
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" грудня 2017 р.Справа № 924/1075/17Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ, Хмельницької області
до приватного підприємства "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області
до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці, Хмельницького району, Хмельницької області
про стягнення 2 699 816, 18грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 01.04.2017р.
від відповідача 1: не з`явився
від відповідача 2: не з`явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ Хмельницької області звернулось з позовом до приватного підприємства "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області та виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці про стягнення солідарно заборгованості в сумі 2 699 816, 18грн., що утворилася через неналежне виконання укладеного між позивачем та першим відповідачем договору поставки №65-03/17 ВН-С від 18.03.2017р., з них 2100000,03 грн. сума основного боргу, 534816,01 грн. шраф, 63300,00грн. - тридцять шість відсотків річних, 1700,14 грн. курсова різниця.
Ухвалою суду від 17 листопада 2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №924/1075/17. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є реєстр відправленої рекомендованої кореспонденції.
В судовому засіданні 04.12.2017р. представником позивача подано клопотання та копію виписки з особового рахунку, з якої вбачається, що 02.08.2017р. ПП "Атлант - М" перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 4000,00грн., та 09.08.2017р. кошти в сумі 158995,22грн.
12.12.2017р. позивачем в адресу суду надано клопотання в якому повідомляє суд, що п.2.6. договору поставки сторони погодили наступне: покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначені платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зарахувати платіж покупця.
Враховуючи це просить клопотання про долучення банківських виписок від 09.08.2017р. та 02.08.2017р. до уваги не приймати оскільки ці суми були оплачені в рахунок погашення іншого договору поставки.
Згідно акту звірки 15.11.2017р. було оплачено та зараховано 39 264,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору поставки №В35-03/17ВН-С від 18.03.2017р.
Також в рахунок погашення заборгованості було отримано зерно сої на загальну суму 1441939,00грн.
Зважаючи на часткове погашення заборгованості позивач просить суд стягнути солідарно з приватного підприємства "Атлант-М" та виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" на користь ТОВ "Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» грошові кошти в сумі 1 257 877,18 гри., з них 658 061,03 грн. основного боргу, 534 816,01 грн. штрафу, 63 300,00 грн. тридцять шість відсотки річних та 1 700,14 грн. курсової різниці. У стягненні загальної суми основного боргу припинити 1 441 939,00 грн.
Крім цього, надано до матеріалів справи копії акту звірки взаєморозрахунків та довідки щодо курсу продажу валют щодо проплати ПП «Атлант М».
В судовому засіданні 14.12.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Також ним подано клопотання та копію виписки з особового рахунку, з якої вбачається, що 02.08.2017р. ПП "Атлант - М" перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 4000,00грн., та 09.08.2017р. кошти в сумі 158995,22грн.
Представник відповідача 1 ПП "Атлант - М" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою вказаною в позовній заяві, договорі поставки та у витязі з ЄДР. В адресу суду повернулася копія ухвали про порушення провадження у справі від 17.11.2017р., що направлялася в адресу ПП "Атлант - М" з відміткою "за відмовою адресата від одержання".
Представник відповідача 2 виробничий сільськогосподарський кооператив „Шпичинці в судове засідання не з'явився, однак в адресу суду 01.12.2017р. ним надано письмовий відзив на позов, в якому останній позовні вимоги визнає у повному об`ємі, а також просить розгляд справи проводити без участі його представника.
Відповідач у судове засідання 14.12.2017р. не з'явився, повноважного представника не направив, вимог суду не виконав, відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів чи заперечень не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, поважні причини неявки представника відповідача в судове засідання не повідомив. На адресу суду повернулись ухвали про порушення провадження у справі №924/1064/17 та відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача, з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".
Згідно п. 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Згідно витягу з ЄДРЮФОП, місцезнаходженням відповідача є Вінницька область, Жмеринський район, с.Межирів, вул.Сербинівська, 17, підприємницька діяльність не припинена.
Пунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Враховуючи ту обставину, що відповідачів належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останніх не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів.
Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).
Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).
Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, незважаючи на те, що представники відповідачів не з"явилися в судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" є юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.10.2015р.
