднесенням до вимог, погашення яких здійснюється за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, в позачерговому порядку. Таким чином, у зв'язку з невиконанням ПАТ "ЗЗБК № 6" кредитних зобов'язань та виходячи з умов забезпечувальних договорів право застави та іпотеки не припинилося.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що передане ПАТ "ЗЗБК № 6" за Договором оренди у користування ТОВ "ЗЗБК № 6" нерухоме майно згідно з Додатком № 1, за винятком двох одиниць - будівлі Лінія виготовлення залізобетонних конструкцій літ. Б, інв. номер 447 та будівлі Лінія виготовлення залізобетонних палій-№2 літ. Б-1, інв. номер 8, розташованих по вул.Каховській, 34 в м.Запоріжжі, перебувають в іпотеці Банку на підставі Договору іпотеки.

Передане в оренду рухоме майно за переліками, що містять Додатки №№ 2 - 4 до Договору оренди, перебуває в заставі Банку на підставі Договору застави рухомого майна.

Переданий в оренду транспортний засіб, вказаний в Додатку № 5 до Договору оренди, знаходиться в заставі Банку на підставі Договору застави транспортних засобів.

Відтак, за винятком двох одиниць нерухомості літ. Б, інв. номер 447 та літ. Б-1, інв. номер 8, все інше рухоме та нерухоме та майно, яке передано ПАТ "ЗЗБК № 6" за Договором оренди, обтяжене заставою та іпотекою на користь Банку.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Частиною третьою статті 9 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

За приписами ст.12 Закону України "Про іпотеку", якою визначені правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про заставу" законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За положеннями ч.2 ст. 586 ЦК України (в редакції на момент укладення спірного договору) заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, розпорядження ПАТ "ЗЗБК № 6" заставним майном, в тому числі передача майна в оренду, договорами застави, так само як і Договором іпотеки, обмежена згодою Банку.

В матеріалах справи відсутні докази погодження Банком передачі іпотечного та заставного майна згідно з Договором оренди.

Так, у поясненнях ПАТ «Банк Форум» б/н від 02.10.2017 р. по справі № 908/1671/16 вказано на те, що Банк, як іпотекодержатель, не надавав згоду на відчуження або на передачу у користування (оренду) іпотечного майна.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017 р. зобов'язано ПАТ «Банк Форум» надати письмові пояснення щодо надання відповідної згоди при укладенні між ПАТ «ЗЗБК № 6» та ТОВ «ЗЗБК № 6» спірного договору.

Вказана ухвала суду апеляційної інстанції залишена ПАТ «Банк Форум» без виконання.

Посилання Віліщука Ю.В. на отримання письмового погодження від ПАТ «Банк Форум» на передання заставного майна в оренду судовою колегією до уваги не приймаються за недоведеністю.

Щодо двох одиниць нерухомості боржника літ. Б, інв. номер 447 та літ. Б-1, інв. номер 8, які не обтяжені заставою (іпотекою) Банку, судова колегія зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В п.1.2 Договору оренди зазначено, що об'єкт оренди - майно згідно переліку, який міститься в Додатках №№ 1 -5 цього Договору, - належить орендодавцю на праві приватної власності.

У відповідності до ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 статті 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За інформацією, що міститься в інформаційній довідці від 22.09.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта - ПАТ "ЗЗБК № 6", реєстрація прав власності ПАТ «ЗЗБК № 6» на об'єкти нерухомості літ. Б, інв. номер 447 та літ. Б-1, інв. номер 8 відсутня.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких первинних правовстановлюючих документи на ці об'єкти нерухомості (докази створення, набуття за правочинами чи у якийсь інший не заборонений законом спосіб).

