Ухвала суду № 71001287, 13.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

За позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення 95 294 грн. 88 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №220/198д від 11.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 07.11.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" заборгованість в сумі 95 294 грн. 88 коп., з яких: 36 780 грн. 48 коп. - пеня, 58 514 грн. 40 коп. – штраф, відповідно до умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.10.2016 №286/3/16/126.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань, а саме: порушення строку постачання продукції за умовами договору.

В судовому засіданні 11.12.2017 представник відповідача надав заяву про відвід судді, в порядку ст. 20 ГПК України, мотивовану сумнівами відповідача щодо неупередженості судді при розгляді даної справи. Заявник вважає, що суддя Рудь І.А., всупереч очевидному перешкоджанню позивача своєчасному і об'єктивному розгляду спору, не використала своє процесуальне право залишити позов без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України; не діє відповідно до вимог закону при вирішенні питання зупинення провадження у справі на підставі поданих відповідачем клопотань; не підтримала клопотання відповідача щодо витребування в позивача необхідних доказів в повному обсязі тощо.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до п. 1.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному судді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

В п. 1.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 роз’яснено, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Враховуючи, що заявником в заяві про відвід суддів по суті здійснюється оцінка процесуальних дій судді, заявником не надано належних доказів та обґрунтованих причин, які б могли ставити під сумнів неупередженість судді Рудь І.А. при розгляді справи № 904/8817/17, господарський суд не знаходить підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М", так як викладені в заяві обставини не є підставою для відводу судді, у відповідності до вимог ст.20 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" про відвід судді Рудь І.А. відмовити.