Приватне підприємство "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області є юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" є юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Так, 18 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» (Постачальник) та приватним підприємством «Атлант-М» (Покупець), укладено договір поставки за №В35-03/17ВН-С, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався в строки, визначені договором передати у власність покупця товар - засоби захисту рослин, регуляторів росту рослин та/або мікродобрива, насіння (Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість (п.1.1. договору).
Згідно п. 1.2. Договору сторонами встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках (які є додатками до цього договору).
Окрім того, в п. 2.3.2. сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.
Згідно п.2.3.3 договору, правило визначення курсу валют за договором - курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором.
Пунктом 2.3.4 сторони погодили, що уразі відсутності за даними сайту http://finance.ua курсу продажу іноземних валют чи в силу будь-яких інших обставин, курс продажу іноземних валют не може бути доступним сторонам, в такому разі діє офіційний курс продажу іноземної валюти ВАТ «Ощадбанк» (МФО 315784).
20 березня 2017 року сторони підписали Додаток №1 до Договору №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №2 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №3 до Договору №В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №4 до Договору №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №5 до Договору №В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №6 до Договору №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №7 до Договору №В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №8 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №9 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, та 25.05.2017р. Додаток №10 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, якими встановили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів.
На виконання умов договору ПП «Атлант-М» отримало від Постачальника:
по видатковій накладній №734 від 29.03.2017 року товар: «Насіння сої» на загальну суму 975 782,70 грн.;
по видатковій накладній №774 від 30.03.2017 року товар: «Гуміфілд» на загальну суму 5 801,18 грн.;
по видатковій накладній №775 від 30.03.2017 року товар: «Авангард Р» на загальну суму 6 580,93 грн.;
по видатковій накладній № 776 від 30.03.2017 року товар: «Тевірон» на загальну суму 33 605,45 грн.;
по видатковій накладній №987 від 05.04.2017 року товар: «Гуміфілд ВР-18» на загальну суму 13 393,44 гри.;
по видатковій накладній № 988 від 05.04.2017 року товар: «Тізер», "Формула", "Антигусінь" на загальну суму 202 728,73 грн.;
по видатковій накладній №989 від 05.04.2017 року товар: «Авангард Р» на загальну суму 20 830,08 грн.;
по видатковій накладній №990 від 05.04.2017 року товар: «Преміум інокулянт» на загальну суму 88 844,40грн.;
по видатковій накладній № 991 від 05.04.2017 року товар: «Гектор», "Тезан", "Дроп 90" на загальну суму 338 396,10 грн.,
по видатковій накладній № 1048 від 05.04.2017 року товар: «Фас», «Антиколорад Макс» на загальну суму 51 508,74 грн.;
по видатковій накладній № 1049 від 05.04.2017 року товар: «Тезан» на загальну суму 33 415,68 грн.;
по видатковій накладній № 1115 від 07.04.2017 року товар: «Аделіт» на загальну суму 44 643,60 грн.,
по видатковій накладній № 1517 від 20.04.2017 року товар: «Авангард Р», 20л. на загальну суму 50 392,80 грн.;
по Видатковій накладній № 1518 від 20.04.2017 року товар: «Аделіт», на загальну суму 89 287,20 грн.;
по Видатковій накладній № 2089 від 02.05.2017 року товар: «Візерд», на загальну суму 155 543,40 грн.;
по видатковій накладній №2986 від 29.05.2017 року товар: «Авангард Р», 20л. на загальну суму 28 509,60 грн.
Всього на виконання умов договору ПП «Атлант М» отримало від постачальника товар на загальну суму 2 139 264,3 грн.
Відповідно до Додатків до Договору поставки № В35-03/17 ВН-С від 18.03.2017 року сторони погодили курс долара США на день підписання договору поставки та додатків до нього, та визначено графіки платежів, а саме: Додаток№1 по курсу - 28,93 грн./Євро; Додаток №2 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №3 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №4 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №5 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №6 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №7 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №8 по курсу - 28,93 грн./Євро; додаток №9 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №10 по курсу - 26.27 грн./долар США, з визначенням дати оплати до 15.10.2017р.
Згідно представленого розрахунку, який додано, розмір курсової різниці (проіндексована вартість поставленого товару) яка підлягає сплаті на дату підготовки позову становить - 1 700,14грн.