Враховуючи відсутність відповідної реєстрації права власності на нерухоме майно, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність ПАТ «ЗЗБК № 6» права власності на будівлі Лінія виготовлення залізобетонних конструкцій літ. Б, інв. Номер 447 та будівлі Лінія виготовлення залізобетонних палій - № 2 літ. Б-1, інв. номер 8, розташованих по вул. Каховській, 34 в м. Запоріжжі та, відповідно, правомірність передачі цього нерухомого майна в оренду.

Як свідчать матеріали справи, стосовно підприємства-банкрута - ПАТ "ЗЗБК № 6" Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проводилась податкова перевірка, за результатами якої складено акт від 05.04.2017 № 197/08-01-14-08/19282886 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ЗЗБК № 6" (код ЄДРПОУ 19282886) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 22.03.2017р. та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 22.03.2017р." (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки відображено, що 12.03.2015 між ПАТ "ЗЗБК № 6", як орендодавцем, в особі генерального директора Віліщука Ю.В., що діє на підставі Статуту, та ТОВ "ЗЗБК № 6", як орендарем, в особі генерального директора Віліщука О.В., що діє на підставі Статуту, укладено договір оренди № 3-ОР, згідно з яким орендодавець здає орендареві строком на п'ять років майно згідно переліку, який міститься в додатку № 1 від 12.03.2015 до цього договору, яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, 40 для використання з метою здійснення своїх статутних завдань.

Вбачається, що додатком № 2 до договору оренди № 3-ОР від 12.03.2015 є акт прийому-передачі від 12.03.2015.

Додаток № 1 до договору оренди № 3-ОР від 12.03.2015, незважаючи на зазначення в самому договорі місцем знаходження орендованого майна вул.Каховську, 40 в м.Запоріжжі (що є юридичною адресою ПАТ "ЗЗБК № 6"), містить перелік тих самих об'єктів нерухомості по вул.Каховській, 32, 34 38 в м.Запоріжжі, який містить Додаток № 1 до спірного Договору оренди.

В Акті перевірки відображено, що до договору оренди № 3-ОР від 12.03.2015 укладались додаткові угоди, згідно з якими збільшувався розмір орендної плати, № 1 від 31.05.2015, № 2 від 30.11.2015, № 3 від 30.06.2016, № 4 від 31.10.2016, № 5 від 30.11.2016, № 6 від 01.01.2017 та № 7 від 31.01.2017.

Також, місцевим господарським судом вірно встановлено, що договір оренди № 3-ОР від 12.03.2015, метою якого є передання нерухомого майна в оренду строком на п'ять років, не посвідчений нотаріально, що свідчить про нікчемність даного правочину з огляду на приписи ст.ст.220, 793 ЦК України.

Крім того, частина додаткових угод до договору № 3-ОР від 12.03.2015 укладалися після визнання ПАТ "ЗЗБК № 6" банкрутом та призначення Віліщука О.В. ліквідатором (12.07.2016), в день укладення спірного Договору оренди, а також і після відсторонення ухвалою від 17.01.2017 Віліщука О.В. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ "ЗЗБК № 6".

Спірний Договір оренди від 01.01.2017, в свою чергу, від імені ПАТ "ЗЗБК № 6" підписано Віліщуком О.В., який на той час виконував обов'язки ліквідатора на підставі постанови суду від 12.07.2016 у даній справі, та від імені ТОВ "ЗЗБК № 6" - ОСОБА_10, що діяла на підставі довіреності № 01/03-09 від 11.01.2016.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Віліщук О.В. являється керівником ТОВ "ЗЗБК № 6" - запис внесено 27.01.2015 р. Тобто, на теперішній час Віліщук О.В. є керівником підприємства відповідача.

За вимогами ч.2 ст.38, ч.3 ст. 41 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Згідно зі ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Особу без довіреності представляє виконавчий орган.

Отже, спірний Договір з боку ПАТ "ЗЗБК № 6" 01.01.2017 р. підписано Віліщуком О.В. - ліквідатором підприємства позивача, а з боку ТОВ "ЗЗБК № 6" - особою на підставі довіреності, право на видачу якої належить також Віліщуку О.В. - керівнику підприємства відповідача.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Виходячи з положень цивільного законодавства поєднання кредитора і боржника в одній особі не допускається.

