Рішення № 71002112, 06.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017Справа №910/18852/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне відродження"

про стягнення 133 790,17 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Терземан Д.В. (дов. №1137/02-02.11 від 07.08.2017)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 06.12.2017 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне відродження" (далі - відповідач) про стягнення 133 790,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18852/17, судове засідання призначено на 15.11.2017 року.

В судове засідання, призначене на 15.11.2017, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

В судове засідання, призначене на 15.11.2017, представник позивача з'явився та подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017, розгляд справи відкладено на 06.12.2017.

В судове засідання, призначене на 06.12.2017, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 06.12.2017, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" (Позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (Відповідачем) було укладено Договір поставки № 677/14 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору Позивач повинен поставляти у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною, що погоджуються в специфікаціях та вказуються у видаткових накладних на поставку партії Товару. Відповідно до умов п.5.3. розрахунки за Товар здійснюються протягом 90 календарних днів з дня підписання Сторонами накладних на поставлену партію товару.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

На виконання умов Договору, свої зобов'язання по Договору поставки № 677/14 від 24 червня 2014 року Позивач виконав повністю, що підтверджується видатковими накладними №25622276 від 18.08.2014р., №25622275 від 18.08.2014р., №25966400 від 01.09.2014р., №25966291 від 01.09.2014р., №25966356 від 01.09.2014р. на загальну суму 123 028,01 грн.

Отже у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 123 028,01 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо оплати поставленого товару відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 123 028,01 грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 123 028,01 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 123 028,01 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 123 028,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 762,16 грн. 3 відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (01054, м. Київ, вул.. Гоголівська, будинок 8; ідентифікаційний код: 37472099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, м. Київ, бульвар Л. Українки, будинок 4; ідентифікаційний код: 13669756) 123 028,01 грн. - основного боргу, 10 762,16 грн. - 3% річних, та 2006,85 грн. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.12.2017

Суддя М.О. Лиськов