Відповідно до п. 3.2.2. договору поставки покупець зобов'язався оплатити вартість товару в термін(и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п.2.3.та п. 2.8. цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково необхідно вказувати в платіжному документі номер і дату укладення договору. У випадку відсутності у платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.
Першим відповідачем було частково оплачено вартість отриманого товару в сумі 39264,00 грн. Також в процесі розгляду справи ПП "Атлант-М" в рахунок погашення заборгованості було передано, а позивачем отримано зерно сої на загальну суму 1441939,00грн.
Зважаючи на часткове погашення заборгованості за приватним підприємством "Атлант-М" на день прийняття рішення рахується заборгованість в сумі 658 061,03 грн.
У позовній заяві з приводу заявленої до стягнення курсової різниці позивач звертає увагу суду, що згідно умов договору перший відповідач взяв на себе обовязок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості товару на момент підписання кожної окремої специфікації з урахуванням курсу долара США на день фактичної сплати. При цьому посилається на практику Верховного Суду України, відображену в постановах від 04.07.2011р. по справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі №3-141гс11, які були прийняті з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих положень законодавства, згідно яких зазначено, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб і території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також і здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Пунктом 7.2.1. договору сторони передбачили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу.
Згідно представленого розрахунку, який додано до позовної заяви, розмір нарахованого штрафу за порушення терміну оплати за поставлений товар становить 534 816,01 грн.
Згідно п. 7.2.3. договору поставки та відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.
На підставі викладеного позивачем нараховано до стягнення 63300,00грн. - тридцять шість відсотків річних.
01 жовтня 2017 року між ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» (Кредитор) та Виробничо сільськогосподарський кооператив «Шпичинці» (Поручителем) було укладено договір №В35-03/17 ВН-С поруки, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Приватного підприємства «Атлант-М» (далі Боржник), що виникли з Договору поставки №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017р., а саме здійснити оплату за поставлений товар (засоби захисту рослин, регуляторів росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо) в обсязі та на умовах договору поставки №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017р., а також відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017р. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 18 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» (Постачальник) та приватним підприємством «Атлант-М» (Покупець), укладено договір поставки за №В35-03/17ВН-С, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався в строки, визначені договором передати у власність покупця товар - засоби захисту рослин, регуляторів росту рослин та/або мікродобрива, насіння (Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість (п.1.1. договору).
20 березня 2017 року сторони підписали Додаток №1 до Договору №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №2 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №3 до Договору №В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №4 до Договору №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №5 до Договору №В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №6 до Договору №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №7 до Договору №В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №8 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, Додаток №9 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, та 25.05.2017р. Додаток №10 до Договору № В35-03/17 ВН-С від 18 березня 2017 року, якими встановили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів.
На виконання умов договору ПП «Атлант-М» отримало від Постачальника:
по видатковій накладній №734 від 29.03.2017 року товар: «Насіння сої» на загальну суму 975 782,70 грн.;
по видатковій накладній №774 від 30.03.2017 року товар: «Гуміфілд» на загальну суму 5 801,18 грн.;
по видатковій накладній №775 від 30.03.2017 року товар: «Авангард Р» на загальну суму 6 580,93 грн.;
по видатковій накладній № 776 від 30.03.2017 року товар: «Тевірон» на загальну суму 33 605,45 грн.;
по видатковій накладній №987 від 05.04.2017 року товар: «Гуміфілд ВР-18» на загальну суму 13 393,44 гри.;
по видатковій накладній № 988 від 05.04.2017 року товар: «Тізер», "Формула", "Антигусінь" на загальну суму 202 728,73 грн.;
по видатковій накладній №989 від 05.04.2017 року товар: «Авангард Р» на загальну суму 20 830,08 грн.;
по видатковій накладній №990 від 05.04.2017 року товар: «Преміум інокулянт» на загальну суму 88 844,40грн.;
по видатковій накладній № 991 від 05.04.2017 року товар: «Гектор», "Тезан", "Дроп 90" на загальну суму 338 396,10 грн.,
по видатковій накладній № 1048 від 05.04.2017 року товар: «Фас», «Антиколорад Макс» на загальну суму 51 508,74 грн.;
по видатковій накладній № 1049 від 05.04.2017 року товар: «Тезан» на загальну суму 33 415,68 грн.;
по видатковій накладній № 1115 від 07.04.2017 року товар: «Аделіт» на загальну суму 44 643,60 грн.,
по видатковій накладній № 1517 від 20.04.2017 року товар: «Авангард Р», 20л. на загальну суму 50 392,80 грн.;
по Видатковій накладній № 1518 від 20.04.2017 року товар: «Аделіт», на загальну суму 89 287,20 грн.;
по Видатковій накладній № 2089 від 02.05.2017 року товар: «Візерд», на загальну суму 155 543,40 грн.;
по видатковій накладній №2986 від 29.05.2017 року товар: «Авангард Р», 20л. на загальну суму 28 509,60 грн.