Зокрема ст.606 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Отже, спірний договір в даному випадку фактично укладено та підписано однією і тією ж особою - Віліщуком О.В.

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди укладено всупереч вимогам ст.9 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.586, 761 ЦК України, не узгоджується з положеннями ст.ст.202, 509, 510 ЦК України, а також з положеннями законодавства про банкрутство, зокрема ст.ст.37, 38, 41, 42 Закону про банкрутство і, крім того, суперечить цілям цього Закону, чим порушуються у першу чергу права та охоронювані законом інтереси підприємства-банкрута - ПАТ "ЗЗБК № 6", заставного кредитора та що є перешкодою у здійсненні ліквідаційної процедури у відповідності до закону.

Відносно доводів апеляційної скарги про спрямованість спірного договору оренди на захист та збереження майна підприємства-банкрута судовою колегією встановлені такі обставини.

У відповідності до ст.38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

В даному випадку умовами Договору оренди встановлено, що об'єкт оренди надається орендарю в оренду для здійснення підприємницької діяльності (п.1.3 договору). Стан об'єкту оренди на момент передачі в оренду - придатне для використання відповідно до мети оренди, визначеної в п.1.3 цього Договору (п.1.4 Договору).

За відомостями, що містяться у інформаційній довідці від 22.09.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта - ТОВ "ЗЗБК № 6" встановлено, що власного нерухомого майна ТОВ "ЗЗБК № 6" не має.

Крім того, згідно зі ст.37 Закону про банкрутство ліквідаційна процедура вводиться строком на один рік і продовження цього строку Закон не передбачає.

Як зазначено вище, ПАТ "ЗЗБК № 6" визнано банкрутом постановою від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16, цією ж постановою ліквідатором призначено Віліщука О.В., який являвся головою ліквідаційної комісії у позасудовій процедурі ліквідації.

Тобто Договір оренди укладений за спливом майже п'яти місяців після відкриття ліквідаційної процедури, проте строк дії Договору оренди встановлено до 31.12.2019 з обумовленням, що в разі якщо жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію договір вважається продовженим на тих самих умовах на один рік.

З аналізу умов спірного договору оренди вбачається, що даний договір жодним чином не пов'язаний з процедурою банкрутства ПАТ "ЗЗБК № 6".

З огляду на наведене можна дійти висновку, що використання виробничих потужностей підприємства-боржника за напрямком діяльності ТОВ "ЗЗБК № 6" (основний вид діяльності за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - виготовлення виробів з бетону для будівництва) не сприяє його оптимальному збереженню та підтриманню, а навпаки призводить до амортизації майна, зменшення покупної вартості, знецінення, відпрацювання тощо, тому доводи заявника апеляційної скарги про зворотнє відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно з ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Судова колегія визнає правомірною та обґрунтованою позицію суду першої інстанції про визнання Договору оренди, який пов'язаний з предметом спору, недійсним повністю як такого, що укладено з недодержанням вимог Закону - ст.9 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.586, 761 ЦК України та всупереч прав та інтересів підприємства-банкрута - ПАТ "ЗЗБК № 6" і заставного кредитора, оскільки відповідачем не доведено факту захисту майна боржника та забезпечення його збереження у площині орендних правовідносин належними доказами, внаслідок чого існує ймовірність погіршення, амортизації та знецінення заставного майна.

Також, судова колегія не вбачає порушень процесуального законодавства місцевим господарським судом при відмові у призначенні почеркознавчої експертизи і зупиненні провадження у справі, та при відмові у винесенні окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України за клопотаннями відповідача.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2017 р. у справі № 908/1671/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2017 р. у справі № 908/1671/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: Е.В. Сгара

Н.О. Мартюхіна