Постанова № 71004144, 11.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа№ 925/1077/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача : Неватос Ю.С. довіреність № 3 від 21.11.2017 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Украгро НПК»

на рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 року .

у справі № 925/1077/17 (суддя: Довгань К.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Степ»

до приватного акціонерного товариства «УкрАгроНПК»

про стягнення 401 400,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Степ» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного акціонерного товариства «УкрАгро НПК» про стягнення з приватного акціонерного товариства «УкрАгро НПК» суми попередньої оплати за договором поставки № Д95 від 17 лютого 2017 року у розмірі 401 400, 00 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 925/1077/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: стягнуто з приватного акціонерного товариства «УкраАгро НПК» основний борг у розмірі 401 400 ,00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем на виконання умов договору було здійснено 100% передоплату за договором поставки № Д95 від 17 лютого 2017 року, а відповідач в свою чергу, в порушення умов договору поставку товару не здійснив, тому позовні вимоги щодо повернення 100% передоплати в розмірі 401 400, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач, приватне акціонерне товариство «УкрАгроНПК» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 925/1077/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не взяв до уваги те, що відповідач отримав попередню оплату за договором лише 21 лютого 2017 року , та мав право відповідно до п 4.3 договору поставки, зупинити виконання свого обов'язку, щодо постачання (передачі) товару, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі. Окрім того, позивач не вказав призначення платежу згідно п 4.4 договору поставки, тому постачальник самостійно визначає спрямування одержаних від покупця кошів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «УкрАгро НПК» прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 11.12.2017 р.

В судовому засіданні 11.12.2017 року представник позивача вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим , підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача 11.12.2017 року у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.(а.с.56,57)

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 лютого 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Украгро НПК" (відповідачем) було укладено договір поставки №Д95 (далі - договір) (а.с. 21).

За умовами п.1.1. зазначеного договору, приватне акціонерне товариство "Украгро НПК" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" (покупця) аміак рідкий ГОСТ 6221-90 (далі - товар), згідно з умовами і в порядку, передбаченим даним договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (п.1.1, 1.2 розділу 1 "Предмет договору" договору поставки №Д95).

Відповідно п. 3.3. договору поставка товару здійснюється повністю чи окремими партіями за вибором постачальника протягом 60 днів із дня повної оплати товару.

Пунктами 4.1. та 4.2 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах повної попередньої оплати. Товар, що підлягає поставці, повинен бути повністю оплачений протягом 3 (трьох) днів із дати укладання цього договору. Всі розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі платіжним дорученням.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" платіжним дорученням № 5588 від 20 лютого 2017 року сплатило приватному акціонерному товариству "Украгро НПК" грошові кошти в сумі 401 400,00 грн. (а.с. 22), виконавши таким чином свій обов'язок в частині повної попередньої оплати товару. Однак, відповідач зобов'язання щодо поставки товару не виконав (а.с. 23).

31 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" отримало гарантійний лист про повернення коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" та акт взаєморозрахунків від приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" (а.с.26-27).

20 квітня 2017 року позивач звернувся до ПрАТ «УкрАгро НПК» з листом вих. № 20104-1 -1, в якому просив повернути кошти, перераховані як попередня оплата по договору поставки від 17.02.2017 року (а.с. 24-25).

Оскільки кошти, сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Степ», в якості попередньої оплати за договором поставки № Д95 повернуті відповідачем не були, позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення коштів в розмірі 401 400, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, перерахування позивачем 100% передоплати за товар, та порушення відповідачем умов договору щодо непоставки товару, за який останній отримав кошти в якості попередньої оплати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 693 ЦК України унормовано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як видно з матеріалів справи, позивач на виконання укладеного між сторонами договору поставки № Д95 , відповідно до платіжного доручення № 5588 від 20 лютого 2017 року, перерахував на користь відповідача кошти в розмірі 401 400, 00 грн., при цьому цільовим призначенням платежу є оплата рахунку Д95 від 17.02.2017 року за аміак рідкий (а.с. 23).

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач виконав свій обов'язок щодо попередньої оплати товару , визначений п.4.1 договору поставки.

При цьому посилання скаржника на те, що при здійсненні попередньої оплати ТОВ «Степ» невірно вказав цільове призначення платежу, колегія суддів вважає необґрунтованим, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За приписами статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 р. № 22, а саме п. 3.3 , передбачено, що операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

Як видно з матеріалів справи, а саме , зі змісту платіжного доручення № 5588 від 20 лютого 2017 року (а.с.23), призначенням платежу є оплата рахунку Д95 від 17 лютого 2017 року, яке проведено банком 20 лютого 2017 року та відповідно до виписки «УкрСиббанку» по рахунку № 26009326712500 призначенням платежу є оплата рахунку Д95 від 17 лютого 2017 року за аміак рідкий у т.ч. ПДВ 20 % - 66900,00 грн (а.с. 23, 28-29).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи апелянт про те, що при здійсненні попередньої оплати ТОВ «Степ» невірно вказав цільове призначення платежу колегія суддів вважає необґрунтованим, та безпідставним, оскільки як вже зазначалось, в платіжному дорученні чітко зазначено, призначення платежу є оплата рахунку Д95 від 17 лютого 2017 року, який було виставлено відповідачем.

Стосовно доводів апелянта, що відповідач отримав попередню оплату за договором лише 21 лютого 2017 року , та він мав право відповідно до п 4.3 договору поставки, зупинити виконання свого обов'язку, щодо постачання (передачі) товару, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі, колегія суддів також вважає необґрунтованими та безпідставними, з наступних підстав.

Як вже зазначалось та як свідчать матеріали справи, пунктом 4.1. договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах повної попередньої оплати. Товар, що підлягає поставці, повинен бути повністю оплачений протягом 3 (трьох) днів із дати укладання цього договору.

Отже, рахунок на оплату №Д95 відповідач виставив позивачу 17.02.2017 року (а.с.22), в свою чергу позивач платіжним доручення № 5588 здійснив передоплату 20.02.2017 року (а.с.23), оплата була проведена банком також 20.02.2017 року (виписка з банку (а.с.28).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було своєчасно в 3-ьох денний строк, у відповідності до умов договору № Д95, здійснена попередня оплата в розмірі 100% . Водночас відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару своєчасно, відповідно до п.3.3 договору № Д95 не виконав, а отже повинен повернути кошти сплачені в якості попередньої оплати в сумі 401 400, 00 грн. на підставі статті 693 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 925/1077/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Украгро НПК» на рішення господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 925/1077/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 925/1077/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1077/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.Г. Смірнова

М.Г. Чорногуз