Всього на виконання умов договору ПП "Атлант М" отримало від постачальника товар на загальну суму 2 139 264,3 грн. (78780,64 Доларів США та 663,48 Євро).
Відповідно до п. 3.2.2. договору поставки покупець зобов'язався оплатити вартість товару в термін(и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п.2.3.та п. 2.8. цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково необхідно вказувати в платіжному документі номер і дату укладення договору. У випадку відсутності у платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.
Відповідно до Додатків до Договору поставки № В35-03/17 ВН-С від 18.03.2017 року сторони погодили курс долара США на день підписання договору поставки та додатків до нього, та визначено графіки платежів, а саме: Додаток№1 по курсу - 28,93 грн./Євро; Додаток №2 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №3 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №4 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №5 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №6 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №7 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №8 по курсу - 28,93 грн./Євро; додаток №9 по курсу - 26,92 грн./долар США; Додаток №10 по курсу - 26.27 грн./долар США, з визначенням дати оплати до 15.10.2017р.
Статтями 525 ЦК та 193 ГК України передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Першим відповідачем, згідно банківських виписок з особового рахунку наданих позивачем, оплочено отриманий товар із порушення термінів узгоджених в додатках до договору (специфікаціях).
Згідно наданого позивачем та перевіреного судом розрахунку, станом на дату звернення до суду з позовом покупцем залишався неоплаченим гривневий еквівалент 78035,12Доларів США та 46,69 Євро, що еквівалентно 2101700,17 грн. по курсу на момент подання позову 16.11.2017р.(п.2.3 договору).
Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обовязковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Обіг іноземної валюти на території України підпорядковується спеціальному правовому режиму, встановленому законодавством України, у тому числі Законами України "Про Національний банк України", "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом КМУ від 19 лютого 1993р. №19-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", нормативно-правовими документами Національного банку України.
Разом з тим, не суперечить цивільному законодавству України спосіб визначення грошового зобовязання із застосуванням еквіваленту вартості гривні в іноземній валюті.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 2 статті 533 ЦК України встановлено, що якщо в зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках (які є додатками до цього договору).
Окрім того, в п. 2.3.2. сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.
Згідно п.2.3.3 договору, правило визначення курсу валют за договором - курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором.
Пунктом 2.3.4 сторони погодили, що уразі відсутності за даними сайту http://finance.ua курсу продажу іноземних валют чи в силу будь-яких інших обставин, курс продажу іноземних валют не може бути доступним сторонам, в такому разі діє офіційний курс продажу іноземної валюти ВАТ «Ощадбанк» (МФО 315784).
Отже, виходячи з умов договору, покупець взяв на себе обов'язок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості товару на момент підписання кожної окремої специфікації з урахуванням курсу долара США на день фактичної оплати.
Судом враховується позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 04.07.2011р. по справі №3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі №3-141гс11, в яких зроблено висновок про те, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення курсової різниці в розмірі 1700,14грн. є правомірними та обґрунтованими.
Згідно п. 7.2.3. договору поставки та відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.
На підставі викладеного позивачем нараховано до стягнення 63300,00грн. - тридцять шість відсотків річних.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, провівши перерахунок заявлених сум штрафу та 36% річних, прийшов до висновку, що вони нараховані правомірно та підлягають задоволенню в заявлених сумах.
Крім цього, пунктом 7.2.1. договору сторони передбачили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу.
