Рішення № 71003511, 13.12.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р.Справа № 922/3633/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Куцого Сергія Івановича про стягнення 4.000,00 грн. за участю представників:

позивача - Коваленко А.В., довіреність №35 від 25.10.2017 р.;

відповідача - Бевзюк О.О., довіреність №5832 від 12.12.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Куцого Сергія Івановича, в якому просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2.000,00 грн. та пеню в розмірі 2.000,00 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено штраф у розмірі 2.000,00 грн., накладений рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05 лютого 2015 року №16-р/к, за результатами розгляду справи №1/01-186-14, в зв'язку з чим відповідачу, окрім штрафу, нарахована пеня в розмірі 2.000,00 грн. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 17, 25 Закону України «Про антимонопольний комітет України» та статтю 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Розпорядженням керівника апарату суду від 13 листопада 2017 року №985 було призначено повторне проведення автоматичного розподілу справи, у зв'язку з обранням до Верховного Суду судді Мамалуя О.О. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2017 року справу №922/3633/17 було передано на розгляд судді Бринцеву О.В.

Відповідно до приписів ч. 4 п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., у разі зміни складу суду розгляд справи починається заново, а отже спочатку починається й перебіг строку вирішення даного спору.

Присутній у судовому засіданні 13 грудня 2017 року представник позивача позов підтримує повністю та наполягає на його задоволенні з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні оскільки штраф у розмірі 2.000,00 грн. було сплачено відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

05 лютого 2015 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №1/01-186-14 прийнято рішення №16-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - рішення, т. I, арк. с. 9-15), яким визнано, що, зокрема, Фізична особа-підприємець Куций Сергій Іванович, підвищивши роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального у квітні 2014 року, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених цін, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в межах м. Харкова з урахуванням приміської території, обмеженою кільцевою дорогою, які можуть привести до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій. Згідно зі статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на Фізичну особу-підприємця Куцого Сергія Івановича штраф у розмірі 2.000,00 грн.

В рішенні також було роз'яснено, що відповідно до частини третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня отримання рішення. Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Відповідно до частини першої статті 60 зазначеного Закону рішення органів Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання може бути оскаржене до господарського суду.

Копія Рішення направлена позивачем до відповідача разом із супровідним листом від 17.07.2015 №02-26/2-3395/7/ для виконання (т. I, арк. с. 16-17).

Втім, як зазначає позивач в позовній заяві, зазначене Рішення відповідачем не було отримано та у зв'язку з закінченням строку зберігання відділенням поштового зв'язку повернуто позивачу.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

На виконання вимог даної статті Закону позивач здійснив публікацію оголошення в газеті "Слобідський край" від 18 лютого 2016 року №21 про прийняття Рішення щодо Фізичної особи-підприємця Куцого Сергія Івановича (т. I, арк. с. 18).

У зв'язку з цим, дане Рішення вважається таким, що вручено відповідачу через 10 днів з дня оприлюднення оголошення про прийняття Рішення в газеті "Слобідський край", тобто 28 лютого 2016 року.

Як слідує з позовної заяви, штраф у розмірі 2.000,00 грн. в строк, встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідачем сплачений не був, не сплачений він і станом на момент розгляду справи, рішення, яким цей штраф накладено, відповідачем оскаржено не було.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування пені, у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення від 05 лютого 2015 року №16-р/к у встановлений Законом строк відповідачем оскаржено не було, та як зазначалося вище, останньому було вручено через десять днів з дня оприлюднення оголошення про прийняття Рішення в газеті "Слобідський край" 28 лютого 2016 року, отже, двомісячний строк з дня одержання Фізичною особою-підприємцем Куцим Сергієм Івановичем рішення для його оскарження, відповідно до статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", закінчився 28 квітня 2016 року.

Враховуючи, що зазначений строк не може бути відновлений, він є присічним. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Обґрунтованість такої правової позиції підтверджується пунктами 2 та 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Всупереч вимог статтям 4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування законності рішення Антимонопольного комітету України як і доказів сплати штрафу не надав. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у повному обсязі.

Згідно з пунктами 2, 3, 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У визначений статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач штраф не сплатив.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. Наданий суду для огляду фіскальний чек про сплату відповідачем 2.000,00 грн. не підтверджує здійснення оплати штрафу стягуваного оскільки в графі призначення платежу вказано реквізити, котрі не відносяться до даної справи (дата рішення, код бюджетної класифікації). У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Розмір пені за прострочення сплати штрафу складає 15.870,00 грн. (за період з 29 квітня 2016 року до 09 жовтня 2017 року включно, т. I, арк. с. 19), і оскільки відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України розмір пені становить 2.000,00 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 2.000,00 грн. та пені в сумі 2.000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.600,00 грн. покладаються на відповідача. Заявлені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 84,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129-1 Конституції України, статтями 6, 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куцого Сергія Івановича (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) штраф у розмірі 2.000,00 грн. та пеню в розмірі 2.000,00 грн. із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куцого Сергія Івановича (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кім. 35, код ЄДРПОУ 22630473) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2017 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/3633/17/