
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2017 року Справа № 904/1052/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Ємельянова А.С., Карабаня В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017у справі№ 904/1052/17 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арістей КР";третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Аракельян Кристина Ігорівна простягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
за участю представників сторін:від позивача:не з'явилися, від відповідача:Кулинич В.П.,від третьої особи:не з'явилися,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей КР" про стягнення 6844,88 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Позов обгрунтовано тим, що надані позивачем житлово-комунальні послуги відповідачем не сплачено, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6844,88 грн. за період з 01.12.2014 по 31.12.2016.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 у справі № 904/1052/17 (суддя Мартинюк С.В.) задоволено позов; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей КР" (50036, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 9, прим. 4, код ЄДРПОУ 31735449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" (50049, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17а, код ЄДРПОУ 38334911) 6844,88 грн. заборгованості та 1600 грн. витрат з оплати судового збору.
Рішення мотивоване тим, що відсутність договірних відносин не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати комунальні послуги, зважаючи на те, що відповідач фактично є споживачем наданих позивачем послуг та використовує орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності.
Крім цього відповідно до п. 5.3. договорів оренди до орендної плати не включено оплату комунальних послуг, витрати на електроенергію та інші обов'язкові платежі, що також свідчать про те, що вартість комунальних послуг повинен сплачувати саме орендар.
Відсутність договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій саме по собі не звільняє споживача від обов'язку оплачувати надані послуги.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17 (у складі колегії суддів: Чимбар Л.О.-головуючого, Іванова О.Г., Дарміна М.О.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 у справі № 904/1052/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей КР" 1760,00 грн. витрат з оплати судового збору.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 залишити в силі.
У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" направлено відповідачу пропозицію укласти договір за вих. № 7701 від 15.11.2016, проект договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № А-1116 від 11.11.2016.
Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між позивачем та відповідачем не укладено.
За період з 01.12.2014 по 31.12.2016 позивачем надано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 6844,88 грн., для оплати яких відповідачу виставлено рахунки, які містяться у матеріалах справи.
Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості № 1828 від 22.09.2016, проте заборгованість відповідачем не сплачено.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відсутність договірних відносин не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати комунальні послуги, зважаючи на те, що відповідач фактично є споживачем наданих позивачем послуг та використовує орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності.
Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з вказаним висновком, вважає його необґрунтованим, враховуючи наступне.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, а ст. 322 Цивільного кодексу України передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом апеляційної інстанції, що матеріали справи містять копії договорів оренди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 9, прим. 4 від 02.01.2014, 02.01.2015 та 02.01.2016, які укладено між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Арістей КР" (орендар) (а.с. 70-72), з яких вбачається, що власником орендованого ТОВ "Арістей КР"майна є саме: ОСОБА_1
Оцінивши зміст зазначених договорів, з яких виникли цивільні права та обов'язки відповідача у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що умовами договорів оренди передбачено сплату ТОВ "Арістей КР" на користь орендодавця орендної плати. Зобов'язань щодо укладення від свого імені будь-яких договорів на комунальні та інші послуги, пов'язані з утриманням орендованого приміщення, умови договору не містять. Крім цього під час апеляційного перегляду справи на адресу суду надійшли пояснення власника орендованого майна ОСОБА_1, з яких вбачається, що ОСОБА_1, як власник майна, не наділяла ТОВ "Арісей КР" повноваженнями укладати договори на комунальні послуги та сплачувати їх.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;
3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;
4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;
5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Таким чином постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17 Господарського суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 904/1052/17 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Ємельянов А.С. Карабань В.Я.
Судове рішення № 71001117, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 11.12.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/1052/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: