Ухвала суду № 71002929, 12.12.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 грудня 2017 року Справа № 915/1059/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник 1-го відповідача в судове засідання не з’явився,

за участю представника 2-го відповідача – ОСОБА_1 – дов.№07/14 від 04.07.2017,

за участю представника 3-ї особи – ОСОБА_2 – дов.№44 від 15.08.2016

в засіданні приймає участь прокурор – Бескровна І.І.– посвідчення №035058 від 13.08.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Карла Маркса, 18

До 1-го відповідача: Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, 55104, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, вул. 1-го Травня, 15

До 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод”, 03057, м.Київ, вул. Желябова, 2А

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Чкалова, будинок 20

про: - визнання незаконним та скасування рішення селищної ради;

- визнання недійсним договору про розірвання договору оренди земельної

ділянки.

встановив:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради

від 22.12.2016 №16 про припинення дії укладеного між Кривоозерською селищною радою та ТОВ “Кривоозерський комбікормовий завод” договору оренди землі від 29.03.2006;

- визнати недійсним укладений між Кривоозерською селищною радою та

Товариством з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод” договір про розірвання договору оренди від 22.05.2017.

Представник Кривоозерської селищної ради Миколаївської області в судове засідання 12.12.2017 не з’явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.10.2017, від 07.11.2017 та від 05.12.2017 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення від 11.12.2017 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом 1-го відповідача поштового відправлення.

05.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод” до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало клопотання в якому просить суд припинити провадження у справі №915/1059/17 на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що спір у даній справі не підсудний суду господарської юрисдикції, оскільки пунктом 34, ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин. Відповідно до пунктів “а” - “г” статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності. Органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб’єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст.143 Конституції України, пунктів “а”, “б”, “в”, “г” статті 12 Земельного кодексу України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України, у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органами місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень, дій чи бездіяльність належить до юрисдикції адміністративних судів. Вказує, що з урахуванням норм ст.2 Господарського кодексу України йдеться про учасників, які наділені господарською компетенцією. У ст. 4 ГК України містяться норми, які визначають розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин за участі суб’єктів господарювання, де орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно – господарські повноваження щодо суб’єкта господарювання. Це кореспондується з ч. 1 ст. 8 ГК України, відповідно до положень якої держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. Оскарження актів та рішень органу місцевого самоврядування як суб’єкта владних повноважень здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Головною ознакою публічно – правових спорів є участь у них хоча б однієї із сторін суб’єкта владних повноважень. Необхідною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій та повноважень, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись суб’єктом саме у тих правовідносинах, де виник спір. Стаття 17 кодексу адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію адміністративних судів, яка охоплює, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності. У судовому спорі у справі №915/1059/17 прокуратурою оскаржується саме рішення органу місцевого самоврядування як суб’єкта владних повноважень і тому, враховуючи ст.17 КАСУ, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі №915/1059/17 припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.

Прокурор 12.12.2017 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав лист №(15-34)2879-17 від 11.12.2017 в якому вказує, що клопотання ТОВ “Кривоозерський комбікормовий завод” про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню посилаючись на наступне. Позовна заява прокурора стосується незаконності прийняття Кривоозерською селищною радою рішення №16 від 22.12.2016 про припинення дії договору оренди від 29.03.2006, та визнання недійсним укладеного на його підставі 22.05.2017 з ТОВ “Кривоозерський комбікормовий завод” договору про розірвання договору оренди. Прокурор з посиланням на ст. 13, 143, ч. 3 ст. 140 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13 Земельного кодексу України зазначає, що правовідносини між територіальною громадою та утвореною нею радою мають ознаки представницьких відносин, у яких орган місцевого самоврядування є законним представником, що діє від імені територіальної громади, якою відповідну раду утворено. Орган місцевого самоврядування, здійснюючи представницькі повноваження, від імені територіальної громади вчиняє правочинни, які створюють, змінюють або припиняють цивільні права та обов'язки саме для громади. Виходячи з вимог ст.ст.13,14 Конституції України, ст.177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, ст. 148 ГК України, земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Реалізуючи повноваження щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, органи місцевого самоврядування від імені територіальних громад вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Індивідуальні акти органів місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення територіальної громади як учасника цивільно – правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права та обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, справи у них підвідомчі господарським судам. Справи у спорах за участю органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких органи місцевого самоврядування здійснюють представництво територіальних громад, які є власниками земель, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, підвідомчі господарським судам. Відповідно до п. 1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширується на публічно – правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодаства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Спір у справі, що розглядається, стосується права оренди ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» земельною ділянкою, тобто цивільного права, а отже, позиція відповідача щодо необхідності вирішення цього спору в порядку адміністративного судочинства є хибною. Вказує, що правовідносини, що виникли під час прийняття Кривоозерською селищною радою рішення №16 від 22.12.2016 та укладення договору про розірвання договору оренди землі від 22.05.2017 мають приватноправовий характер і є господарськими правовідносинами, оскільки у таких правовідносинах селищна рада, виступаючи представником територіальної громади смт. Криве Озеро, діє як рівний учасник цивільно – правових відносин на виконання п. 31 Договору оренди землі від 27.03.2006, а не як суб'єкт владних повноважень у розумінні ст. 3 КАС України та повинен діяти в інтересах територіальної громади.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області в судовому засіданні 12.12.2017 проти клопотання 2-го відповідача про припинення провадження у справі заперечує та вказує, що позовні вимоги викладені у позовній заяві прокурора підвідомчі господарському суду.

Суд дослідивши клопотання 2-го відповідача про припинення провадження у справі, заслухавши прокурора та представників сторін, ухвалив вказане клопотання відхилити, оскільки спірне рішення не належить до правових актів управління, позов щодо його оскарження має приватно – правовий характер та підвідомчий господарському суду.

ТОВ “Кривоозерський комбікормовий завод” у судовому засіданні 12.12.2017 надав клопотання в якому просить суд залишити позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України. В обґрунтування зазначає, що орган прокуратури як позивач у справі №915/1059/17 не обґрунтував порушення укладеною додатковою угодою та рішенням відповідача – 1 державного інтересу або прав та інтересів територіальної громади смт. Криве Озеро, відсутність уповноваженого органу контролю чи неналежного виконання контролюючим органом своїх повноважень по захисту прав та інтересів територіальної громади. Посилаючись на ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Держсільгоспінспекцію України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011 вказує, що Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої, згідно ст.6 цього Закону, належить здійснення контролю за додержанням органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними, фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Положенням про Держсільгоспінспекцію визначено її завдання, зокрема Держсільгоспінспекція організовує та здійснює державний нагляд у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Прокуратура у заявленому позові не зверталась до селищної ради перед подачею даного позову та не зверталась до вказаного центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належить вчинення дій по захисту прав та інтересів територіальної громади, в разі порушення їх прав відповідним органом місцевого самоврядування. Орган прокуратури не надав належного та обґрунтованого підтвердження того, що відсутній орган, який здійснює відповідний нагляд за додержанням земельного законодавства суб'єктами владних повноважень України. Позивач у позовній заяві не підтвердив своє право на звернення до суду.

Прокуратура проти клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду заперечує, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.ст.12, 122 ЗК України Кривоозерська селищна рада уповноважена розпоряджатись землями комунальної власності, порушення прав територіальної громади селища Криве Озеро відбулось внаслідок неправомірних дій Кривоозерської селищної ради якою було незаконно прийнято спірне рішення та в подальшому укладено договір про припинення дії договору оренди землі від 22.03.2006. Оскільки порушення інтересів територіальної громади відбулось внаслідок незаконних дій органу місцевого самоврядування, то прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою як самостійний позивач для захисту інтересів держави. Посилання 2-го відповідача на те, що Держсільгоспінспекція має повноваження для звернення до суду з позовом є безпідставним, оскільки Положення про Держсільгоспінспекцію не наділяє його такими повноваженнями.

Представник 3-ї особи проти клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду заперечує.

Суд дослідивши клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду, заслухавши прокурора та представників сторін, ухвалив вказане клопотання відхилити з огляду на наступне.

Прокурор у позовній заяві в обґрунтування звернення до господарського суду з позовною заявою як самостійний позивач з посиланням на ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначив, що Кривоозерська селищна рада є одним із органів, який уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах – брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням та охороною земель. Враховуючи положення ст.ст.12, 122 ЗК України саме Кривоозерська селищна рада уповноважена розпоряджатись землями комунальної власності. Територіальна громада селища як власник спірних земель делегує селищній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Порушення прав територіальної громади селища Криве Озеро відбулось внаслідок неправомірних дій Кривоозерської селищної ради якою було незаконно прийнято спірне рішення та в подальшому укладено договір про припинення дії договору оренди землі від 22.03.2006. Оскільки порушення інтересів територіальної громади відбулось внаслідок незаконних дій органу місцевого самоврядування, то прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою як самостійний позивач для захисту інтересів держави.

Згідно ст. 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою чи інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого кореспондується із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, або в чому існує загроза інтересам держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує на орган, уповноважений держаною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно п.2 статті 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

У п.5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. зазначається, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким чином, однією із підстав для звернення прокурора із позовом до суду є відсутність у відповідного органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду.

У відповідності до п. 5 Положення про Держсільгоспінспекцію України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011, Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право:

- складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності;

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України;

- отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань;

- звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства;

- передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

- проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства;

- забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, загрожують життю і здоров'ю працюючих або створюють можливість виникнення аварії;

- перевіряти у трактористів-машиністів наявність документів на право користування і керування машинами та зупиняти машини для перевірки технічного стану в разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність;

- залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

- залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України;

- скликати наради, створювати комісії та робочі групи з питань, що належать до повноважень Держсільгоспінспекції України.

Повноваження Держсільгоспінспекції України, визначені положеннями п. 5 Положення про Держсільгоспінспекцію України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011, дотримання яких є обов’язковим в силу ч. 2 ст.19 Конституції України, не передбачають права цього державного органу на подання позовів до суду.

У п. 1 та 3 постанови "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року № 7 (із змінами) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Також, підставою для звернення прокурора із позовом до суду є нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів органом місцевого самоврядування до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Прокурор в обґрунтування правомірного звернення до господарського суду з позовом як самостійний позивач для захисту інтересів держави вказав на порушення інтересів територіальної громади, що відбулось саме внаслідок неналежного здійснення захисту інтересів органом місцевого самоврядування (Кривоозерською селищною радою) до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

В судовому засіданні представник 2-го відповідача надав клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача – ОСОБА_3. В обґрунтування клопотання зазначає, що рішення, яке оскаржується позивачем у справі, стосується земельної ділянки по вул.Нахімова у смт.Криве Озеро, Миколаївської області, а частину земельної ділянки, площею 0,20 га фактично надано в користування 1-м відповідачем у справі фізичній особі ОСОБА_3 у березні 2017 року і рішення у справі №915/1059/17 може вплинути на права та інтереси вказаної фізичної особи. Вказує, що земельна ділянка фактично не використовується ТОВ “Кривоозерський комбікормовий завод”, а використовується представниками територіальної громади, про що свідчить відеозапис від грудня 2017 року. В судовому засіданні представник 2-го відповідача вказав, що зазначити вірну адресу ОСОБА_3 на даний момент не може та зобов’язується вручити їй копію ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 та копію позовної заяви.

Прокурор проти клопотання 2-го відповідача про залучення до участі у справі 3-ї особи заперечує.

Представник 3-ї особи проти залучення 3-ї особи до участі у справі не заперечує.

Прокурор та представник 3-ї особи не заперечують проти зобов'язання 2-го відповідача вручити копію ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 та позовної заяви ОСОБА_3.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Заслухавши прокурора та представників сторін та враховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_3, суд вважає за можливе клопотання 2-го відповідача задовольнити та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні надав клопотання в якому просять суд продовжити строк розгляду спору на 15 днів відповідно до ст.69 ГПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, ухвалив клопотання 2-го відповідача задовольнити, продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 27, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, - суд

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3.

2. Продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

3. Розгляд справи відкласти на « 27» грудня 2017 року об 11 год. 00 хв.

4. Зобов’язати 2-го відповідача вручити ОСОБА_3 копію позовної заяви №(15-34)6365вих17 від 09.10.2017 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 докази вручення надати до суду.

5. Кривоозерській селищній раді Миколаївської області надати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно – правове обґрунтування своїх заперечень. Надати належним чином засвідчені копії додатків до договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006, які є невід'ємною його частиною та визначені п. 37 вказаного Договору.

6. Товариству з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод” надати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно – правове обґрунтування своїх заперечень.

7. ОСОБА_3 надати письмові пояснення по суті позовних вимог.

Явка повноважного представника 1-го відповідача в судове засідання обов’язкова.