Згідно представленого розрахунку, який додано до позовної заяви, розмір нарахованого штрафу за порушення терміну оплати за поставлений товар становить 534 816,01 грн.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення 534816,01 грн. штрафу.
В процесі розгляду справи 12.12.2017р. позивачем в адресу суду надано клопотання в якому повідомляє суд, що згідно акту звірки 15.11.2017р. було оплачено та позивачем зараховано 39 264,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору поставки №В35-03/17ВН-С від 18.03.2017р. Також в рахунок погашення заборгованості було отримано зерно сої на загальну суму 1441939,00грн.
Зважаючи на часткове погашення заборгованості позивач просить суд стягнути солідарно з приватного підприємства "Атлант-М" та виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" на користь ТОВ "Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» грошові кошти в сумі 658 061,03 грн. основного боргу. У стягненні загальної суми основного боргу в розмірі 1441939,00 грн. просить провадження припинити.
Згідно п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи дані обставини, господарський суд вважає за необхідне провадження у справі в частині стягнення 1 441 939,00 грн. основного боргу припинити.
Щодо солідарного стягнення суми боргу з обох відповідачів суд зазначає наступне.
За договором поруки від 01 жовтня 2017 року укладеного між ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» та Виробничо сільськогосподарським кооперативом «Шпичинці», №В35-03/17ВН-С, відповідач-2, як поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов'язань відповідача-1 - приватного підприємства «Атлант-М», що виникли з договору поставки №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017р., а саме здійснити оплату за поставлений товар (засоби захисту рослин, регуляторів росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо) в обсязі та на умовах договору поставки №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017р., а також відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №В35-03/17ВН-С від 18 березня 2017р. (п.2.1).
Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. (п.3.1)
У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов. (п.4.1.2).
Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача-1 та до відповідача-2, які відповідають як солідарні боржники.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1257877,18 грн., з них 658 061,03 грн. основного боргу, 534 816,01 грн. штрафу, 63 300,00 грн. тридцять шість відсотки річних та 1 700,14 грн. курсової різниці. У стягненні основного боргу в сумі 1 441 939,00 грн. провадження слід припинити.
При виготовлені резолютивної частини рішення враховуються вимоги п. 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012р. та норма ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, ст.80, ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ Хмельницької області до приватного підприємства "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області та до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці про стягнення солідарно заборгованості в сумі 2 699 816, 18грн., що утворилася через неналежне виконання укладеного між позивачем та першим відповідачем договору поставки №65-03/17 ВН-С від 18.03.2017р., з них 2100000,03 грн. сума основного боргу, 534816,01 грн. шраф, 63300,00грн. - тридцять шість відсотків річних, 1700,14 грн. курсова різниця задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області, вул. Сербинівська, 17 (код ЄДРПОУ 32890236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код ЄДРПОУ 37993500) - 1 257 877,18 грн., з них 658 061,03 грн. основного боргу, 534 816,01 грн. штрафу, 63 300,00 грн. тридцять шість відсотки річних та 1 700,14 грн. курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код ЄДРПОУ 03788721).
Видати наказ.
Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код ЄДРПОУ 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) - 1 257 877,18 грн., з них 658 061,03 грн. основного боргу, 534 816,01 грн. штрафу, 63 300,00 грн. тридцять шість відсотки річних та 1 700,14 грн. курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - приватного підприємства "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області, вул. Сербинівська, 17 (код ЄДРПОУ 32890236).
Видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства "Атлант - М", с.Межирів, Жмеринського району, Вінницької області, вул. Сербинівська, 17 (код ЄДРПОУ 32890236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) - 20248,62 грн. (двадцять тисяч двісті сорок вісім грн. 62коп.) судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код ЄДРПОУ 37993500) - 20248,62 грн. (двадцять тисяч двісті сорок вісім грн. 62коп.) судового збору.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 441 939,00 грн. припинити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 14.12.2017р.
СуддяО.Д. Вибодовський
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - відповідачу (Жмеринський район, с.Межирів, вул.Сербинівська, 17);
3 - відповідачу (с.Шпичинці, Хмельницького району).
Судове рішення № 71003276, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/1075/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: